Вар'ят (варія́т; від ) — слово галицького діалекту української мови, що означає «ненормальний, несамовитий, божевільний». Вживане у Львові та ГаличиніБожевільний Дьодьо помер на сотнях кілограмів срібла (Газета по-українськи, 16.06.2010). Хоча саме слово не нове, воно залишалося відсутнім у академічному словнику української мови. Слово зафіксовано також у білоруській мові як літературне Беларуска-рускі слоўнік. — Мн. : Народная асвета, 1991. — С. 49.Русско-белорусский словарь: В трёх томах. — Т. 1. — Издание 8-ое. — Мн.: Беларуская энцыклапедыя, 2002. — С. 87..
Походження Етимологічний словник української мови зазначає, що це слово запозичено з польської мови, а польське wariat походить від латинського variatus, дієприкметника від дієслова vario «змінюю», отже означає буквально «змінений, відмінний (від нормальної людини)». Спорідненим зі словом «вар'ят» («варіят») є слово «варіянт» («варіант»)— С. 331—332.. Аналогічної позиції дотримується і багатотомний «Етимологічний словник білоруської мови» Вар'ят // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. — Т. 2: В — Вяшчэль. — Мн. : Беларуская навука, 1980. — С. 71..
Сучасні значення
У тритомній «Історії Львова» зазначено: «У сучасному мовленні українського Львова залишилося найбільше польських запозичень: колежанка, філіжанка, гербата, ба́льон, вар'ят тощо. Деякі з них на українському мовному ґрунті значно розширили свою семантику, наприклад бальон, вар'ят, чому сприяли насамперед позамовні чинники» Історія Львова: У трьох томах. — Львів : Центр Європи, 2007. — Т. 3: Листопад 1918 — початок XXI століття. — С. 444.. Там же наведено п'ять сучасних значень слова «вар'ят»: людина, яка своїми словами чи поведінкою викликає подив, шокує інших; божевільний, розумово обмежена людина; чолов'яга; цигарка; чоловічий статевий орган.
Приклади вживання
Слово «вар'ят» досі активно вживають у галицькому жаргоні. Слово згадують, наприклад, у пісні, написаній музикантами групи «Скрябін», «То моє море» (слова А. Кузьменка і Р. Домішевського, музика С. Гери):
Твір «То моє море» виконували «Скрябін», Сестричка Віка, Брати Гадюкіни, «ФлайzZzа» та Dakh Daughters.
У пісні «Братів Гадюкіних» «Міську, вважай!» є рядокСергій Кузьминський «Міську, вважай!» на сайті «НАШЕ»:
у розумінні — «робимо вигляд, що нічого не сталося».
Одне з ранніх оповідань Петра Козланюка має назву «Варіят». Написане 1929 року, воно увійшло до збірки «Вогонь», що побачила світ 1930 року в Харкові та Львові Дубина М. Сурмачі возз'єднання: Літературно-критичні нариси. — К.: Радянський письменник, 1976. — С. 133.Качкан В. А. Петро Козланюк: Нарис життя і творчості. — К.: Дніпро, 1980. — С. 61..
2001 року вийшла збірка гуморесок письменника Івана Ярича під назвою «Повна хата вар'ята».
2003 року під назвою «Вар'яти» вийшла збірка творів чеського письменника Богуміла Грабала в українському перекладі Юрія Винничука. Назву збірці дало оповідання про двох пенсіонерів, які сидять попід заводом, де працювали, і продовжують сперечатися на професійні теми . Світлана Самохіна статтю про письменника назвала «Геніальний вар'ят Богуміл Грабал». За її словами, чеські вар'яти після трансформації Винничука стали галицькими вуйками з місцевих генделиків, які за кухлем доброго пива «по-львівськи» оповідають свої історії .
2008 року мережа «!FEST» відкрила у Львові біля головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка» заклад харчування «Вар'яти»Кафе «Вар'яти» укладає рейтинг хабарів «Політехніки» // Газета по-українськи. — 2008. — 23 жовтня..
