Національна музична академія України  («Київська консерваторія»)— вищий державний музичний навчальний заклад IV рівня акредитації, веде свою історію з 1863 року, займає провідне місце серед музичних вузів України та одне з провідних у світі.

Історичний нарис

1863—1913 27 жовтня 1863 року відкрите Київське відділення Російського музичного товариства (з 1868 — Імператорське російське музичне товариство). У січні 1868 року на його основі відкрилося Київське музичне училище.

Першу задокументовану спробу підвищення статусу музучилища до консерваторії здійснив тогочасний керівник училища Людвіг Альбрехт у 1876 році, проте вона зазнала невдачі, а сам ініціатор згодом був знятий з посади директора, і його змінив Володимир Пухальський.

Друга задокументована спроба підвищення статусу була здійснена Антоном Рубінштейном 27 березня 1891 рокуЗадокументовано у протоколі засідання, втім і ця спроба за свідченнями Йосипа Міклашевського не була успішною з економічних причин.Очерк деятельности Киевского отделения Русского музыкального общества (1863—1913). — Киев, 1913. — c.66-68.

Утретє така спроба була здійснена у 1908 році Олександром Глазуновим у листі-клопотанні до голови ІРМТ принцеси Олени Саксен-Альтенбурзької, а фінансове обгрунтування цієї пропозиції включало підвищення плати за навчання та продаж частини землі, що належала Київському відділенню ІРМТ. У відповіді ІРМТ питання заснування консерваторії було, натомість, вирішено відкласти.Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища. — К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916 р. — с. 7

У 1910 році клопотання щодо надання статусу консерваторії підтримав Сергій Рахманінов, написавши у листі Головній дирекції ІРМТ від 19 квітня 1910 року:

Повідомлення принцеси О. Г. Саксен-Альтенбурзької про позитивне рішення щодо відкриття консерваторії датується 16 травня 1913 року, а урочиста церемонія відкриття консерваторії за участю принцеси Альтенбурзької та інших офіційних осіб відбулася 3 листопада 1913 року і була присвячена до 50-річного ювілею Київського відділення ІРМТОтчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища. — К.: 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916 р. — с. 3. Упродовж понад 105 років цей день відзначали як дату заснування Київської консерваторії, аж поки новоявлені мегапатріотичні дослідники не вигадали нової дати її заснування, маючи на меті показати, що вона буцімто старша за Московську консерваторію і майже однолітка Санкт-Петербурзької.

1913—1991 Упродовж 1924—1928 навчальний заклад функціонував у статусі музичного технікуму з правом надання вищої музичної освіти за виконавськими спеціальностями. У 1928—1934 роках технікум діяв у складі Музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка.

У 1934 році технікум був відокремлений і реорганізований у Київську державну консерваторію. Того ж року при консерваторії відкрили одну з перших у Радянському Союзі середню спеціальну музичну школу-десятирічку.

1938 року консерваторія була нагороджена орденом Леніна (у зв'язку з 25-річним ювілеєм). 9 травня 1940 року консерваторії присвоєно ім'я Петра Чайковського, з нагоди 100-річного ювілею композитора.

Під час німецько-радянської війни Київська консерваторія була частково евакуйована до Свердловська, а частково,з жовтня 1941 року, продовжувала діяти в окупованому Києві під назвою Музично-драматична консерваторія на умовах самооплатності у приміщенні школи № 57 на вул. Прорізній, одним із її очільників був Остап ЛисенкоМ. яД. Копиця. З історії Київської консерваторії — НМАУ ім. П. І. Чайковського // До 100-річчя Київ. консерваторії — НМАУ ім. П. І. Чайковського — с.41-50.

У Незалежній Україні У 1995 році Указом Президента України консерваторія набула статусу Національної музичної академії України.

У 2004 році студенти академії брали участь в подіях Помаранчевої революції, попри спротив керівництва академії, студентам вдалося добитися офіційного дозволу на розміщення 50 протестувальників в її приміщенні.

