Кір (, ) — антропонозна інфекційна хвороба, яку спричинює вірус з роду Morbillivirus. Характеризується вираженою автоінтоксикацією, гарячкою, запальними явищами з боку дихальних шляхів, кон'юнктивітом, появою своєрідних плям на слизовій оболонці ротової порожнини (плями Копліка) і папульозно-плямистим висипом на шкірі. Це одне з найзаразніших вірусних захворювань, його індекс контагіозності наближувався до 100 % у довакцинальний період, найсприятливішими до кору були діти, тому кір відносять до так званих дитячих інфекційних хвороб.
Історичні відомості Існує гіпотеза, що збудник кору походить від вірусу чуми великої рогатої худоби в період виникнення тваринництва. Повідомлення про хвороби, які нагадують кір, зустрічаються з VI століття до н. е., проте, перший науковий опис хвороби і його відмінності від натуральної віспи зробив перський лікар Ар-Разі (Разес) 860—932 рр., який написав «Книгу про віспу і кір» (), що її потім переклали . У XVII столітті клінічні ознаки хвороби докладно описали англійські лікарі Т. Сиденгам та Р. Мортон. З XVIII століття кір розглядають як самостійну нозологічну форму. 1896 року американський лікар Генрі Коплік описав патогномонічний симптом — плями у ротолотці, які було названо на його честь. Вірусну етіологію захворювання довели у 1911 році А. Ендерсон і Д. Гольдбергер. Збудника виділили Д. Ендерс і Т. К. Піблс у 1954 році. Вакцини проти цієї хвороби зробилися доступними з 1963 року, в Україні (тоді в складі СРСР) — з 1968 року.
Актуальність
До початку масової імунізації (1965—1967 рр.) в світі щорічно реєструвалося за різними даними від 130 млн випадків кору і 8 млн смертейРуководство по инфекционным болезням / Под ред. В. М. Семенова. — М.: МИА, 2008. — 745 с. / с. 607—608 . За іншими даними кожні 2-3 роки відбувалися епідемії, а щорічно помирало 2,6 млн осіб, що становило 5,3 смерті за хвилинуMeasles. 5 December 2019. Key facts. . У XX столітті до 1963 року тільки в США спостерігалося в середньому 3 — 4 мільйони випадків кору на рікNational Vaccine Information Center. What is the History of Measles in America and Other Countries? Centers for Disease Control and Prevention Measles History , при тому, що щорічний приріст населення становив 4,3 млнSabin, A. B., Probleme der Masernimpfung, Sozialpädiatrie 3, 1981, 57–59. , смертність від кору коливалася з приблизно 13,3 в 1900 році до 0,03 на 100 000 населення в 1955 роціVaccines (Part II): Hygiene, Sanitation, Immunization, and Pestilential Diseases. Miguel A. Faria, Jr., MD Vaccines — Kill or Cure? . Кір і на початку XXI століття залишається однією з основних причин смерті серед дітей раннього віку в світі, незважаючи на наявність досить безпечної та ефективної вакцини. 2015 року в світі було зафіксовано 134 тисячі випадків смерті від кору — кожного дня гинуло близько 367, або кожну годину — 15. Завдяки вакцинації проти кору протягом 2000—2015 років у світі смертність знизилася на 79 %. 2016 року відбулося 89 780 смертей в світі — вперше кількість смертей від цієї хвороби глобально знизилася нижче 100 000 випадків за рік. Того ж року приблизно 85 % дітей у світі отримали одну дозу вакцини проти кору до їхнього першого дня народження за допомогою планової вакцинації порівняно з 73 % у 2000 році.
Упродовж 2000—2015 років вакцинація від кору запобігла приблизно 20,3 мільйона випадків смерті. Станом на 27 вересня 2016 року регіон Америки ВООЗ проголосила вільним від поширення кору внаслідок проведення 22-річної кампанії вакцинації.WHO/Pan American Health Organization. Region of the Americas is declared free of measles . В Європі 42 країни з 53 перервали ендемічну передачу хвороби. Данія, Іспанія і Велика Британія повністю елімінувала кір на своїх теренахMeasles no longer endemic in 79 % of the WHO European Region. Press release. Copenhagen, 26 September 2017 Згідно з повідомленням ВООЗ від 26 жовтня 2017, хоча політика глобальної вакцинації від кору щорічно рятує від смерті в світі близько 1,3 млн життів, але протягом 2016 року від цієї хвороби померло щонайменше 90 тисяч людейWHO. Media centre Substantial decline in global measles deaths, but disease still kills 90 000 per year.
