Сер Ке́ннет (Ке́нні) Ме́тісон Да́лгліш (, 4 березня 1951, Глазго, Шотландія) — шотландський футболіст і тренер, член Ордену Британської імперії. Разом з Денісом Лоу ділить звання найкращого бомбардира національної збірної Шотландії за всю її історію (30 голів). При цьому Кенні — єдиний шотландець, який зіграв понад 100 матчів за збірну (102). На клубному рівні він успішно виступав за шотландський «Селтік» і англійський «Ліверпуль». Після закінчення кар'єри гравця домігся успіху як головний тренер.

Далгліш був і залишається кумиром і культовою фігурою як для вболівальників «Селтіка», так і для фанів «Ліверпуля». Серед уболівальників «червоних» досі дуже популярна пісня Fields of Anfield Road, в якій згадується, зокрема, і Кенні Далгліш. 2006 року за результатами голосування 100 Players Who Shook The Kop, яке проводилося на офіційному сайті «Ліверпуля» серед понад 100 тисяч фанів, які проживають по всьому світу, саме Далгліш посів перше місце.

8 січня 2011, після звільнення Роя Ходжсона, призначений виконуючим обов'язки головного тренера «Ліверпуля» до кінця сезону 2010/11 . 16 травня 2012 керівництво звільнило тренера.Kenny Dalglish sacked as Liverpool manager

Ігрова кар'єра

Початок кар'єри

Далгліш, син інженера, у дитинстві підтримував Рейнджерс

Далгліш починав як воротар. Він випробувався двічі у Вест Гемі і в Ліверпулі, але вони його не взяли http://www.ifhof.com/hof/dalglish.asp . Далгліш підписав контракт з «Селтіком» — ворогом клубу дитинства «Рейнджерс»

Селтік

У своєму першому сезоні, 1967—1968, Далгліш забив 37 голів Lomax, Andrew (2008-02-14) Kenny Dalglish backs Scottish youngsters The Daily Telegraph Retrieved on 2009-06-18 . Також працював учнем столяра My School Sport: Kenny Dalglish The Daily Telegraph (2006-04-12) Retrieved on 2009-06-18 .

У наступному сезоні він став професійним футболістом, постійно перебуваючи у дублі Селтіка.

Дебютував у основній команді 25 вересня 1968, у чвертьфінальному поєдинку Кубку шотландської ліги .NOW YOU KNOW: Kenny Dalglish debuted for Celtic against Hamilton Evening Times (2009-03-18) Retrieved on 2009-06-18

У той час Селтік став першою командою, яка виграла Кубок Європи, перемігши Інтер у Лісабоні.

У сезоні 1971—1972 Далгіш забив свій перший гол за Селтік. Це відбулося у Кубку шотландської ліги проти Рейнджерс 14 серпня 1971. У 49 появах на полі за сезон він забив 23 голи.

У 1972—1973 Далгліш був провідним бомбардиром команди з 41 голом у всіх змаганнях. У сезоні 1975—1976 Далгліш був капітаном команди. У тому сезоні тренер шотландців, Джок Стейн, потрапив у автомобільну аварію й пропустив більше частину сезону Remembering Jock Stein BBC Sport (2005-09-06) Retrieved on 2009-06-18 , через що Селтік вперше за 12 років не став чемпіоном.

10 серпня 1977 з 269 виступами та 167 голами Далгліш перейшов до Ліверпуля за рекордні для британського футболу 440 000 фунтів стерлінгів .

Ліверпуль

У англійському клубі Далгліш дебютував 13 серпня 1977 проти Манчестер Юнайтед під номером 7. Тиждень по тому, 20 серпня, він забив свій перший гол за «червоних» у матчі з Мідлсбро, який закінчився з рахунком 1-1.

Під час свого першого сезону Далгліш з'являвся 62 рази, забивши 31 гол. Серед них переможний гол у Кубку Чемпіонів на Вемблі у ворота бельгійського Брюгге.

Далгліш був визнаний Гравцем року PFA у сезоні 1982-83 Benammar, Emily (2008-04-27) PFA Player of the Year winners 1974–2007 The Daily Telegraph Retrieved on 2009-06-18.

5 травня 1990 року Далгліш, за два дні до святкування 40-річчя, вийшов на заміну в матчі проти Дербі Каунті, після чого він завершив кар'єру гравця .

Тренерська кар'єра

Особисте життя

Далгліш одружений з Мариною. У них четверо дітей: Келлі, Пол, Лінсі та Лорен. Келлі — кореспондент ESPN Великої Британії. Пол — футболіст, закінчив кар'єру.

Досягнення як гравця

«Селтік» Чемпіон Шотландії (1972, 1973, 1974, 1977) Володар Кубка Шотландії (1972, 1974, 1975, 1977) Володар Кубка ліги (1975) Віцечемпіон Шотландії (1976) Фіналіст Кубка Шотландії (1973) Фіналіст Кубка ліги (1972, 1973, 1974, 1975, 1977)

«Ліверпуль» Володар Кубка чемпіонів (1978, 1981, 1984) Фіналіст Кубка чемпіонів (1985) Володар Суперкубку Європи (1977) Чемпіон Англії (1979, 1980, 1982, 1983, 1984, 1986) Віцечемпіон (1978, 1985, 1987) Володар Кубка Англії (1986) Володар Кубка Ліги (1981, 1982, 1983, 1984) Фіналіст Кубка Ліги (1978, 1987) Володар Суперкубка Англії (1977, 1979, 1980, 1982, 1986)

Досягнення як тренера

«Ліверпуль» Чемпіон Англії (1986, 1988, 1990) Володар Кубка Англії (1986, 1989) Володар Кубка Футбольної Ліги: 2012 Володар Суперкубка Англії (1986, 1988, 1989, 1990) Віцечемпіон Англії (1987, 1989, 1991) Фіналіст Кубка Англії (1988, 2012) Фіналіст Кубка Ліги (1987)

«Блекберн Роверз» Чемпіон Англії (1995) Віцечемпіон Англії (1994)

Ньюкасл Юнайтед Віцечемпіон Англії (1997) Фіналіст Кубка Англії (1998)

«Селтік» Віцечемпіон Шотландії (2000) Володар Кубка Ліги (2000)

Персональні досягнення

Гравець року в Англії за версією Асоціації професійних футболістів (1983) Гравець року в Англії за версією Асоціації футбольних журналістів (1979, 1983) Тренер року Англії (1986, 1988, 1990, 1997) Введений в Почесний список гравців збірної Шотландії з футболу (1988) Введений до Зали англійської футбольної слави (2002) Введений до Зали слави шотландського футболу (2004) Член клубу ФІФА 100 Володар премії «Freedom of the City of Glasgow» (1986) Перший у списку «100 гравців, які потрясли Коп» (100 Players Who Shook The Kop) (2006)

Примітки

Посилання

Профіль гравця на офіційному сайті «Ліверпуля» Профіль гравця на LFCHistory.net Профіль менеджера на LFCHistory.net Профіль на сайті Зала англійської футбольної слави Профіль на сайті Шотландської Футбольної Асоціації Профіль на сайті IFHOF Профіль менеджера на ThisIsAnfield.com Профіль менеджера на сайті soccerbase.com Профіль гравця на сайті Liverbird.ru Профіль менеджера на сайті Liverbird.ru