У 2012 році студенти НМАУ піднімали питання про викладання українською мовою.

Під час Євромайдану академія надавала приміщення для розміщення активістів від партії УДАР і від «Батьківщини». В ході бою 18-20 лютого у приміщення консерваторії увійшли самооборонці сотника Парасюка, які тримали оборону Майдану від атак «Беркуту», того ж дня у фоє Великого залу консерваторії було влаштовано лазарет для поранених протестувальників.

У 2020 році Вченою радою НМАУ було вирішено вважати днем заснування закладу день заснування Київського відділення Імператорського російського музичного товариства (27 жовтня 1863 року), відповідні зміни було внесено до статуту НМАУСтатут Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського , погоджений Конференцією трудового колективу протокол № 2 від 14 квітня 2020 р. і затверджений Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 18 травня 2020 р. № 1779, стор. 2, п. 1.2, абзац 5. У 2026 затверджено поряд з офіційною затверджено скорочену назву - НМАУ "Київська консерваторія"

Перейменування музичної академії

З травня 1940 по грудень 2025 року академія носила ім'я російського композитора Петра Чайковського. У 2022 році, на тлі повномасштабного російського вторгнення в Україну, було порушене питання щодо відмови від цього імені. Відповідний відкритий лист опублікувала професор НМАУ О. Корчова, Студентським науковим товариством НМАУ було проведено опитування, в якому взяли участь 161 респондент, з яких понад 75 % висловилось у підтримку перейменування закладу, оприлюднено відкритий лист студентів та випускників НМАУ, що зібрав 261 підписПро перейменування Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. Офіс Президента України. 2 листопада 2022.. Подано 4 петиції, що не зібрали достатньої кількості підписів — 20 червня 2022 до КабмінуПро перейменування Національної музичної академії України імені російського композитора П. І. Чайковського. Кабінет Міністрів України. 20 червня 2022., і три президенту: 2 листопада 2022, 27 грудня 2022 і 13 лютого 2023Прошу переіменувати національну музичну академію України імені П. І. Чайковського. Офіс Президента України. 13 лютого 2023..

Ініціатори перейменування вказували на те, що «НМАУ впізнають та ідентифікують за Чайковським, а значить сприймають як частину „великої російської культури“» (О. Корчова), сам Чайковський «є світовим брендом рашистської культури» (Ю. Чекан), «найвірнішим служником Російської імперії» (Леонід Грабовський) і «одним із символів держави-агресора» (М. Стріха).

16 червня 2022 року вчена рада НМАУ одноголосно виступила проти перейменування, що викликало негативну реакцію частини української музичної спільнотиЧайковський був росіянином, НА ЧОРТА він комусь треба! Інтерв'ю з Ігорем Кондратюком // Факти ICTV. — 2022. — 22 червня. 26 грудня 2022 року на загальних зборах трудовий колектив НМАУ відмовився перейменовувати закладКолектив академії у Києві відмовився прибрати з назви ЗВО ім'я Чайковського, — міністр. Фокус. 27 грудня 2022, це рішення міністр культури О. Ткаченко назвав таким, що «не враховує рекомендацій профільного комітету ВРУ та Експертної ради з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму». На знак протесту проти рішення загальних зборів, із закладу звільнилися О. Корчова, Володимир СіренкоВ. Перун. Із музичної академії ім. Чайковського звільнився ще один викладач. Лівий берег. 3 березня 2023 та Алла Загайкевич.

