Дмитро́-Рома́н Семе́нович Клячкі́вський (псевдо: «Блонд», «Охрім», «Роман», «Клим Савур», «Білаш», «Панас Мосур», «Омелян Кримський» та інші; 4 листопада 1911, м. Збараж, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Україна — 12 лютого 1945, біля села Суськ, Костопільський район, Рівненська область, УРСР) — український військовий діяч, член ОУН та УПА. Полковник УПА, лицар Золотого Хреста Заслуги та Золотого Хреста бойової заслуги 1 класу (посмертно).Віталій МАНЗУРЕНКО. ЛИЦАРІ НАЙВИЩИХ БОЙОВИХ НАГОРОД УПА В НАКАЗАХ ГВШ

Життєпис Народився 4 листопада 1911 року в Збаражі (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільської області, Україна) у родині банківського працівника Семена Клячківського. Його батько помер у 1919 році, мати на той час працювала прачлею у Збаражі. Дві сестри – Леся і Софія – у 20-х роках поїхали на заробітки до Канади. 1932 року закінчив Станиславівську українську гімназію, де став членом ОУН. 1933 року закінчив торгові курси у Львові. Навчався на юридичному факультеті Львівського університету. З 1932 по 1934 року служив у польській армії.

До 1939 року Клячківський працював у кооперативних організаціях Галичини, зокрема у «Народній торговлі» у Збаражі та Станиславові. З 1938 по 1939 роки був членом Управи спортової організації «Сокіл» у Збаражі, де перебував під сильним впливом українських націоналістів з ОУН. У жовтні 1937 р. був заарештований польською поліцією, деякий час перебував в ув'язненні. Його звинувачували в антиурядовій діяльності, але через відсутність доказів невдовзі звільнили. З 1939 по 1940 року Дмитро був обласним провідником «Юнацтва» ОУН Станиславівщини, де підпільно займався організаційною роботою серед молоді під псевдом «Блонд».

10 вересня 1940 року в Долині Клячківського заарештували енкаведисти. У січні 1941 у Львові відбувся Процес 59-ти, в якому 59 молодих українців звинувачували у приналежності до ОУН та антирадянській діяльності. 18 січня Клячківський був засуджений до смертної кари, яка була замінена на 10 років тюремного ув'язнення та 5 років заслання. Після початку німецько-радянської війни його вивезли до тюрми в Бердичеві (Житомирська область), звідки йому вдалося втекти в липні 1941 року.

Керівництво ОУН Степана Бандери спочатку відкидало можливість створення власних мілітарних структур, але у квітні 1942 року на II-й Конференції ОУН(б) під Львовом, було прийнято рішення про створення власних «військових сил». У другій половині 1941 року Клячківський — провідник ОУН м. Львова, під псевдо «Охрім» Крайовий Провідник ОУН ПЗУЗ (01.1942—02.1945); член Проводу ОУН, організатор і перший командир УПА на Волині (05.1943—11.1943). На думку Д. Веденєєва, причетний до необґрунтованих репресій щодо вояків УПА та цивільного (українського й польського) населенняВеденєєв Д. В. Клячківський Дмитро-Роман Семенович // .

Крайовий командир УПА-Північ (11.1943-02.1945). Член ГВШ УПА. Майор (22.01.1944), полковник УПА (посмертно). З лютого по серпень 1944 перебував на німецькій частині за лінією фронту, тому керував усім повстанським рухом краю Яків Бусел («Галина»), як заступник провідника ОУН і заступник командира УПА-Північ. Відіграв значну роль в організації та розбудові відділів УПА на Поліссі і Волині. Займався розробкою тактики боротьби з гітлерівцями, формуванням кінних підрозділів УПА, організацією самооборони.

12 лютого 1945 року загинув у бою з переважаючими силами НКВС біля Оржівських хуторів Клеванського району на Рівненщині. Ймовірно, похований у РівномуОлещук І., Ханас М. Клячківський Дмитро-Роман Семенович… — С. 92..

Посмертно іменований УГВР полковником УПА. 1946 року «Охрім» нагороджений Золотим хрестом бойової заслуги УПА 1 класу. 1952 року «Клим Савур» нагороджений Золотим хрестом заслуги УПАЗбараж: події, дати, імена: рекомендаційний бібліографічний посібник / уклад.: В. Радовська, Н. Сенчишин. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2013. — 80 с. — ISBN 978-966-07-2423-5..

На місці смерті в урочищі Лісничівка, поблизу селища Оржів на Рівненщині встановлено пам'ятний знак.

На честь Клима Савура названі вулиці у Луцьку, Володимирі, Тернополі, Ковелі, Костополі, Стрию. На честь нього також названий 83 курінь Уладу пластунів-юнаків та пластунок-юначок імені Клима Савура.

Роль у Волинській трагедії

На думку частини польських та українських істориків, зокрема Ігоря Ільюшина, Ярослава ГрицакаЯрослав Грицак. Коротка історія насильства - ZBRUC, 17.11.2021, Володимира В'ятровича, Ґжегожа Мотики, , а також за матеріалами міжнародної наукової конференції «Українсько-польський конфлікт на Волині в роки Другої світової війни», проєкту «Волинь-43» Історичної Правди та сайту польського Інституту Національної Пам'яті саме за керівництва Дмитра Клячківського загони ОУН та УПА провели перші масові антипольські акції, які переросли в обопільні етнічні чистки, відомі як Волинська трагедія.

