«Галичина» — український футбольний клуб з міста Дрогобича. Заснований 2 грудня 1989 року під назвою СФК «Дрогобич» на базі клубу СКА «Карпати» (Львів).
Найкраще досягнення у чемпіонатах України — 11 місце у Першій лізі України (1992), 1/8 Кубка України (1996).
Історія
Дрогобицький футбол до «Галичини» Футбол у Дрогобичі почав розвиватися ще за часів Австро-Угорщини. Першим клубом міста став Спортивний клуб «Поґонь», заснований 1909 року. Він був філією львівської «Поґоні» й ділився на дві команди — «біло-червоних» та «блакитних». Перша задокументована гра дрогобицької команди відбулася 12 червня 1910 року, коли «Аттіка» (Дрогобич) поступилася «Поґонь»-5 (Стрий) з рахунком 0:13.
Значно активніше футбольне життя в місті закипіло в міжвоєнний період. У 1920-х роках тут діяли польські колективи — «Юнак», «Польмін», «Колєяж», «Сокул», «Тисмениця», ТУР, єврейські — «Бейтар», «Штерн», а також українські. 1923 року українська громада створила команду «Підгір'я», а 1934-го частина її членів організувала Український спортивний клуб «Ватра» (кольори — зелено-червоні смугасті футболки, червоні шорти, зелені гетри). Найвищим досягненням «Ватри» стало лідерство в Львівській окружній футбольній лізі 1944 року, але турнір не встиг завершитися через наближення фронту. Того ж року клуб припинив існування. Серед лідерів команди виділялися захисник Костянтин Кіцила та форварди Євстахій Ярема, Василь Флюнт.
Грізною силою регіонального футболу міжвоєнного періоду був «Юнак». 1939 року він здобув першість у Львівській окружній лізі, але з початком Другої світової війни припинив виступи. Найвідомішими гравцями тієї команди стали Болеслав Габовський, Ян Гемерлінґ, Мєчислав Ґурський, Станіслав Геруля, Владислав Шевчик та інші.
Після Другої світової війни найпомітнішими командами Дрогобича були «Спартак», «Динамо» та «Нафтовик». «Спартак» брав участь в аматорському чемпіонаті УРСР 1946 і 1948 років, його кольори захищали Йосип та Володимир Николишини, Казимир Булькевич, Володимир Ушкалов, Володимир Заморьонов та інші улюбленці місцевих уболівальників. «Динамо» виступало в тому ж турнірі 1949-го. Але найбільших успіхів досягли дрогобицькі нафтовики. «Нафтовик» (біла форма) створили 1950 року, і з перервами він існував до 1989-го. Команда регулярно грала в аматорських чемпіонатах УРСР (1951, 1953–1956, 1958, 1959), одного разу посіла 3-тє місце (1958), а наступного року — четверте. Згодом «Нафтовик» перейшов у ранг команд майстрів чемпіонату СРСР, де найвищим досягненням стало 5-те місце в групі «Б» 1965 року (17-те місце серед усіх команд УРСР за рейтингом). Філігранною грою в складі відзначалися Лев Броварський, Остап Савка, Ігор Кульчицький, Олександр Філяєв та багато інших.
На межі 1970–1980-х найсильнішим колективом Дрогобича був «Хімік» (біло-зелена форма), який 1979 року став бронзовим призером аматорського чемпіонату УРСР. Попри успішну гру, команда невдовзі припинила існування. Її лідерами вважалися Ігор Пилипів, Володимир Спориняк, Юрій Міраї, Богдан Риб'як, Олексій Борщенко, Олексій Кучинський, Тарас Гірший, Юрій Мінько, Степан Данилюк, Василь Берездецький, Михайло Луців.
Успіхи дрогобицького футболу продовжив «Авангард» (біло-чорна форма), що діяв з 1982 по 1989 роки. Найвищим досягненням став вихід у фінал Кубка УРСР серед аматорів 1987 року, де дрогобичани поступилися єнакієвській «Південьсталі» (2:0 вдома, 0:3 на виїзді в додатковий час). 1986-го «Авангард» здобув срібло чемпіонату Львівської області. Гра біло-чорних трималася на майстрах на кшталт Володимира Журавчака, Тараса Гіршого, Миколи Козоріза, Ігоря Пилипіва, Богдана Риб'яка, Василя Берездецького, Юрія Мінька, Юрія Широкова, Василя Карпина, Богдана Пирча, Степана Греділя.
