Протигли́сні за́соби (протиглистні засобиЄ правильнішою українською назвою, походить від «глист» — паразитичний черв., протигельмінтні засоби, антигельмінтні засоби, антигельмінтики, застаріле — глистогінні засоби, протиглистяні засоби) — лікарські препарати та інші, не лікарські засоби, які застосовують у лікуванні гельмінтозів.
Розрізняють: синтетичні протигельмінтні препарати — мебендазол, альбендазол, празиквантел тощо, засоби рослинного походження — квітки полину цитварного (Flores Cinae), квітки пи́жма (Flores Tanaceti), насіння гарбуза (Semen cucurbitae), екстракт чоловічої папоротіВже не застосовують через високу токсичність. тощо. інші засоби — зокрема, використовують для лікування кишкових гельмінтозів введення всередину кишечника кисню.
Механізм дії антигельмінтних препаратів різний: засоби, що порушують функцію нервово-м'язової системи у круглих червів (піперазин, левамізол, пірантел тощо); засоби, що паралізують нервово-м'язову систему у стрічкових червів й сисунів (празиквантел тощо); засоби, що порушують утилізацію глюкози у різних гельмінтів (мебендазол, альбендазол тощо);Вказані ті міжнародні непатентовані назви препаратів, що є зареєстровані в Україні на 2016 рік — Державний реєстр лікарських засобів України .
Примітки
Джерела Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина». — 2012. — С. 778 (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) ISBN 978-617-505-214-3 Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3 т. — К.:"Здоров'я", 2008. — Т.1.; 2—е вид., перероб. і доп. — 884 с. ISBN 978-966-463-012-9 А. М. Бронштейн, А. К. Токмалаев. Паразитарные болезни человека. Протозоозы и гельминтозы. — Москва. Изд-во Российского Университета Дружбы Народов. — 2004 г. — 206 с. ISBN 5-209-01361-8 Паразитарные болезни человека (Шабловская Е. А., Падченко И. К., Мельник М. Н. и др.). — К.:Здоров'я, 1984. — 160 с.
Посилання Антигельмінтні засоби // ВУЕ Медична енциклопедія. Протиглисні засоби Фармацевтична енциклопедія. АНТИГЕЛЬМІНТНІ ПРЕПАРАТИ