Сенатська площа або Сенатський майдан (, ) — центральна площа столиці Фінляндії міста Гельсінкі; її адміністративне, культурне і туристичне осереддя, гельсінська візитівка.
Один з найдовершеніших міських ансамблів у Європі в стилі неокласицизму.
Історія та опис На Сенатській площі Гельсінкі поєдналися релігія, наука і політика.
Архітектурний ансамбль площі був розбитий у стилі пізнього класицизму після входження Фінляндії до складу Російської імперії. Всі площеві будівлі були зведені в період між 1818 і 1852 роками.
Головна заслуга будівничих у тому, що вони зуміли на перемежованій пагорбами та скелями місцевості створити такий самий гармонійний і цілісний ансамбль, які зводили на невських рівнинах у Санкт-Петербурзі.
Відтак, Сенатська площа Гельсінкі є одним з найбільш чітко витриманих у рамках неокласицизму архітектурних ансамблів Європи.
Окрасою площі є розташований у його північній частині лютеранський Кафедральний собор (спершу Миколаївська церква і Нікольський собор, далі Велика церква). Його зведення було розпочато за проєктом Карла Людвіга Енгеля в 1830 році, а закінчено вже у 1852 році під керівництвом , наступника Енгеля, після смерті останнього в 1840 році. Перед побудовою кафедрального собору на Сенатській площі стояла 1727 року побудови, знесена як занадто мала для проведення богослужінь при зростанні чисельності населення міста.
Наразі склепінчастий нижній поверх собору, крипта, надається для проведення виставок і концертів. Перед церквою влаштовуються різноманітні святкування, зокрема Нового року.
Ліворуч на майдані розташована одна з центральних споруд Енгеля — будівля Державної ради. Частково, з боку Сенатської площі, була виконана в 1822 році як будівля для верховного органу місцевого управління — Імператорського Сенату Фінляндії. У цій будівлі працює і нинішній уряд Фінляндії. На другому поверсі — міститься службовий кабінет прем'єр-міністра.
Над центральним входом, у затінку колон розташоване одне з найкрасивіших у Фінляндії приміщень в стилі ампір — Тронна зала, у теперішній час — Президентська зала, в якій Президент затверджує на засіданні уряду закони країни.
У будівлю Державної ради публічного доступу немає. На фронтоні будівлі розміщені найстаріший у Фінляндії громадський годинник — робота відомого майстра Яакко Юхонпойка Кенні.
Праворуч на майдані розташований центральний будинок Університету, виконаний за проєктом Енгеля в 1832 році. Академія була заснована в 1640 році в Турку і переведена 1828 року до Гельсінкі. Академія після включення Фінляндії до Росії була перейменована в Імператорський Олександрівський Університет, а в 1919 році навчальний заклад дістав свою сучасну назву — Гельсінський Університет.
Фасад будівлі Університету являє собою повторення пропорцій і композицій Державної ради. Разом з єдиною лінією будівель південної частини площі і церквою будівлі утворюють одну з найчистіших за стилем неокласичних площ Європи. У 1937 році університетську будівлю було розширено до розмірів цілого кварталу (архітектор І. С. Сірен).
Велика частина старого Університету була зруйнована в результаті повітряних бомбардувань під час Другої світової війни у 1944 році, і в тому числі Актовий зал Університету разом з розміщеними там художніми цінностями. Відновлена зала була відкрита в 1948 році. Реконструкція старої частини будівлі Університету була виконана в 1990 році до 350-річного ювілею.
Будівля університетського інституту «Портанія» була виконана за проєктом Аарне Ервіна (1910—1977). З фасадної сторони розташований монумент «Гельсінкі» роботи Едуарде Чілліди — цю скульптуру подарував Культурний фонд Фінляндії до 350-річного ювілею університету (1990).
На площі розташований пам'ятник російському царю Олександру II роботи Вальтера Рунеберга, встановлений у 1894 році у пам'ять про відновлення фінського парламентаризму. Навколо імператорської фігури розташована скульптурна група: «Закон» (Lex), «Мир» (Рах), і «Світло» (Lux), «Праця» (Labor).
У нижній частині площі розташовані побудовані на початку XVIII століття будинки торговців-бюргерів. Після реставрації в них розташувалися різні міські установи. У цокольних поверхах будівель, за старим звичаєм, містяться крамнички, кав'ярні і ресторани, а також кінотеатр. Серед цих будинків особливо відомим є будинок на розі майдану та вулиці Уніонінкату — так званий будинок Кисельова, приміщення якого було центральним залом універмагу «Стокманн», нині (2000-ні) тут ціла галерея магазинів.
Окрім того, на площі є зведений у 1757 році Будинок Йохана Седергольма (Johan Sederholm). Прикрашений колонами будинок купця Бокка був відреставрований за проєктом Енгеля в 1816—18 роках, після чого в ньому деякий час розташовувалася ратуша.
Галерея
Джерела та посилання
Сенатська площа, Гельсінкі, Фінляндія на www.geographicbank.com («Туризм, мандрівки, пам'ятки») 3-D-версія площі на www.senaatintori.fi