«Черні́гівський річкови́й порт» — портове підприємство на річці Десні, розташований в обласному центрі місті Чернігові; найбільший порт області. Має статус ВАТ. Чистий прибуток підприємства складав 933 тис. грн. (2008) і —2 млн 11 тис. грн. (2009, збитки). Станом на 2019 рік практично не використовувався. Влітку у святкові дні організовують прогулянкові тури по Десні.
Опис і характеристики Розташований на правому березі Десни на відстані 196 км від її гирла. Підприємство має у своєму складі вантажний район і пасажирську ділянку, адже крім надання класичних портових послуг, працювало як судноплавна компанія (пересічна тривалість навігації — 240 днів із квітня по грудень).
Річковий порт у Чернігові здатний приймати вантажні судна з осадкою до 1,6 м і завдовжки до 75 м.
Розташований поруч із Пішохідним мостом.
На території підприємства (загальна територія становить 20 га) працюювали 3 портальних і 4 плавучі крани. Потужність порту з перевалювання вантажів становила 0,5 млн тонн вантажів щороку.
Динаміку змінюваності товарообігу у 1990—2000-х демонструє нижче наведена Таблиця: + Товарообіг порту, тис. тонн (за роками)1991199820065 16037784
Чернігівський річковий порт спеціалізувався на роботі з мінерально-будівельними матеріалами. Робітники порту займалися транспортуванням будівельних матеріалів (пісок, щебінь, галька) як на Десні, так і на Дніпрі та Дунаї. Крім вантажних перевезень, порт здійснював також і пасажирські перевезення. Чернігівський річковий порт за сумісництвом виконував судноремонтні роботи власного флоту. Один із найважливіших партнерів порту з вантажоперевезень крейди — ВАТ «Силікат».
З історії порту
Річкова пристань на Десні в Чернігові функціювала ще наприкінці XVIII століття.
Річковий порт у місті засновано за СРСР після Другої світової війни — у серпні 1964 рокуВАТ «Чернігівський річковий порт» на who-is-who.com.ua.
За незалежності України в результаті приватизації державного підприємства 17 травня 1993 року створено ВАТ «Чернігівський річковий порт», однак на активізацію роботи порту це кардинально не вплинуло з огляду на складну економічну ситуацію — товарообіг постійно падав.
З 1998 року підприємство очолював В. М. Тоцький.
Усередині 2000-х років 75% компанії володіла держава, 25% — ВАТ АСК «Укррічфлот». 2004-й фінансовий рік був завершений збитками і тому частину акцій ВАТ «Чернігівський річковий порт» (25%) була придбана судноплавною компанією «Укррічфлот». Відтоді «Укррічфлот» володіє 84,7478% акціями порту.
У 2009 році ВАТ «Чернігівський річковий порт» зменшило активи в порівнянні з попереднім роком на 5,1% — до 14 млн 452 тис. грн«Чернігівський річковий порт» у 2009 р. зменшив активи на 5,1% — до 14,5 млн грн. // інф. інформаційної агенції «РБК-Украина» за 14.03.2010.
У жовтні 2010 року на посаду генерального директора ВАТ «Чернігівський річковий порт» був призначений Олег ЮрченкоОлег Юрченко очолив «Чернігівський річковий порт» // інф. за 26-10-2010 на www.nomination.in.ua.
Із 2012 року фактично припинив діяльність. Літом використовується як причал для двох прогулянкових пароплавів, що базуються у Чернігові. Іншої діяльності не ведеться. Ціна квитка за прогулянку тривалістю в одну годину складала 100 гривень станом на 2017 рік.
На 2013 рік, за даними деяких видань, річпорт належав олігарху Костянтину Григоришину.Григоришин Константин Иванович, 12 июля 2013, 18:34, СХЕМЫ, аналитический ресурс
Див. також Вантажообіг портів України
Примітки
Джерела та посилання
Чернігівський річковий порт на Сайт «Укррічфлоту» ВАТ «Чернігівський річковий порт» на who-is-who.com.ua