Ретельний аналіз доцільності вживання слова «вар'ят» в одному з гумористичних віршів Юрія Кругляка провела мовознавець Алла Коваль. У праці «Культура української мови» (1964), процитувавши рядки поета: — На просо стала ти! О мука! — Шалено скрикнув я, як вар'ят, — Яка ганьба! Яка докука! Та в нас же з нього кашу варять! Алла Петрівна зазначила Коваль А. П. Культура української мови. — К.: Наукова думка, 1964. — С. 53.:
Похідні форми Серед похідних форм: варіюва́тий — божевільний; вар'юва́ти (неозначена форма дієслова) — «божеволіти», «біситися»; зварія́тіти, звар'юва́ти (доконаний вид) — «з глузду з'їхати»; вар'ятка — жіночий відповідник до «вар'ят»: «Я не знаходжу жодного іншого пояснення, окрім того, що вона така сама вар'ятка, як і ми, хоч і працює в телефонній службі довіри» (Олександр Ушкалов) Ушкалов Олександр. БЖД. — К.: Факт, 2007. — С. 84.. вар'ятський. У науковому збірнику «Варшавські українознавчі записки» зазначено, що «ряд слів пройшов ускладнений шлях входження в галицьке мовлення: спочатку польською мовою були фонетично та семантично освоєні певні іменники іншомовного походження, від них з часом були утворені прикметники, потім ці іменники і (або) прикметники включалися в мовленнєву практику галичан. До таких ад'єктів, запозичених за посередництвом польської мови, належать вар'ятський, фамілійний (з латинської)…» Варшавські українознавчі записки. — Зошити 15—16. — Варшава: Видають оо. Василіяни, 2003. — С. 470. вар'ятство: «Таке вар'ятство дуже розізлило дідуся, і він сказав, що гріх дерти шкуру з чоловіка, а ремінь з машини» (Михайло Стельмах, повість «Гуси-лебеді летять»).
Фразеологізми Зі словом «вар'ят» утворилася у сучасній мові низка фразеологізмів : грати вар'я́та або стругати вар'я́та або траскати (тріскати) вар'ята — «вдавати, що нічого не розумієш», «клеїти дурня»«Шафа грає, а бамбетель скаче…» («Високий Замок», 23.04.2009) вар'ят з Кульпаркова — «розумово обмежений чоловік», буквально: «той, хто перебуває в лікарні для розумово хворих на вулиці Кульпарківській» вар'ят з мокрою головою — «божевільний, дурник» дурний вар'ят — «недотепа, дурень» йти на вар'ята — «йти непідготовленим на урок чи на іспит» (зі шкільного сленгу) комплєтний вар'ят — «пришелепкуватий, придурок, цілковитий дурень» вмочити вар'ята — «здійснити статевий акт» свій вар'ят — «своя, надійна, порядна людина» мамо, я вар'ят — інші особи про когось, хто веде себе невідповідно, або в звертанні до нього, щоб він себе опанував («щоб він ся стримав»); вживається переважно в гумористичному чи поблажливому контексті. Зразок вживання — у газеті «Поступ» . не робіть з тата вар'ята - не принижуйте безпідставно.
Найвідоміші львівські вар'яти
У спогадах «Моє життя» адвокат Степан Шухевич, який від 1886 року навчався у Львівській академічній гімназії, писав у розділі «Львівські оригінали» Шухевич Степан. Моє життя: Спогади. — Лондон: Українська видавнича спілка, 1991. — С. 127.:
Далі Шухевич детальніше розповів про обох. Серед львівських школярів навіть існувало повір'я: якщо вранці по дорозі до школи зустрінеш когось із цих двох вар'ятів, то можеш розраховувати на гарну оцінку під час опитування Шухевич Степан. Моє життя: Спогади. — Лондон: Українська видавнича спілка, 1991. — С. 128..
Боротьба навколо слова
1973 року проти вживання слова «вар'ят» та низки інших слів в українській літературній мові виступив мовознавець Віталій Русанівський. У статті «Розквіт і взаємозбагачення мов соціалістичних націй», опублікованій у № 3 журналу «Комуніст України», він писав Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: Документи і матеріали / За редакцією Лариси Масенко. — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005. — С. 320—321.:
2005 року слово «вар'ят» включено до «Реєстру репресованих слів», наведеному у збірнику документів і матеріалів «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду», укладеному за редакцією Лариси Масенко Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: Документи і матеріали / За редакцією Лариси Масенко. — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005. — С. 358..
У словниках («Словник української мови» в одинадцяти томах, «Великий тлумачний словник сучасної української мови») слово «вар'ят» наводиться у формі «варія́т» із позначкою «діалектне». Як зразок молодіжного сленгу слово у формі «вар'ят» увійшло до «Словника українського молодіжного сленгу» Світлани Пиркало та словника «Український жарґон» Лесі Ставицької.
Див. також Кульпарків Вар'яти-шоу
Примітки
Джерела Стаття «Вар'ят» у словнику Ставицька Л. Український жарґон. Словник. — Київ: Критика, 2005.