Натомість проти перейменування виступили Юрій Рибчинський, Анатолій Кочерга, патріарх Філарет, на ім'я ректора НМАУ надійшли листи від очільників закордонних музичних академій. Аргументи противників перейменування викладені у експертному висновку Інституту українознавства та історика А. ПавкаПавко А. І. Культурно-мистецька спадщина П. Чайковського в контексті історії та сучасності: проблеми української ідентичності // Проблеми ідентичності культурної спадщини України в умовах російсько-української війни та у повоєнний період : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. — К., 2023. — c. 232—235, це: 1) козацький родовід композитора, 2) наявність творів на слова Т. Г. Шевченка, 3) наявність близько 40 музичних творів, написаних в Україні, 4) пропозиція 1890 про реорганізацію Київського музучилища у консерваторію.

Проти наведених аргументів виступили Ю. Чекан, О. Островський, А. БондаренкоБондаренко, А. Щодо доцільності використання імені Чайковського у назвах закладів освіти України // Věda a perspektivy. — 2023. — № 2 (№ 21). — С. 321—336., які вказали на переважання у родоводі композитора російських коренів та задокументовану в епістолярній спадщині самоідентифікацію П. Чайковського, як росіянина, звернення композитора до російських перекладів або інтерпретацій творчості Шевченка замість оригінальних текстів, відсутність документальних свідчень про причетність П. Чайковського до реорганізації училища. У фаховому висновку УІНП від 29 листопада 2023 року йдеться про те, що надання Київській консерваторії імені П. Чайковського було «втіленням русифікації і російської імперської політики, спрямованої на нав'язування використання російської мови, пропагування російської культури як вищих, порівняно з іншими національними мовами та культурами, витіснення з ужитку української мови, звуження українського культурного та інформаційного простору», і «подальше функціонування цієї назви з використанням імені П. І. Чайковського є пропагандою російської імперської політики».

У лютому 2025 року Київрада 67 голосами звернулася до Міністерства культури та інформаційної політики щодо перейменування академії..

30 грудня 2025 року після внесення змін до законодавства, що надали міністерствам повноваження «перейменовувати підпорядковані їм заклади вищої освіти в разі невиконання такими закладами вимог частини другої статті 4 Закону України „Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії“», Міністерство культури України ухвалило рішення про перейменування Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського в Національну музичну академію України..

Міжнародна співпраця У 2019 році НМАУ розпочала співробітництво з Університетом міста Хеншуй в Китаї, в рамках якої передбачене відкриття консерваторії у Хеншуї за участі НМАУ, співробітництво у підготовці музичних кадрів та матеріальна допомога.

У червні 2019 року за підтримки Штаб-квартири Інституту Конфуція НМАУ та Центральною консерваторією музики (ЦКМ) був заснований Музичний центр Конфуція при НМАУ імені П. І. Чайковського. Завдання Центру — створення та виконання оперного репертуару, освітня діяльність, тури та експозиції; він стане осередком досліджень китайської музики і культурного обміну серед країн «Один Пояс, Один Шлях» для Центрально-Східної Європи та всього світу.

У 2023 році академія відкрила музичну , що стала четвертою914 UNESCO CHAIRS as at 1/12/2022/ 914 CHAIRES UNESCO au 1/12/2022 (за повідомленнями українських ЗМІ — першою) кафедрою ЮНЕСКО музичного профілю. З 2023 року НМАУ — член міжнародної асоціації оперного мистецтва Members. Opera Europa. 2023..

Відзнаки від академії Академія вшановує відзнаками, серед яких Орден за видатні досягнення у музичному мистецтві, почесна відзнака, пам'ятна медаль.

Відзнаки Академія нагороджена:

«Срібною медаллю» Національної академії мистецтв України за творчі досягнення (2 вересня 2019) почесними нагородами за перемогу у Першому Національному народному рейтингу «Науковий лідер України» (27 травня 2024). Грамотою Верховної Ради України — «За заслуги перед українським народом» (29 вересня 2025) —.

Рейтинги У 2019 році академія посіла перше місце серед вищих мистецьких навчальних закладів України за версією Топ 200 — Україна. Згідно з консолідованим рейтингом закладів вищої освіти освітнього ресурсу «Освіта.ua» зайняла 103-місце серед закладів вищої освіти України