Яков Готовац (; 11 жовтня 1895, Спліт, тоді Австро-Угорщина — 16 жовтня 1982, Загреб, Югославія) — хорватський композитор і диригент. Він є автором найвідомішої хорватської опери — комічної Ero s onoga svijeta («Еро з того світу»), прем'єра якої відбулася у Загребі в 1935 році.
Біографія
Яков Готовац народився у Спліті (тоді частина Австро-Угорщини) і спершу не мав ніякої формальної музичної освіти. Якову пощастило, що ним зайнялися і підтримали його Йосип Гатце (Josip Hatze), Кирил Мефодій Граждіра (Cyril Metoděj Hrazdira) і Антун Добронич (Antun Dobranić), які прищепили молодому митцю націоналістичне спрямування у музиці. І якщо свою освіту він почав, як студент юридичного факультету в Загребі, у 1920 році повністю переключився на написання музики. У Відні він навчався у класі Йохана Маркса (Johan Marx).
Повернувшись додому, в 1922 році Яков Готовац заснував філармонічне товариство у Шибенику. У 1923 році він переїхав у Загреб, де продовжував працювати і як диригент, і як композитор до самої смерті. Близько 35 років — у період 1923—1958 років Я. Готовац був оперним диригентом у Хорватському національному театрі (Hrvatsko narodno kazalište), також він був керівником академічного музичного товариства «Младость» (Mladost, «Молодість») і хору ім. Владимира Назора.
Найвідомішим музичним твором Готоваца, поза свякими сумнівами, стала опера Еро… на лібрето, написане Миланом Беговичем (Milan Begović). Опера стала всесвітньо відомою — її виконували на всіх континентах, окрім Австралії, зокрема лише у Європі її виконували у понад 80 театрах, а лібрето переклали 9-ма мовами. Композитор також написав безліч інших творів для оркестру, а також вокальної музики, фортепіанних п'єс тощо.
У своїх творах Яков Готовац презентував пізній національний романтизм, з використанням фольклору, що власне був головним джерелом його музичних ідей і творчого натхнення. У музичному плані композитор віддавав перевагу омофонічній текстурі, і досить простій гармонічній структурі, що відповідало народній мові, якою він захоплювався.
1964 року отримав Премію Владимира Назора за значні досягнення у музиці.
Готовац помер у 87-річному віці у Загребі (тоді СФРЮ).
Доробок
У доробку Якова Готоваца: оркестрові твори: Simfonijsko kolo op.12, 1926; Pjesma i ples s Balkana op.16, 1939; Orači op.18, 1937; Guslar op.22, 1940; Dinarka, 1945; Plesovi od Bunjevaca, 1960; хорові твори: 2 скерцо, 1916; 2 pjesme za muški zbor, 1918; 2 pjesme čuda i smijeha, 1924; Koleda, 1925; Dubravka. пастораль для хора і оркестра, текст — Іван Гундулич op. 13, 1927/28; 3 momačka zbora, 1932; Pjesme vječnog jada, 1939; Pjesme zanosa, 1955; твори для соло вокалу: Djevojka i mjesec для альта і оркестра, 1917; Erotski moment za glas i glasovir, 1929; 2 Sonate za bariton i orkestar, 1921; Pjesme djevojčice za jedan glas i glasovir, 1923; Gradom za glas i glasovir; Rizvan-aga za bariton i orkestar, 1938; Pjesme čežnje za glas i orkestar, 1939; опери: Morana op. 14, 1928/30; Ero s onoga svijeta op. 17, 1933—35; Kamenik op. 23 (1939—44; UA 1946); Mila Gojsalića op. 28 (1948—51; UA 1952); Đerdan op. 30, 1954/55; Dalmaro op. 32 (1958; UA 1964); Stanac op. 33 (1959); Petar Svačić. опера-ораторія op. 35 (1969; 1971).
Примітки
Посилання Ero s onoga svijeta Концертна зала Ватрослава Лисинського