Спірним залишається існування наказу Д. Клячківського проводу УПА. Польські та деякі українські історики, зокрема Ігор Ільюшин, покликаються на існування наказу Клячківського щодо масового знищення польського населення на території. Про такий наказ згадується в допитах НКВС членів ОУН, зокрема Юрія Стельмащука та в його листі Миколі Лебедю. Володимир В'ятрович та інші дослідники«Друже Рубан!» Використання фальсифікатів в дискусіях про Волинь вважають, що джерела щодо такого письмового наказу були сфальсифіковані, а протоколи допиту могли зредагувати радянські служби. Володимир В'ятрович, розглядаючи допит Стельмащука, висуває гіпотезу, що антипольські акції були місцевою ініціативою Дмитра Клячківського і що рішення керівництва ОУН проводити їх не було, він також наводить протокол допиту Олександра Луцького, в якому той зазначає, що він і Центральний Провід були проти масового знищення населення. Польські та українські історики зазначають, що також інші члени проводу ОУН та УПА висловлювались проти політики Клячківського.

Антипольські акції стали причиною розгляду дій Дмитра Клячківського на III Великому Зборі ОУН, де його дії засуджували Микола Лебедь і Михайло Степаняк. На думку Ігоря Ільюшина наслідком загострення суперечок між керівниками ОУН стало те, що замість Миколи Лебедя головою бюро Центрального проводу в квітні 1943 р. було обрано Романа Шухевича, який встав на захист політики Клячківського. Восени 1943 р. Провід ОУН на чолі з Романом Шухевичем ухвалив рішення про подальше реформування структури УПА, організувавши УПА-Північ на чолі з Д. Клячківським, що цілком охоплювала своєю діяльністю Волинь і Полісся і де в 1943—1944 рр. відбулися найбільш драматичні події українсько-польської війни.

Вшанування На державному рівні

16 грудня 2020 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2021 році», в якій зазначається про урочисте відзначення на державному рівні 2021 року «4 листопада - 110 років із дня народження Дмитра Клячківського (1911-1945), військового та політичного діяча, організатора і першого командира Української Повстанської Армії, керівника Української Повстанської Армії на Волині, учасника боротьби за незалежність України у ХХ столітті»

Інше

У 1992 році на місці загибелі Клячківського, на лісовій галявині поблизу селища Оржів було насипано та освячено символічну курган-могилу та встановлено хрест з пам’ятною меморіальною дошкою.

9 липня 1995 року на батьківщині Дмитра Клячківського в місті Збаражі встановили пам’ятник.

14 жовтня 2020 року на вулиці Соборній у Рівному було урочисто відкрито пам’ятник полковнику УПА, командиру УПА-Північ «Климу Савуру» (Дмитру Клячківському) (скульптор Шолудько, архітектори: Мельничук, Ковальчук).

Його іменем названо вулиці в Рівному, Тернополі та Луцьку. А народ про відважного командира УПА склав кілька пісень: «Пісня про «Савура», «Гордою будь, земле Волині», «Гей, бували хмари та бували бурі», «На землях Волині й Полісся», «Ще лиш всміхнулася весна». Дмитро Клячківський є одним з героїв романів «Білий Кречет» та «Боривітри» трилогії «Кров – свята» Володимира Шовкошитного.

Головний художник УПА Ніл Хасевич у 1949 році створив дереворит, присвячений Дмитру Клячківському. Ця листівка була розповсюджена і у багатьох зберігалася, як реліквія. Одна з них – у фондах Рівненського краєзнавчого музею.

Див. також

Лицарі ОУН та УПА Командири УПА

Примітки

Джерела Веденєєв Д. В. Клячківський Дмитро-Роман Семенович // Лисенко О. Є. Клячківський Роман-Дмитро // Марчук І. Командир УПА-Північ Дмитро Клячківський-«Клим Савур». — Рівне : Видавець Олег Зень, 2009. — 168 с. — ISBN 978-966-2096-57-6. Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 с. — С. 703. — ISBN 966-410-001-3. Олещук І., Ханас М. Клячківський Дмитро-Роман Семенович // Позняк Н. «Таємна директива Клима Савура» та польські міфи про Волинську трагедію // Тиждень. — 2018. — 13 липня. Motyka G. Cień Kłyma Sawura. Polsko-ukraiński konflikt pamięci. Gdańsk: Oskar, 2013. — 112 s.

Посилання Д. Вєдєнєєв. Пастка для «Щура». 4 листопада 2007 р. одному з засновників УПА Дмитрові Клячківському виповнилося 95 років . Володимир Ковальчук. Скільки ж солдатів було в УПА? Секрети розкриває Клим Савур . Ігор Марчук: Останній бій Клима Савура (фраґмент з історичної розвідки). Як загинув і де похований Клим Савур. Кричильський Сергій. Героїчна смерть першого командира УПА Клима Савура // Горинь.info — 12.02.2020