Ржепішевський Олександр Іванович (1879, Ізмаїл, Бессарабська губернія — 1930, Москва, СРСР) — український архітектор доби модерну, що працював переважно в місті Харків.

Життєпис

Народився у Ізмаїлі Бессарабської губернії у родині офіцера. У 1882 році разом з батьками переїхав до Аккерману Одеської губернії.

Навчався в Аккерманській чоловічій гімназії, потім у 4-й Одеській гімназії, далі слідом за старшими братами вступив на фізико-математичний факультет Новоросійського університету (Одеса). Вирішивши стати архітектором, їде до Санкт-Петербурга, де у 1903 році закінчує Петербурзький інститут громадянських інженерів із золотою медаллю. Отримав право продовжити навчання за кордоном. Відбув у Париж, де навчався в Сорбонні у 1904⁣ — ⁣1906 рр.

Повернувся до Російської імперії та одружився. Розраховувати на допомогу родини батьків не міг, оскільки вона була багатодітною. Об'єднавшись з давнім приятелем, архітектором Миколою Васильєвим, розпочав участь в архітектурних конкурсах, що проводили в Петербурзі. Проєкт нового купецького банку двох архітекторів, хоч і не переміг у конкурсі, однак сподобався і був прийнятий для реалізації гільдією купців міста Харкова. Ржепішевський був запрошений до Харкова для нагляду за реалізацією проєкту банка.

В Харкові працював у 1910⁣ — ⁣1920 роках, де створив цілу низку споруд, які зараз є пам'ятками архітектури. Одна з останніх споруд архітектора — санаторій «Долоси», місто Ялта, Крим.

Ржепішевський — один з ініціаторів створення в Російській імперії «Товариства приватних квартир», яке можна вважати прообразом сучасних будівельних кооперативів. Квартири в таких будинках були власністю мешканців, кожен власник міг вибрати індивідуальне оздоблення і планування. Один з перших таких будинків було побудовано за його проєктом на вулиці Римарській, 6 у 1912 році. Він став відомий як «Будинок з фонтанами», бо у під'їзді архітектор розмістив декілька водограїв, частина з них працює й нині. Власниками квартир були особи «вільних професій» — юристи, лікарі, архітектори. У цьому ж будинку мешкав і сам Олександр Іванович, а також архітектор Віктор Абрамович Естрович. Квартири складалися з 4-6 кімнат, мали приймальню та кабінет. У 1914 році після побудови ще одного компанійського будинку, але з більшими кімнатами (до 50 кв. метрів) архітектор з родиною переселився на вулицю Римарську, 19, де займав з родиною дві квартири.

Після початку радянської окупації України втратив все своє майно та засоби існування, від його двох квартир радянська влада залишила йому лише одну кімнату. Вирішив з родиною переїхати до Криму, щоб емігрувати. Але перебуваючи там, познайомився з другою дружиною та вирішив залишитися. Пізніше переїхав до Москви, де жив у бідності та безвісності на вулиці Герцена (нині ).

Брат Михайло Іванович Ржепішевський жив в Одесі на Коблевській вулиці (нині вулиця Павла Зеленого), 36 і у 1916 році був членом ОВІРТТЗаписки Одесского Отделения Императорского Русского Технического Общества, 1916. С. 126.

Був двічі одружений. Він — батько однієї з перших радянських кінозірок Наталії Глан та відомої радянської балетмейстерки Галини Шаховської.

Як «буржуазний елемент» був заарештований у 1930 році та шість місяців перебував у в'язниці. Після звільнення з ув'язнення хворів, помер через два місяці після виходу з тюрми від серцевого нападу. Місце поховання невідоме.

Творчість Автор 27 будівель у Харкові у стилі західноєвропейського модерну, багато з них є пам'ятками архітектури: 1910 — текстильна мануфактура Міндовського, вулиця Різдвяна, 6 1910 — текстильна мануфактура Бакакіна (нині — один з корпусів ХНТУСГ ім. Петра Василенка), вулиця Різдвяна, 19 1912 — компанійський будинок, вулиця Римарська, 6. В цьому будинку мешкав сам Олександр Ржепішевський та архітектор Віктор Естрович 1913 — Міський купецький банк з готелем «Асторія» у співавторстві з архітектором Миколою Васильєвим, майдан Павлівський, 10 1913 — прибутковий будинок купця Молдавського, вулиця Дарвіна, 15 1913 — житловий будинок, вулиця Михайля Семенка, 8 1913 — Будинок лікарні Товариства піклування про хворих дітей, вулиця Холодноярська, 5 1914 — компанійський будинок, вулиця Римарська, 19. В цьому будинку мешкав сам Олександр Ржепішевський і Микола Хвильовий 1914 — компанійський будинок, Німецький в'їзд, 6 1914 — особняк актора, керівника Харківського театру Миколи Синельникова, вулиця Дарвіна, 29 1914 — прибутковий будинок, вулиця Григорія Сковороди, 3 1914 — прибутковий будинок, вулиця Михайля Семенка, 17 1914 — прибутковий будинок Макса Гельферіха, вулиця Чорноглазівська, 14 1914 — прибутковий будинок, вулиця Юлія Чигирина, 8 1915 — житловий будинок, вулиця Мироносицька, 21 1915 — житловий будинок, вулиця Дарвіна, 4 1915 — лікарня Червоного хреста, майдан Оборонний Вал, 5.

У Ялті за його проєктом збудовано санаторій «Долосси».

Автор декількох будинків на Садовому кільці у Москві та особняка промисловця А. Ребіндера у Шебекіно (Курська губернія).

Вшанування

25 грудня 2013 року Харківська міська рада назвала безіменну вулицю (технічна назва — Перший проїзд 27-го мікрорайону) на Нових Будинках (Слобідський район) на честь Олександра РжепішевськогоРішення 29 сесії 6 скликання Харківської міської ради № 1395/13 «Про впорядкування найменувань» від 25 грудня 2013 року.

Галерея

Примітки

Джерела Матеріали періодичних видань. Полякова Ю. Ю. Архитекторы Харькова польского происхождения / Ю. Ю. Полякова // Польська діаспора у Харкові: історія та сучасність: Матеріали наук. конф., м. Харків, 24 квіт. 2004 р./ Генеральне консульство Республіки Польща в Харкові, Польський Дім у Харкові. — Х., Майдан, 2004. — С. 111—124 Лисовский В. Г., Исаченко В. Г. Николай Васильев, Алексей Бубырь. — СПб: Белое и Черное, 1999. — 287 с. — (Архитекторы Санкт-Петербурга). — ISBN 5-89771-011-2