Упродовж 2017—2019 років в Україні тривала епідемія кору. За весь цей час захворіло 115 000 осіб, 41 людина померла, зокрема 26 дітей. 2020 року від кору в Україні захворіло вже 245 людей (0.66 випадків на 100 000 населення), із них 19 — діти віком до року, а протягом 2022 року в Україні зареєстровано лише 11 випадків кору, тобто порівняно з 2021 роком, коли було зареєстровано 16 випадків, захворюваність зменшилась на 5 випадків. Згідно з повідомленням Європейського регіонального бюро ВООЗ у 2017 році захворюваність на кір в Європі зросла на 400 %. Серед країн, які постраждали від кору найбільше, — Румунія з 5562 випадками хвороби, Італія з 5006 випадками та Україна з 4767 випадками. Всього у країнах Європи у 2017 році було зареєстровано 21 315 випадків кору, 35 хворих померло. Експерти ВООЗ пов'язують це з «цілою низкою труднощів, зокрема зі зниженням загального охоплення плановою імунізацією, стабільно низьким охопленням імунізацією маргінальних груп, перебоями у постачанні вакцин і неефективною роботою систем епідеміологічного нагляду». «Кожний новий випадок кору в Європі нагадує нам про те, що невакциновані діти і дорослі, де б вони не жили, залишаються в групі ризику інфікування і самі можуть сприяти подальшому поширенню хвороби», — повідомила директор Європейського регіонального бюро ВООЗ Жужанна ЯкабWHO Regional Office for Europe. Europe observes a 400 % increase in measles cases in 2017 compared to previous year. Press release. Copenhagen, 19 February 2018 . З початку 2019 року, найбільша кількість хворих на кір в Європі була зареєстрована в Україні — більше 25 тисяч, що становило 70 % від усіх випадків кору на континенті.WHO. Emergencies preparedness, response. Measles — European Region. Disease outbreak news — update 6 May 2019
Упродовж 2018 року в світі від кору померло більше 140 тисяч людей, переважно дітей до 5-річного віку.
Вакцинація проти кору запобігла 57 млн смертей у період з 2000 по 2022 рік. Незважаючи на наявність безпечної та економічно ефективної вакцини, у 2022 році в усьому світі було зафіксовано приблизно 136 тисяч смертей від кору, переважно серед невакцинованих або недостатньо щеплених дітей віком до 5 років. Частка дітей, які отримали першу дозу вакцини проти кору, становила 83% у 2023 році, що значно нижче рівня 2019 року (86%).WHO. Key facts. 12 July 2024. Measles
Згідно з новими оцінками ВООЗ і Центрів контролю та профілактики захворювань у США (CDC), у 2023 році в усьому світі було зареєстровано приблизно 10,3 млн випадків кору, що на 20% більше, ніж у 2022 році.WHO. Measles cases surge worldwide, infecting 10.3 million people in 2023. 14 November 2024.
Етіологія
Збудник захворювання — вірус кору, походить з роду Morbillivirus, родини Paramyxoviridae. Вірус кору, окрім типової гострої форми, має відношення до такого тяжкого захворювання як підгострий склерозуючий паненцефаліт. Вважається, що до захворювання призводить персистуючий, резистентний до імунної відповіді з подальшою мутацією вірус кору. Підгострий склерозуючий паненцефаліт зустрічається в 1 з 100 000 хворих, які перехворіли на кір.
На відміну від вірусу грипу віруси кору не мають тваринного резервуара. Існує тільки один серотип РНК-вмісного вірусу кору. Вірус має гемагглютинін- і гемолізинактивні властивості. На відміну від інших параміксовірусів вірус кору не має нейрамінідазної активності. Культивується на клітинах нирок людини і мавп. Отримано атенуйовані штами вірусів кору, які використовуються в живій протикоровій вакцині.
Мало стійкий у довкіллі — він швидко інактивується під впливом сонячного світла, ультрафіолетових променів, при нагріванні до 50 °С, під впливом дезінфекційних засобів. Але вірус кору залишається вірулентним в аерозолі протягом одної години після потрапляння з організму хворого у довкілля. При кімнатній температурі зберігає активність до 1—2 діб, при низькій температурі — протягом кількох тижнів.
