«Ікло» () — фільм 2009 року грецького режисера Йоргоса Лантімоса. Стрічка здобула премію Особливий погляд на Каннському фестивалі та номінована на премію Оскар в категорії Найкращий фільм іноземною мовою. До цього грецький фільм востаннє номінувався на здобуття Оскара 1977 року — «Іфігенія» Міхаліса КакояннісаГреческий фильм ждет Оскара, 25-02-2011, ana-mpa.
Дія відбувається в обгородженому парканом будинку, де живуть троє молодих людей, які ніколи не виходили назовні. Вони навчені своїми батьками дивним правилам, але вірять, що звільняться, щойно в них випаде ікло. Та ця умова ніяк не виконується сама собою, а життя родини стикається з низкою дедалі більших проблем.
Сюжет
Літня сімейна пара з трьома дорослими дітьми (син і двоє дочок) живуть на околиці міста, у великому будинку з садом і басейном. Їхні імена не розкриваються. Будинок оточує високий паркан, за яким діти ніколи не бували, тому що батьки навмисно відрізали їх від зовнішнього світу, повідомивши їм, що дитина не може покинути будинок, поки у неї не випаде перше ікло. Вони росли, не відчуваючи жодного впливу ззовні. Батьки з дитинства запевняли своїх дітей, що літаки, які пролітають над будинком, — іграшкові, а кішка — найстрашніший і найкровожерніший звір на світі. Також вони навчали дітей помилковим значенням «небезпечних» слів («телефон» — солонка (справжній телефон батьки ховають від дітей у шухляді), «автострада» — дуже сильний вітер, «екскурсія» — дуже міцний матеріал, що використовують для настилу підлоги, «зомбі» — мала квітка жовтого кольору, «море» — шкіряне крісло з дерев'яними ручками, «карабін» — красивий білий птах, «кицька» — яскраве світло, «клавіатура» — вагіна і т. д.). За гарну поведінку діти отримують наклейки, за погану — покарання. Діти розважаються іграми на витривалість, наприклад хто довше втримає палець під струменем гарячої води, чи хто довше протримається під водою у басейні. По телевізору вони переглядають лише домашні відео.
Батько дресирує за межами будинку собаку і в навчанні ним дітей помітні ті самі методи. Він запевняє, що мати «народить двох дітей і собаку». Сестри і брат навіть вдячність висловлюють по-собачи облизуванням. Вони вірять, що безпечно покинути подвір'я можна лише на автомобілі. Коли іграшковий літак перелітає через паркан, батько виїжджає на автомобілі і нібито підбирає його, не покидаючи авто. Діти вірять, що у них є ще один брат, який перебуває по той бік паркану, через який вони іноді кидають для нього їжу. Одного разу в сад зайшла кішка, дівчата здійняли вереск, а хлопець взяв садові ножиці і вбив її. Батько використав цей випадок для того, щоб сказати своїм дітям про смерть їхнього брата, який був за парканом (батько порвав на собі одяг та вимазався в крові) — брата нібито вбила кішка. Потім він змусив свою сім'ю стати на коліна і гавкати, як собаки, для того, щоб навчити їх відганяти кішок.
З усіх членів сім'ї за межі будинку виходить тільки батько сімейства. З людей, які не є членами сім'ї, в будинок може потрапити лише молода дівчина Христина (дорогою до будинку їй зав'язують очі), найнята для того, щоб задовольняти сексуальні потреби сина. Оскільки син відмовляє їй в кунілінгусі, Христина іде на сексуальний контакт зі старшою дочкою. В обмін на оральний секс вона спочатку дає їй обруч для голови, а потім дві відеокасети з записами фільмів «Роккі» і «Щелепи». Старша дочка дивиться фільми в таємниці від батька і вони справляють на неї велике враження. Вона навіть просить молодшу сестру називати її Брюс. Через деякий час батько дізнається про це. Він б'є її цими касетами по голові, а Христині забороняє відвідувати будинок — він приходить до неї додому, лає її і б'є по голові відеомагнітофоном, який знаходить у неї дома. Батько вирішує, що замість Христини задовольняти сина тепер повинна одна із сестер. Син обирає старшу сестру (він із закритими очима обмацує оголених дівчат).
Батьки влаштовують свято на честь річниці свого весілля. Під час свята брат грає на гітарі, а дівчата танцюють. Молодшій скоро це набридає, а старша навпаки розходиться і робить якісь чудернацькі па (підглянуті у відеофільмах) і цим лякає своїх батьків, тож вони припиняють свято. Вночі, старша дочка здійснює втечу. Гантелею вона вибиває собі ікло, після чого біжить на вулицю і ховається в багажник батькової машини. Виявивши у ванній кров і залишки зуба, батько намагається знайти дочку, але безрезультатно. Вранці він вирушає на роботу, не знаючи, що вона лежить у багажнику його автомобіля.
