У період Римської імперії південна частина нинішніх Нідерландів була окупована римлянами і стала частиною провінції Белгіка (), а пізніше — провінцією Нижня Німеччина (). У цей час країна була населена різними німецькими племенами, а на її півдні жили кельти, які змішалися з переселенцями з інших німецьких племен під час переселення народів, що відбулося з падінням Римської імперії.
Територія Нідерландів знаходиться на невеликій висоті над рівнем моря і впродовж Середньовіччя морські шторми та повені з регулярною частотою спричинювали величезні матеріальні збитки та навіть змінювали місцевий ландшафт. Так, наприклад, в сер.XII — кін.XIII ст. процеси ерозії прибережної смуги та катастрофічні повінь Всіх святих 1170 року та повінь Святої Люсії 1287 року зруйнували сухопутний бар'єр між Північним морем та внутрішніми озерами, внаслідок чого прісноводне озеро Флево на 700 років перетворилося на солоний морський лиман Зейдерзее. І лише в XX столітті з винайденням нових інженерних технологій країна відвоювала у моря велику кількість нових територій в ході однойменного проєкту Зейдерзее, перетворивши морську затоку на прісноводне озеро Ейсселмер.
У 1477 в результаті шлюбу Марії Бургундської територія Нідерландів увійшла до складу Священної Римської імперії. У 1556 в результаті династичного розділу Священної Римської імперії територія Нідерландів опинилася під владою Іспанії. Спроба введення іспанських порядків натрапила на опір місцевого населення. Розгорнулася антиіспанська боротьба під прапором кальвінізму. 26 липня 1581 року була проголошена незалежність країни, яка була офіційно визнана іншими країнами після Вісімдесятирічної війни (1568—1648).
У роки війни також почалася золота доба республіканських Нідерландів, період економічного і культурного процвітання, що зайняла все XVII століття.
У 1815 за рішенням Віденського конгресу території Сполучених Провінцій і Бельгії були об'єднані в королівство Нідерланди під владою дому Оранських. Однак під тиском ліберальних політиків країна в 1848 була перетворена в парламентську демократію з конституційним монархом. Такий політичний стрій зберігся і до нинішнього дня, з короткою перервою під час фашистської окупації.
Зараз Нідерланди є високоіндустріалізованою країною і значним експортером сільськогосподарської продукції. Міжнародна торгівля завжди займала центральне місце в нідерландській економіці (також впливаючи на культуру), і була однією з основних причин боротьби за незалежність, а потім і зростання багатства країни.
Хронологія
Давні часи
1000 рр. до н. е. — на території країни жили племена кельтів.
300 рр. до н. е. — кельтів витиснули германські племена фризів і батавів.
І ст. до н. е. — частина території країни завойована римлянами.
ІІІ ст. — поселення на південному-сході Нідерландів франків і саксів.
Середньовіччя
V ст. — у складі Франкської держави.
870 р. — територія Голландії увійшла до складу Східного Франкського королівства.
XI ст. — країна розпалася на ряд феодальних володінь. Утворення графства Голландія.
1433 р. — під владою бургундських герцогів.
1482 р. — у підпорядкуванні в австрійських Габсбургів.
1548 р. — склався комплекс земель з 17 провінцій під загальною назвою Нідерланди.
1556 р. — початок іспанського панування.
1566—1578 р. — Нідерландська революція й визвольна війна проти іспанців.
1579 р. — Утрехтська унія — утворення першої у світі республіки Нового часу.
1609 р. — Іспанія підписала з Нідерландами перемир'я, що фактично означало визнання незалежності північної провінції (Республіка Сполучених Провінцій, а південні провінції залишилися у володінні іспанського короля.
1648 р. —Іспанія офіційно визнала Республіку Сполучених Провінцій незалежною.
Новий час
XVII ст. — захоплення нідерландців
XX століття
1914 — 1918 р. — нейтралітет Нідерландів в І світовій війні.
1940 — 1945 р. — німецька окупація країни в ході ІІ світової війни.
1945 — 1947 р. — колоніальна війна в Індонезії і втрата цієї колонії.
1949 р. — вступ країни до НАТО.
1951 р. — утворення союзу Бенілюкс (Бельгія, Нідерланди, Люксембург).
1957 р. — Нідерланди — один із засновників Загального ринку (ЄЕС).
1980 — королева Юліана відреклася від престолу на користь своєї дочки Беатрикс. У 1980-х виник рух проти розміщення ракет середньої далекості на території країни.
Доісторичний час
Римський період У 50-х роках 1-го ст. до н. е. південь сучасних Нідерландів на південь від р.Рейн завоювала Римська держава.
Середньовіччя В результаті розпаду Римської імперії в V ст. південні та східні райони сучасних Нідерландів увійшли до складу держави салічних франків, які стали засновниками Франкської держави. Північні та західні райони Нідерландів увійшли в державу фризів Фризія. Наприкінці VII — початку VIII ст. франки завоювали державу фризів. Серед них почали запровадження християнства. Для цього папа римський створив Утрехтське єпископство. У IX ст. територія Нідерландів зазнавала постійних нападів данських вікінгів. 850 року імператор франків Лотар навіть був змушений віддати їм частину території в обмін на визнання ними себе васалами франків. Вождь вікінгів Рорик заснував своє графство в гирлі Рейну. У 869 р. після смерті короля Лотара II територію сучасних Нідерландів приєднало до себе Східне Франкське королівство (Німеччина). 885 року після вбивства останнього норманського володаря Нідерланди звільнились з-під влади вікінгів. На звільнених від норманів землях утворилось графство Західна Фрисландія, яке в XI ст. перейшло на нову назву — Голландське графство. 1024 року Утрехтський єпископ отримав від імператора Священної Римської імперії права світського володаря в землях Утрехт, Оверейсел та Дренте, створивши фактично власну державу. Наприкінці XI ст. у південно-східній частині Нідерландів утворилось графство Гельдерн, яке 1339 р. підвищило свій статус до герцогства. Повінь всіх святих 1170 р. та повінь Святої Люсії 1287 р. затопили північні території Нідерландів водами Північного моря, утворивши затоку Зейдерзее.
