Іван Федорів-Федоричка ( 1872, Долішній Лужок, нині Львівська область — 1934, Долішній Лужок) — український селянський поет. Життєпис Народився у селянській родині, працював волосним писарем, почав писати та друкувати вірші як селянський поет-самоук. На початку Першої світової війни Іван Федоров-Федоричка був заарештований за звинуваченням у москвофільстві і без судового вироку поміщений у концентраційний табір Талергоф, де провів рік. У таборі серед інших написав вірш, присвячений стражданням земляків, відомий як «Горе братя Галичаны» Ганна Гром Нагуєвичі. 1915 року був звільнений та призваний до армії. Після війни повернувся до рідного села. Продовжував писати та друкував свої поезії у виданнях міжвоєнного часу (частково старовинним «гражданским шрифтом», частково українським правописом) , брав участь в урочистостях, присвячених пам'яті жертв австрійського терору.
Помер у 1934 році у рідному селі.
1971 року на його могилі збудовано пам'ятник.
Твори «Гей! Гей! - Світе ти наш світе!». Львів, 1919 «Мир праху галицко-русских узников, пострадавших в 1914-1917 г. в Талергофской долине» \ «Ил. нар. Календарь о-ва им. М. Качковского на 1920 год»; «Талергоф или русская Голгофа. Описание мук и страданий галицко-русского народа под игом германским... в Талергофе 1914-1917». Коломыя, 1923.68 стр. с портр.То же фонетикой. «Черта холодного света. Посвящая памяти урагана всемирной войны 1914-1918 гг.» в альбом могущих сего мира «Ил. нар. Календарь на 1932 год», изд. о-ва им. М. Качковского, Львов, 1931; «Полетайко» (поема)
Примітки