Право ґрунту чи принцип права ґрунту або ж права землі (, юс солі) — принцип набуття особою при народженні громадянства тієї держави, на території якої вона народилася, незалежно від громадянства її батьків.
Право ґрунту набуло поширення у феодальну епоху, факт народження на території, підвладній конкретному суверену, встановлював правовий зв'язок підданства. Цей принцип домінував у Європі до кінця XVIII ст.
Принцип права ґрунту дістав широке застосування в законодавстві тих країн, які були зацікавлені у збільшенні чисельності свого населення шляхом залучення іммігрантів (США, Велика Британія, Бразилія тощо). У більшості держав цей принцип почав застосовується в поєднанні з принципом «права крові».
Країни, де практикується Ius Soli За даними Nations Granting Birthright Citizenship.
Антигуа і Барбуда Аргентина Барбадос Беліз Болівія Бразилія Венесуела Гаяна Гватемала Гондурас Гренада Домініка Домініканська Республіка Канада Колумбія ЛесотоКонституція Лесото , розділ IV, секція 38 Малайзія Мексика Нікарагуа Пакистан Панама Парагвай Перу Сальвадор Сент-Вінсент і Гренадини Сент-Кіттс і Невіс Сент-Люсія США Тринідад і Тобаго Уругвай ФіджіКонституція Фіджі, розділ 3, секція 10 ЧиліВідповідно до конституції Чилі, розділ II, ст. 10, пар. 1 (Spanish text; English version without recent changes) - крім дітей осіб, що перебувають проїздом (extranjeros transeuntes), і співробітників офіційних представництв іноземних держав. Еквадор Ямайка
Примітки
Джерела Шаповал, В. М. Конституційне право зарубіжних країн: підручник для студ. юрид. вищ. навч. закладів і фак. — К. АртЕк: Вища школа, 1997. — 262 с. — ISBN 966-505-075-3.
Література О. В. Буткевич. Право ґрунту // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4 Посилання Право ґрунту //