Створення клубу Наприкінці 1980-х років партійна верхівка міста в особі першого секретаря Дрогобицького міськкому Олексія Радзієвського ініціювала створення в Дрогобичі футбольного клубу. Так, у лютому 1989 року на базі футбольної команди «Авангард» заснували футбольний клуб «Нафтовик». Проте, попри стабільне фінансування та активну підтримку вболівальників, проєкт постійно переслідували позафутбольні невдачі.
Зрештою, через його безперспективність Олексій Радзієвський переключився на нову ідею — перевезення до Дрогобича армійської команди СКА «Карпати» Львів. У результаті переговорів тогочасної міської влади з командуванням Прикарпатського військового округу було досягнуто згоди: місто отримувало футбольну команду всесоюзного статусу, а ПрикВО — розвинену спортивну інфраструктуру. І вже у 1989 році СКА «Карпати» переїхав на дрогобицький стадіон «Кранобудівник», де ще деякий час виступав під старою назвою.
Переїзд львівської команди до Дрогобича викликав невдоволення місцевих фанатів, адже вболівальники зі стажем ще пам'ятали, як львівський СКА був ключовим принциповим суперником легендарного дрогобицького «Нафтовика». Тож згодом, аби зменшити напругу серед уболівальників, армійську команду перейменували на Спортивний футбольний клуб «Дрогобич».
Але остаточно питання назви вирішили 1990 року, коли на зборах у місцевому Будинку культури ухвалили рішення про перейменування клубу на «Галичина». Одразу після затвердження нової назви Федерацією футболу СРСР зчинився політичний скандал: командування округу та керівництво клубу почали звинувачувати в «українському буржуазному націоналізмі» та прославлянні дивізії Ваффен-СС «Галичина».
У результаті скандалу довкола назви Прикарпатський військовий округ поступово самоусунувся від опіки над клубом, і все фінансування лягло на плечі міста та місцевих підприємств.
Виступи в Чемпіонаті та Кубку СРСР Уже перейменована «Галичина» стартувала в чемпіонатах СРСР у сезоні 1990 року, замінивши львівський СКА «Карпати» у зоні «Захід» Другої ліги СРСР, де за підсумками двох сезонів — 1990 та 1991 років — зарекомендувала себе як середняк, посівши в сезоні 1990 року 9-те місце у підсумковій таблиці, а в наступному — 14-те в буферній західній зоні.У розіграші Кубка СРСР «Галичина» брала участь лише один сезон, розпочавши виступи у розіграші 1990/1991 років зі стадії 1/64 фіналу, де 14 квітня 1990 року вдома переграла представника вищої ліги — запорізький «Металург» (2:1). Однак на наступній стадії, 1/32 фіналу, 2 травня 1990 року дрогобичани зазнали поразки в Ризі від місцевої «Даугави» з рахунком 1:4. У наступному розіграші Кубка СРСР сезону 1991/1992 років команда участі вже не брала.
Виступи в Чемпіонаті та Кубку України Після формування української суверенної футбольної вертикалі «Галичина» потрапила до Першої ліги України, де зіграла в першому незалежному сезоні 1992 року (весна). За його підсумками команда посіла 11-те місце у групі «А» та вибула до Другої ліги України.
Уже у Другій лізі «Галичина» провела повноцінний сезон 1992/1993 років, посівши 9-те місце в підсумковій таблиці, а дрогобичанин Василь Карпин увійшов до п'ятірки найкращих бомбардирів ліги, забивши 12 голів у 31 матчі. Наступного сезону 1993/1994 років Василь Карпин став другим бомбардиром Другої ліги, а «Галичина» вкотре посіла 9-те місце. Найуспішнішим же для дрогобичан у Другій лізі став сезон 1994/1995 років, коли команда фінішувала на 5-му місці, відставши від «бронзової» позиції лише на 3 очки.
Сезон 1995/1996 років став історичним для дрогобицької команди завдяки успішному виступу в Кубку України. Того сезону під керівництвом тренера Юрія Дубровного та завдяки результативній грі нападників Василя Карпина й Олега Яремчука (батька гравця національної збірної Романа Яремчука) дрогобичани дійшли до 1/8 фіналу турніру. У 1/64 фіналу вони здолали на виїзді сторожинецьке «Підгір'я» — 1:0, далі в домашніх матчах пройшли теребовлянську «Ниву» — 3:1 та вищоліговий криворізький «Кривбас» (0:0, 6:5 у серії пенальті), але в 1/8 фіналу поступилися у Вінниці місцевій «Ниві» — майбутньому фіналісту розіграшу — з рахунком 0:2.Попри те, що виступ у Другій лізі сезону 1995/1996 років виявився невдалим (команда посіла лише 14-те місце), уже наступного сезону 1996/1997 років «Галичина» майже повторила свій рекорд, посівши 6-те місце у підсумковій таблиці. Згодом у грі дрогобичан розпочався тривалий спад: у сезоні 1997/1998 років команда посіла 7-ме місце в групі «А», після чого її результати погіршувалися аж до сезону 2002/2003 років, коли «Галичина» опинилася на останньому, 15-му місці групи «А». Це стало закономірним наслідком гострих проблем із фінансуванням, які особливо відчутно поглибилися на початку 2000-х років.
