Сини́ця довгохвоста або ополовник звичайний (Aegithalos caudatus) — осілий, кочовий птах менший за горобця, з довшим за тіло хвостом. Мешкає в листяних та мішаних лісах Європи та Азії.

Опис

Морфологічні ознаки Птах менший за горобця — маса тіла 7-9 г, довжина тіла біля 14 см. У дорослого птаха підвиду caudatus голова біла; спина чорна; плечові пера бурувато-рожеві; покривні пера верху крил чорні; надхвістя біле, з рожевим відтінком; низ білий, на боках тулуба, череві і підхвісті рожевий відтінок; махові пера темно-бурі, другорядні — з білою облямівкою; хвіст східчастий, чорний, на зовнішніх частинах стернових пер біла барва; дзьоб чорний; ноги темно — бурі; у підвиду tauricus, який поширений у Криму, над очима чорні смуги, які з'єднуються з чорним кольором спини. У молодих птахів чорний колір оперення замінений бурим; через око проходить широка бура смуга; рожевий відтінок відсутній.

Звуки Поклик — тихе коротке «чер», часто подає високотональне трискладове «тсі — тсі — тсі».

Поширення та місця існування Ареал виду займає значну частину Євразії, в тому числі Англії, Центральної та Північної Європи, Сибіру.

Поширена по всій Україні, але в степовій зоні зустрічається тільки під час осінньо-зимових мандрівок. Гніздиться в лісовій і лісостеповій смузі, на півночі степової смуги, в пониззі Дніпра і гірському Криму.

Мешкає в чагарниках, мішаних та листяних лісах, іноді — у парках. Довірлива пташка, утім намагається триматися верховіття кущів та дерев, підвішуючись до найтонших гілочок.

Підвиди Вид Aegithalos caudatus нараховує 23 підвиди: A. c. alpinus A. c. aremoricus A. c. caudatus — номінативний підвид A. c. europaeus A. c. ibericus A. c. irbii A. c. italiae A. c. japonicus A. c. kamtschaticus Domaniewski, 1933 A. c. kiusiuensis A. c. macedonicus A. c. magnus A. c. major A. c. pallidulombo A. c. passekii A. c. rosaceus A. c. sibiricus A. c. siculus A. c. taiti A. c. tauricus A. c. tephronotus A. c. trivirgatus

Особливості біології

Гніздо мостить на дереві у розгалуженні гілок. Воно сплетене у вигляді витягнутої кулі з діркою-входом у верхній частині, замасковане вплетеними в нього шматочками лишайників, моху, травичинками. Усередині гніздо вимощує пір'ям. Кладка з 8—14 білих з рожевими цяточками яєць, наприкінці квітня — на початку травня. Через два тижні вилуплюються пташенята, які вже за два тижні можуть літати.

Поклик — коротке «чер», часто подає високотональне «тсі-тсі-тсі».

Галерея

Примітки

Посилання

Xeno-canto: audio recordings of the long-tailed tit Long-tailed tit videos, photos & sounds on the Internet Bird Collection Calls of several long-tailed tits — a British Library sound recording. Ageing and sexing (PDF; 1.48 MB) by Javier Blasco-Zumeta & Gerd-Michael Heinze