Айос-Ефстратіос () — грецький острів в Егейському морі, входить до групи Північні Егейські острови. Розташований на відстані 30 км на південний захід від Лемноса і близько 80 км від острова Лесбоса. Муніципалітет Айос-Ефстратіос входить до складу периферійної одиниці Лемнос.

Етимологія

Назва острова буквально перекладається як Святий Євстратій. Згідно з переказом святий справді жив на острові в 11 столітті, переховуючись у добу іконоборства від переслідувань візантійського імператора Лева V Вірменина. Могилу святого і зараз показують мешканці острова.

Природа

Айос-Ефстратіос — невеликий, ізольований острів у вулканічному поясі на півночі Егейського моря. Його природний ландшафт є унікальним прикладом того, як суворий середземноморський клімат та специфічна геологія формують стійкі екосистеми. Острів має переважно горбистий рельєф, де найвища точка, гора Сідіротіс, сягає лише 298 м над рівнем моря. Геологічна основа острова представлена вулканічними породами, переважно андезитами та дацитами, які утворилися в епоху міоцену. Через низьку кількість опадів та сильні північні вітри (мелтемі) рослинність острова на перший погляд здається бідною, проте вона має величезне екологічне значення.

Острів включено до європейської екологічної мережі Natura 2000 завдяки збереженню рідкісних біотопів та видів. Головною ботанічною особливістю Айос-Ефстратіоса є унікальний ліс з дуба великолусочкового (Quercus macrolepis), який займає центральну та південно-східну частини острова. Це один із небагатьох вцілілих автохтонних дубових лісів на островах Егейського моря. Решта території покрита типовим середземноморським маквісом та фриганою, де домінують чебрець, чист та колюча акація.

Острів відіграє критично важливу роль для орнітофауни Європи. Оскільки він розташований на одному з головних міграційних шляхів птахів, навесні та восени тут зупиняються тисячі перелітних пернатих. Серед місцевих видів особливу цінність становить сокіл Елеонори (Falco eleonorae), який гніздиться на стрімких прибережних скелях. Острів та навколишні безлюдні скелі є домівкою для однієї з найбільших у регіоні гніздових колоній цього рідкісного хижака. Крім того, тут часто фіксують бакланів та буревісників середземноморських.

Узбережжя Айос-Ефстратіоса характеризується численними морськими печерами та підводними рифами. Вони створюють ідеальні умови для проживання тюленя-монаха (Monachus monachus), який перебуває під загрозою зникнення. Кришталево чисті прибережні води також багаті на луки морської трави посідонії океанічної (Posidonia oceanica), що є природними «розплідниками» для багатьох видів риб та безхребетних Егейського моря.

Сучасна історія

У 1930-х роках острів використовували як місце заслання політичних в'язнів. 19 лютого 1968 року землетрус силою 7,1 балів за шкалою Ріхтера зруйнував більшість будинків на островіΕπίτομο Γεωγραφικό Λεξικό της Ελλάδος (Geographical Dictionary of Greece), Μιχαήλ Σταματελάτος, Φωτεινή Βάμβα-Σταματελάτου, εκδ. Ερμής, ΑΘήνα 2001. Згодом їх замінили бетонними збірними будинками.

У 1970-х роках в добу перебування при владі військової хунти чорних полковників острів знову почали використовувати як місце заслання політичних в'язнів. Тоді найвідомішим в'язнем Айос-Ефстратіоса був Мікіс Теодоракіс, політичний діяч і грецький композитор, який відкрив всьому світові сіртакі.

26 лютого 2007 року на острові були заплановані спільні навчання НАТО, хоча острів мав статус демілітаризованої зони. Наступного дня турецьке командування в Ескішехірі виступило із вимогою скасувати навчання, що і відбулося, а грецький уряд був вимушений принести вибачення НАТО.

Острів Айос-Ефстратіос включений в європейську програму Natura 2000. Існує план перетворення острова на цілком «зелений», мешканці якого використовуватимуть виключно відновлювану енергетику та електромобіліAi Stratis island to be the first green island in Greece, www.ergopoliton.gr.

Населення

Населення острова, згідно з останнім переписом 2021 року, становило 257 осібHellenic Statistical Authority (ELSTAT) — 2021 Census Results.

Цікаві факти .

Примітки

Література

Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко; зав. ред. В. В. Радченко; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 966-631-546-7 Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0 Географія Європи: Підручник / За ред. І. П. Савчука. — К. : Освіта, 2021. — 512 с. — ISBN 978-617-656-123-0 Литвин В. М., Лымарев В. И. Природа мира. Острова. — М. : Мысль, 2003. — 287 с. — ISBN 5-244-00977-X Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / За ред. П. Г. Шищенка. — К. : ВЦ «Академія», 2010. — Т. 2. Європа. — 280 с. — ISBN 978-966-580-325-7 </div>

Посилання Муніципалітет Айос-Ефстратіос Білоус Л. Ф. Біогеографія: Навч. посібник. К., 2021 Hellenic Ornithological Society: Ayios Efstratios Ministry of Environment and Energy: Ayios Efstratios Natura 2000 - Standard Data Form GR2410002 (Ayios Efstratios Island)