Епідеміологічні особливості Єдине джерело інфекції — це хвора людина.
Механізм передачі інфекції — повітряно-крапельний. Зараження відбувається через вдихання з повітря найдрібніших крапель (аерозолю) слизу, які містять віруси, що потрапили в повітря при чханні, кашлі або розмові хворої на кір людини. Збудник потрапляє до організму через верхні дихальні шляхи або кон'юнктиви.
У Північній півкулі, захворюваність має тенденцію до зростання в зимовий період. У тропічних регіонах епідемічні підйоми менш виражені. У довакцинальну епоху максимальна кількість випадків захворювання була відмічена у дітей віком 5 — 9 років. До 20 річного віку більше 90 відсотків виявляли лабораторні ознаки перенесеного кору. З введенням вакцини від кору стався зсув захворюваності у бік підлітків та дорослих у країнах з ефективною програмою вакцинації. У більшості бідних країн епідемічна ситуація щодо захворюваності на кір залишається нестабільною і в XXI столітті. Природна сприйнятливість людей дуже висока, постінфекційний імунітет зазвичай зберігається протягом усього життя. Повторні захворювання на кір вкрай рідкісні, зумовлені порушенням імунної системи.
Патогенез Вхідними воротами для вірусу кору є епітелій носоглотки або кон'юнктив. Через 2—3 дні після інвазії і реплікації вірусу в епітелію і регіонарних лімфатичних вузлах відбувається первинна вірусемія з подальшим поширенням інфекції у органи системи мононуклеарних фагоцитів (СМФ). Існує і друга хвиля вірусемії, яка відбувається через 5—7 днів після первинного інфікування. Вірус кору розмножується також у шкірі, нирках і сечовому міхурі.
Навіть при неускладнених формах кору в гіперплазованих лімфоїдних тканинах, зокрема в лімфатичних вузлах, мигдаликах, селезінці, вилочковій залозі та апендикулярній тканині у продромальний період спостерігаються досить характерні зміни — кругло клітинна інфільтрація та наявність багатоядерних гігантських ретикулоендотеліоцитів (клітини Вортіна—Фінкельдея). Плями Копліка і корова екзантема, як вважають, є результатом реакції гіперчутливості уповільненого типу.
Корова пневмонія майже завжди має інтерстиціальний характер. Епітелій дихальних шляхів некротизується, що сприяє приєднанню вторинної бактеріальної інфекції. Патологічні зміни у фатальних випадках кору як правило є результатом комбінованого впливу вірусної та вторинної бактеріальної інфекції. З 3-го дня висипу вірусемія різко знижується, а з 4-го дня вірус зазвичай не виявляється. З цього часу в крові починають з'являтися віруснейтралізуючі антитіла.
Під час корової інфекції спостерігається значне порушення клітинного імунітету. Можливість вироблення стерильного довічного імунітету незважаючи на тимчасову імуносупресію має назву «імунологічний парадокс кору». Сучасні теорії свідчать на користь автоімунних реакцій при кору, як можливої причини виникнення у різні терміни після перенесеної хвороби уражень центральної нервової системи (гострий та підгострий коровий паненцефаліт, підгострий склерозуючий паненцефаліт).
Клінічні ознаки
Класифікація Етапи класичної корової інфекції можна розділити на наступні клінічні періоди: інкубаційний, продромальний, висипу відновлення. Згідно з Міжнародним класифікатором хвороб-10 виділяють: Кір, ускладнений енцефалітом (G05.1) Кір, ускладнений менінгітом (G02.0) Кір, ускладнений пневмонією (J17.1) Кір, ускладнений середнім отитом (Н67.1) Кір з кишковими ускладненнями (B05.4) Кір з іншими ускладненнями (B05.8) Кір без ускладнень (B05.9) У клінічній класифікації розрізняють типовий і атиповий (мітігований, абортивний, стертий, безсимптомний) кір. Типова форма має звичайні ступені тяжкості: легкий, середній та тяжкий.
Інкубаційний період Інкубаційний період триває 8-17 днів, в середньому 11-13. Однак за умов отримання постконтактної профілактики імуноглобуліном або плазмою крові він подовжується до 21-го дня.
Продромальний період