Актори Христос Стергіоглу — батько. Мішель Веллі — мати. Ангелікі Папуліа — старша дочка. Марі Цоні — молодша дочка. Христос Пассаліс — син. Анна Калетзіду — Христина.
Сприйняття На агрегаторі відгуків Rotten Tomatoes фільм має 93 % схвальних відгуків критиків, із середнім балом 7,70/10; консенсус критиків підсумовує: «Для декого це буде надто тривожно — і заблукало — але „Ікло“ — настільки тривожний і разюче оригінальний, наскільки це можливо в сучасному кінематографі». На Metacritic фільм має середньозважений бал 72 зі 100, що свідчить про «загалом схвальні відгуки». Видання Rolling Stone зарахувало цей фільм до 100 найкращих фільмів XXI сторіччя в 2025 році.
Марк Олсен у Los Angeles Times описав «Ікло» як частково загадку, частково алегорію та частково наукову фантастику про створення повністю альтернативної реальності. Як фільм, він ясний та унікальний, але не зовсім досконало сформований, щоб бути тим, що можна назвати справді далекоглядним.
Роджер Еберт виніс вердикт, що «Ікло» описує доведене до абсурду прагнення батьків контролювати своїх дітей задля їх захисту, і «хвороба цієї родини перевершує будь-яке розуміння». Те, з якою щирістю та невинністю діти виконують правила, а мати добровільно є співучасницею, робить фільм майже комедією. Йоргос Лантімос розповідає свою історію з повним володінням візуальними ефектами та акторською грою. Його операторська робота схожа на серію сімейних фотографій родини, з якою щось не так, і від якої неможливо відвести погляд.
Пітер Бредшоу в The Guardian порівняв дивність тутешеньої родини, яка зовні нормальна, але в душі жахлива, зі справою Йозефа Фріцля та його підвалу, де той тримав дочку та онуків. Лантімос, за словами критика, приковує увагу дивовижно незбагненними образами: від гри світла на траві до химерних обставин життя дітей. Це фільм про дивність того, що вважається в суспільстві нормальним, і чому виникають шкідливі правила. Відчужені від світу батьки передали своє відчуження дітям, переконуючи їх, буцімто неправильне не їхнє життя, а життя за кордонами їхнього штучного світу.
Девід Лінч назвав «Ікло» комедією. Rolling Stone описало фільм так само: «Йоргос Лантімос подарував нам цю справді дивну, надзвичайно незручну кринж-комедію».
Нагороди Нагорода Категорія Хто відзначений НагородженийОскарНайкращий фільм іноземною мовоюЙоргос ЛантімосномінаціяПремія британського незалежного кіноНайкращий фільм іноземною мовоюЙоргос ЛантімосНіКаннський кінофестивальОсобливий поглядЙоргос ЛантімосТакМіжнародний кінофестиваль Джеймсона Дубліна Премія кінокритиківЙоргос ЛантімосТакКінофестиваль ЕшторілиГранде ПреміоЙоргос ЛантімосТакПремії Грецької кіноакадеміїНайкращий художній фільмЙоргос ЛантімостакНайкращий режисерЙоргос ЛантімостакНайкращий сценарійЙоргос Лантімос та Ефтіміс ФіліппутакНайкраща актрисаАнгелікі ПапуліаНіНайкращий акторХристос СтергіоглуНіНайкращий актор другого плануХристос ПассалістакНайкращий пост-продакшнЙоргос МавропсарідістакПремія за спецефекти й інноваціїЙоргос і Руліс АлахузосНіКінофестиваль у Любляні Kingfisher AwardЙоргос ЛантімосТакКінофестиваль у Мар-дель-ПлатаНайкращий фільмЙоргос ЛантімосНіФестиваль нового кіно в МонреаліПремія за художній фільмЙоргос ЛантімосТакМіжнародний кінофестиваль RiverRunНайкращий режисерЙоргос ЛантімосТакКінофестиваль у Сараєво Спеціальний приз журіЙоргос ЛантімосТакСерце Сараєво (найкраща актриса)Ангелікі Папуліа і Марі ЦоніТакМіжнародний кінофестиваль у КаталоніїНайкращий фантастичний фільмЙоргос ЛантімосТакПремія Громадянин Кейн за найкраще режисерське одкровенняЙоргос ЛантімосТакНайкращий фільмЙоргос ЛантімосНіМіжнародний кінофестиваль у СтокгольміБронзовий кіньЙоргос ЛантімосТак
Див. також Список грецьких заявок на премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою
Примітки
Посилання