Це стаття про історичний термін. Про інтернет-мем див. Фофудія (мем).
Фофудія (, ) — «спеціальна грецька матерія для пошиття верхнього одягу з поясом (фофудоти). В середині XII ст. фофудію замінив оксамит»КОРОТКИЙ СЛОВНИК історичної термінології, що вживається в «Повісті врем'яних літ». // Повість врем'яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / Пер. з давньоруської, післяслово, комент. В. В. Яременка.— К.: Рад. письменник, 1990.—558 с. Доступ; східна коштовна тканина, з якої виготовлявся імператорський одяг. Згідно з літописами, цар Леон у 912 р. надарував Олегових послів «», давши їм відрізи цих тканин. Наступний раз фофудія згадується в літописному оповіданні про перенесення мощів святих князів Бориса та Гліба, близько 1115 р., коли кидали в народ шматками різних тканин, в тому числі і фофудіями. Окрім того, фофудія означала одяг, відповідний єврейському ефоду (amiculum humerale), одягу первосвященика. За словами Михайла Максимовича, вже в XII ст. замість фофудії стали використовувати оксамити.
Етимологія Слово походить від давньоруського , за посередництвом російського . Срезневський вважав, що давньоруське , у свою чергу, походить від грецького .«фофудиꙗ» // И. И. Срезневскій. Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ. Изданіе Отделения русскаго языка и словесности Императорской Академіи Наук. Томъ третій. — СПб., 1912. — Столбец 1357. (існує декілька перевидань, зокрема ISBN 5-212-00353-9) За Фасмером, слово (ПВЛ, Сузд. літоп. під 1115 р.) було запозичене з сер. грец. *φουφούδιον, яке штучно реконструйовано на основі сер. грец. ῥένδαν φουφουδωτην καλην ἤγουν χλαμύδα βασιλικην χρυσῆν …Слово: фофудья // Макса Фасмера
Зараз в живій українській мові вживаються три форми цього слова. фофудія. Це професійний переклад з давньоруської під редакцією професора філології, фахівця з давньої української літератури, отримав схвалення Шевченківського комітетуДжерело : Літопис руський / За Іпатським списком з давньоруської переклав Леонід Махновець. Відповідальний редактор Олекса Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — XVI+591 с. Махновець Леонід Єфремович (* 1919 — † 1993) — український літературознавець, історик, археолог, перекладач, бібліограф. Доктор філологічних наук (1966). Лауреат Шевченківської премії (1990) за підготовку і випуск видання «Літопис руський». Мишанич Олекса Васильович (* 1933 — † 2004) — член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор. Керівник відділу давньої і класичної української літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Над перекладом Літописа руського Леонід Махновець працював 37 років (з 1951 по 1988 ). фофуддя. Ця форма викликає запереченняСлова, що закінчуються на -ддя, в українській мові середнього роду (знаряддя, приладдя, погруддя тощо), і ніколи не мають давньогрецького походження, зустрічається в основному у працях істориків* 1 , В. Й. Борисенко Курс української історії з найдавніших часів до XX століття. - 2 вид.: К.: Либідь, 1998 р. — 615 с. 2, Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. Збірник наукових праць (2 рази на рік). Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; кафедра етнології, античної та середньовічної історії. 2002, № 1-2. 9.14. Прикладне мистецтво: церковне і народне (Р. С. Орлов ) // Історія української культури. Київ, 2001. Том 1. Розділ 9. Київська Русь. фофудьяВасіна Зінаїда Олександрівна, «Український літопис вбрання»: "фофудья — це теплий одяг типу фуфайки". У формі множини зустрічається ще в Повісті временних літhttp://litopys.org.ua/pvlyar/yar01.htm.
Сучасність
В кінці 2000-х і на початку 2010-х «фофудія» стала своєрідним інтернетним феноменом, мемом. В колах деяких прихильників українського Живого Журналу та поза його межами, слово набуло особливого значення. Його використовували у висміюванні російського шовінізму, нео-імперіалізму, псевдопатріотизму, фанатичної українофобії, сліпого заперечення української незалежності, нації, історії тощо.
Див. також Кокошник Росія — батьківщина слонів
Примітки