Бургундські Нідерланди (1384—1482) Велика частина нинішніх Нідерландів і Бельгії була об'єднана герцогом Бургундії в 1433 році. До союзу з Бургундією жителі цих земель визначали себе по місту проживання або своєму графству, або ж ідентифікували себе як підданих Священної Римської імперії. Бургундський період поклав початок формуванню нідерландської нації.
Підкорення Голландського графства бургундським герцогом Філіпом Добрим було дивною подією. Місцева аристократія Голландії запросила герцога підкорити Голландію, хоч у нього і не було історичних прав на цю країну. На думку деяких істориків, це сталося через бажання правлячого класу Голландії об'єднати країну з Фламандською економічною системою і прийняти фламандську систему права. У XIV—XV століттях багато європейських країн були знекровлені війнами, в той час як Фландрія жила в мирі і відносному достатку.
Після декількох років конфлікту бургундські герцоги замінили графиню Голландії як правителі країни. Голландська торгівля стала швидко розвиватися, особливо в області перевезення вантажів і транспорту. Нові правителі захищали голландські торговельні інтереси. Флот Голландії кілька разів перемагав флоти Ганзейського союзу. Амстердам виріс і в XV столітті його порт став основним місцем ввезення в Європу зерна з Балтійського регіону. Амстердам розподіляв зерно в основні міста Фландрії, Північної Франції та Англії. Ця торгівля була важливою для населення Голландії, тому що Голландія вже не могла прогодувати себе власним зерном. Через осушення земель, торф колишніх боліт опустився до такого рівня, що його вже не можна було утримувати сухим.
Гелдернське герцогство чинило опір впливу Бургундії. Страждаючи від нестачі коштів в XVI столітті, Гелре не платила своїм солдатам, а змушувала їх грабувати територію сусідніх країн. Ці солдати становили велику небезпеку для бургундських Нідерландів. Серйозною подією було розграбування ними Гааги. Гелре перебувала в союзі з Англією, Францією і Данією, які прагнули покласти край багатства Фландрії і Антверпена і влади Бургундії в Нижніх країнах.
Після загибелі в 1482 році Марії Бургундської, дочки останнього герцога Бургундії Карла Сміливого, велика частина її володінь перейшла до її сина Філіпа I Красивого Габсбурга, одруженого з Хуаною, спадкоємицею іспанських монархів Фердинанда Арагонського та Ізабелли Кастільської. Після смерті Філіпа I його син Карл V не тільки отримав у спадок Нижні Землі, а й домігся від кортесів Арагона і Кастилії визнання себе королем Іспанії.
Нідерланди під владою Габсбургів (1482—1581) Докладніше: Габсбурзькі Нідерланди
Сукупні володіння Карла V були настільки величезні, що усвідомлюючи скрутність управління ними, він в 1522 році відписав спадкові (австрійські) землі Габсбургів своєму молодшому братові Фердинанду I, залишивши за собою все інше. Ці володіння, разом з іспанською короною, в 1558 році в порядку спадкування перейшли від Карла V до його сина Філіпа II. Таким чином, Нідерланди стали частиною володінь старшої — іспанської — гілки Габсбургського дому.
Схід Нідерландів був приєднаний до володінь Габсбургського дому всього за кілька десятиліть до початку боротьби за незалежність. Однак, в 1548 році, за вісім років до свого зречення від трону, імператор дарував сімнадцяти провінціям Нідерландів статус, незалежний і від імперії, і від Франції. Це ще не була незалежність, лише значна автономія. Кожна провінція мала свій власний уряд і суд, контрольовані місцевою знаттю, а також свої власні традиції і права. Точно так же численні міста мали свої законні права та місцеві органи влади, що, як правило, знаходились під контролем торговців.
Тим часом, після відкриття Америки торговельні шляхи перемістилися з Середземного моря в Атлантичний океан. При цьому, в силу свого вигідного, з точки зору торгівлі, географічного положення Нідерланди, а не власне Іспанія були морськими воротами Габсбургів, і саме нідерландські купці накопичували в своїх руках основні доходи від трансатлантичної торгівлі. Нідерланди стали стрімко багатіти. Вулицями Антверпена щодня проїжджали тисячі фургонів. У гавані приходили сотні кораблів. У цьому місті мали свої представництва португальські, іспанські, італійські і навіть турецькі торгові компанії.
Боротьба за незалежність Основна стаття: Нідерландська революція
Голландська боротьба за незалежність від Іспанії призвела до Вісімдесятирічної війни (1568—1648 роки). Для наведення порядку Філіп призначив намісником Нідерландів герцога Альбу, який почав суто жорсткі репресії, заснувавши так звану «Криваву раду». Однак репресії Альби лише викликали ще більшу жорстокість населення, і вже через кілька років Альба був змушений покинути Нідерланди, не досягнувши успіху.