Сингуля́рність від — єдиний, особливий: сингулярність у філософії (від — єдиний) — одиничність сутності, події, явища; математична сингулярність (особливість) — точка, в якій математична функція прагне до нескінченності або має якісь інші нерегулярності поведінки (наприклад, критична точка); гола сингулярність — гіпотетичне поняття загальної теорії відносності, що означає гравітаційну сингулярність без горизонту подій; гравітаційна сингулярність — область простору-часу, через яку неможливо продовжити геодезичну лінію. Часто в ній кривина просторово-часового континууму перетворюється на нескінченність, або метрика має інші патологічні властивості, що не припускають фізичної інтерпретації (наприклад, космологічна сингулярність — стан Всесвіту у початковий момент Великого вибуху, що характеризується нескінченною густиною і температурою речовини); технологічна сингулярність — гіпотетичне вибухоподібне зростання швидкості науково-технічного прогресу, яке ймовірно виникне за створенням штучного інтелекту і машин, здатних до самовідтворення, інтеграції людини з обчислювальними машинами або значного збільшення можливостей людського мозку внаслідок біотехнологій; сингулярність у біології — поняття, яке зазвичай застосовується для узагальнення процесу еволюції; Singularity — відеогра, науково-фантастичний шутер від першої особи.
Див. також Сингулярність (фільм) Небо сингулярності — науково-фантастичний роман британського письменника Чарльза Стросса, опублікований у 2003 році.