У підсумку після вильоту з Другої ліги України та втрати професійного статусу клуб було розформовано.
Виступи на аматорському рівні
«Галичина» (2005 — 2006) Уперше після розформування футбольну команду «Галичина» було відроджено у 2005 році на базі Фізкультурно-оздоровчого клубу «Галичина» створеного того ж року за співфінансування Дрогобицької міської ради, комерційних структур та групи підприємств міста — НПК «Галичина», Дрогобицького долотного заводу, Дрогобицького заводу автомобільних кранів і Дрогобицького машинобудівного заводу. З опорою на місцевих вихованців було сформовано дорослу команду, яку очолив Ігор Височанський, та юнацький склад під керівництвом Дмитра Курп'яка. Обидва колективи заявили на обласні змагання.
Одразу після формування команду заявили на обласні змагання. У сезоні 2005 року «Галичина» посіла 4-те місце в Першій лізі Львівської області та зіграла два матчі в межах Кубка України серед аматорів, де в 1/8 фіналу мінімально здолала свалявський «Авангард» — 1:0 (на виїзді) та 1:1 (удома), а в 1/4 фіналу поступилася ФК «Лужани» — 1:1 (удома) та 0:3 (на виїзді).
Наступного сезону команда узяла участь в обласних змаганнях, проте вже в липні 2006 року знялася зі змагань через брак фінансування.
«Галичина» (2008 — 2009) На початку 2008 року Дрогобицька міська рада відродила «Галичину» як муніципальний футбольний клуб на чолі з тренером Василем Маликом. Одразу ж після відновлення команда заявилася до Першої ліги Львівської області, де того ж сезону фінішувала на першому місці та виборола право виступати в Прем'єр-лізі Львівської області. Наступного сезону 2009 року дрогобицький колектив здобув бронзові нагороди Прем'єр-ліги.
Попри успішний виступ, уже того ж 2009 року міська рада припинила фінансування клубу, що змусило «Галичину» знятися зі змагань.
«Галичина» (2017 — 2026) У 2017 році Муніципальний футбольний клуб «Галичина» був вкотре відроджений. Того ж року Муніципальний футбольний клуб «Галичина» заявився на обласні змагання до Другої ліги Львівської області, де за підсумками сезону посів 2-ге місце у групі «Б» та 3-тє місце за результатами фінального етапу, забезпечивши собі вихід до Першої ліги Львівської області. Першим матчем нововідродженої «Галичини» став домашній поєдинок на стадіоні «Каменяр» проти великолюбінського «Вереса» — 1:3.
Уже в сезоні 2018 року «Галичина» стартувала в Першій лізі Львівської області, посівши 4-те місце, а нападник дрогобичан Роман Маланяк став найкращим бомбардиром змагань, забивши 18 м'ячів у 28 матчах. Того ж сезону в межах Першої ліги Львівщини мала відбутися довгоочікувана зустріч сусідів між дрогобицькою «Галичиною» та стебницьким ФК «Стебник», проте останній напередодні сезону знявся зі змагань.
У 2020 році «Галичина» стартувала в Прем'єр-лізі Львівської області, де посіла 4-те місце у групі «А» та обіграла «Кар'єр-Дністер» (Торчиновичі/Старий Самбір) у матчі за 7–8-ме місця — 2:4, 3:0 (автопоразка).
Надалі протягом наступних років, аж до сезону 2026 року, «Галичина» продовжувала виступи в Прем'єр-лізі Львівської області в статусі середняка, коливаючись у другій половині підсумкової турнірної таблиці. Проте після провального весняного сезону 2026 року, коли «Галичина» посіла останнє місце, не вигравши жодного матчу, доросла команда знялася зі змагань, і наступний сезон Чемпіонату Львівської області 2026/2027 проходив уже без дрогобицького колективу.