Ліпоксай, Арпоксай та Колаксай () — епічні царі скіфів—сколотів, сини Таргітая, онуки Папая (скіфського Зевса). Герої скіфського етногенетичного епосу, реальне існування якого скіфи відносили до середини 2 тис. до н. е.

Геродот майже 25 сторіч тому повідомляв такі подробиці:

Погляди Б. О. Рибакова на розташування давніх скіфських племен

За дослідженнями Б. О. Рибакова, якщо паралатів розміщувати на Борисфені (Дніпрі), а авхатів — на Гіпанісі (Бузі), тоді для катіарів та траспіїв залишаються землі ближче до Тирасу (Дністра) на Поділлі.

І володар катіарів і траспіїв — Арпоксай («Цар водних глибин») — володів землею, на якій протікав Тирас, річка з високими скелястими берегами.

У кожного народу, імовірно, було декілька фортець. У траспіїв городища в Григорівці, в Дарабані і Поливановому Яру. У катіарів городища: Немирівське, Северинівське і в Якушинцях. До авхатів Б. О. Рибаков умовно відніс городища Буда-Макіївське, відоме Пастирське та Шарпівське (всі три городища знаходяться на водорозділі Дніпра та Буга). Це гніздо городищ відстоїть від Тясминського на 40 км. Городища паралатів (парадатів) розташовані ніби трьома гніздами: північне — біля Києва, середнє — між Дніпром та Россю, а південне — на Тясмині. Всі чотири перераховані тут сколотські племена археологічно добре об'єднані у всіх відносинах в єдину лісостепову землеробську культуру.

Якщо враховувати, що сам Геродот підкреслював появу цих епічних образів — як мінімум — в середині 2 тис. до н. е., реальні часи їх походження тягнуться до глибин формування найдревніших скіфів.

Інші погляди Оскільки Ліпоксай йде першим в переліку синів, за ним очевидно закріплено старшинство. Його володіння локалізують за землями пізніх авхатів, які Пліній Старший визначав так: «Від Тафр [Перекопу] в напрямку материка живуть Авхети, у володіннях яких бере початок Гіпаніс» (Південний Буг). За «Аргонавтикою» Валерія Флакка одночасно як союзники у битві проти ворогів діють цар парадатів Колакс і «Авх, що прийшов з одностайними тисячами, виставляючи напоказ кімерійські багатства. У нього здавна біле волосся — знак від народження; похилий вік вже створює простір на голові. Обвиваючи скроні потрійним вузлом, він спускає з священної голови дві пов'язки …». (традицію зберігає ряд релігій з давніми коренями).Вестник древней истории. 1947–1949. Указатель 1950 г. к своду источников В. В. Латышева

В образі авхатів (за Д. С. Раєвським — плем'я жерців) скіфи могли зберігати пам'ять про хаттів, поява яких фіксується південніше Чорного моря і Кавказу з IV - ІІІ тис. до н. е. Це був початок епічного періоду «владарування скіфів в Європі та Азії», про що римські історики писали 15 — 20 сторіч тому.

В. І. Абаєв, Е. А. Грантовський та інші іраністи дають таке тлумачення імен: Ліпоксай — Гора-Цар; Арпоксай — Ріка-Цар (Глибина-Цар); Колаксай — Сонце-Цар. Б. О. Рибаков конкретизував зв'язок імені Ліпоксая з конкретними «горами» — відрогами Авратинських гір, які досить різко обриваються у степу.Рыбаков Б. А. Язычество древних славян. — М.: Наука, 1981; Рыбаков Б. А. Язычество Древней Руси. — М.: Наука, 1987

Інші етимології, особливості мови та формування етносу у міфології скіфів-сколотів

Іншу етимологію імен синів Таргітая запропонував Ж. Дюмезіль, Ж. Дюмезиль. Скифы и нарты. Наука, 1990. яка, з певними змінами, що, наразі, все більше сприймаються як визначальні для мови скіфів-сколотів,Кулланда С. В. Уроки скифского. Вопросы языкового родства. 5. 2011 може мати такий вигляд:

Арпоксай () < скіф. *arpo- + *šaya- < санс. árbha — .Санскрито-англо-русский словарь Абсолютно тотожні антропоніми () відомі у Мідії. MICHAEL JANDA. DIE SPRACHE DER MEDER. UNIVERSITÄT ZÜRICH. 2004 Іншу етимологію пропонує С. В. Кулланда, а саме: < скіф. *arbu- + *šaya- < д.інд. *r̥bhú- — , тобто , який має відповідність у давньоіндійській мові — *r̥bhukshán.

Колаксай () < скіф. *kula- + *šaya- < санс. *kula — Санскрито-англо-русский словарь (цю, запропоновану Ж. Дюмезілем етимологію, С. В. Кулланда вважає малоймовірною). Близький антропонім відомий з ольвійської епіграфіки першої половини IV ст. до н. е. — ( < скіф. *kulant-aka-Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.).Tolstoi, Graffiti 7

Ліпоксай () — від етимології імені третього брата Ж. Дюмезіль утримався, С. В. Кулланда запропонував наступне: < скіф. *lipu- + *šaya- < д.інд. *dī чи *dhī — , тобто .(порівняти: санс. dípaka — ім'я хижого птаха, сина Гаруди ()), Санскрито-англо-русский словарь).

До основ *arpa-, *dīpa-, *kud(a)-, не даючі повної етимології, зводить ці імена С. Р. Тохтасьєв.

Окремої уваги заслуговує старшинсьтво братів: епонім авхатів Ліпоксай — найстарший, епонім катіарів та тираспіїв Арпоксай — середній, пращур паралатів Колаксай — наймолодший, що, ймовірно, було мифічним переказом порядку формування етносу скіфів-сколотів: спочатку авхати підкорюють нащадків Арпоксая (порівняння з Плінієм Gaius Plinius Secundus "NATURALIS HISTORIA», VI, XIX, 50. «ibi Napaei interisse dicuntur a Palaeis.» Gaius Plinius Secundus "NATURALIS HISTORIA», VI, V, 22. «alii influxisse eo Scythas Auchetas, Atherneos, Asampatas, ab iis Tanaitas et Napaeos viritim deletos.»), згодом виділення царського роду — нащадків Колаксая.

Можливо, що наведений Геродотом міф — етнополітичний міф скіфів-сколотів, і його доцільно віднести

Отже, Ж. Дюмезіль вважав, що три брати — епоніми трьох соціальних прошарків скіфського суспільства. Такої ж думки (з певними відмінностями) додержувався Е. А. Грантовський, Грантовский Э. А. Индо-иранские касты у скифов. XXV МКВ. Доклады делегации СССР. М., 1960. (саме бачення Е. А. Грантовського поділяє і С. В. Кулланда). Якщо розглянути запропоновану Ж. Дюмезілєм схему, але не як соціальну, а як військово-політичну структуру скіфського (в даному випадку виключно сколотів — кочовиків) суспільства, ми бачимо повний аналог так званій «тріадній організації орди (кочової держави)»,оглядово: Мурзин В. Ю. Происхождение скифов: основные этапы формирования скифского этноса. К., Наукова Думка, 1990г. і, відповідно, це дає підстави для інтерпретації всього міфу про трьох братів-царів як першого, наразі відомого, державотворчого міфу на теренах України.

Докладніше: Скіфська міфологія. Етнічний (етно-політичний) міф

Джерела і посилання

Додатково В. П. Білозер. Колаксай // В. П. Білозер. Ліпоксай //