Бо́бринський Георгій Олександрович ( 11 липня 1863 — 7 березня 1928) — російський державний діяч, граф, генерал-ад'ютант, українофоб. Двоюрідний брат депутата Думи Володимира Бобринського.
Працював у військовому міністерстві, під час Першої світової війни був при штабі командувача Південно-Західного фронту. У 1914–1915 рр. під час окупації російськими військами Галичини і Буковини очолював Галицько-Буковинське генерал-губернаторство.
Галицько-Буковинське генерал-губернаторство Керована ним російська окупаційна адміністрація проводила відверту антиукраїнську політику, за власним зізнанням, його задачею було надання захопленим землям «російського характеру» і викорінення «мазепинства». За його розпорядженнями закривались українські школи, газети, друкарні, відбувались масові арешти і депортації української інтелігенції вглиб Росії. Діяльність Б. на посту генерал-губернатора Галичини і Буковини російський політик Павло Мілюков, виступаючи в Державній Думі, розцінив як «європейський скандал».
Див. також Бобринські
Посилання В. Б. Любченко. БОБРИНСЬКИЙ Георгій Олександрович // Некороновані правителі Сміли. Родина Бобринських: час, пристрасті, примхи долі. Галицький міф російської свідомості Сім'я графів Бобринських і Смілянщина Оточення Миколи ІІ