Вікінги

Ві́кінги (від , «пірат») — у VIII—XI століттях воїни-мореплавці зі СкандинавіїViking // Encyclopaedia Britannica Online. Справили значний вплив на хід європейської історії. Займалися розбоєм і торгівлею в Європі, Західній Азії та Північній Африці. Протягом IX—XI століть колонізували значні регіони Європи: Східну Англію, Нормандію, Ісландію, Фарерські та Шетландські острови, Сицилію, Київську Русь тощо.

Складалися, переважно, з данців, норвежців і шведів. Первісно сповідували скандинавське язичництво; протягом Х—ХІ століть навернулися до християнства. Через тогочасне перенаселення Скандинавії й відносну беззахисність сусідів здійснювали часті грабіжницькі набіги. На морі й річках використовували специфічні довгі веслово-вітрильні кораблі вікінгів. Нападали і плюндрували міста і поселення, розташовані в прибережній зоні. Очолювалися ватажками-землевласниками або головами родів. У вільний від походів час займалися землеробством і торгівлею.

Розвинули Дніпровський і Волзький торгові шляхи . Першими з європейців середньовіччя досягли Гренландії і Північної Америки. Епос вікінгів зберігся у сагах. Період їхньої експансії у 793—1066 роках називають в історіографії добою вікінгів. Також — нормани, дани, варанги, варяги.

Дослідження вікінгів Знання про історичну спадщину вікінгів поповнюються завдяки таким науковим напрямам, як: джерелознавство — дослідження як письмових джерел (хронік та ін.), так і усних (саги) археологія — археологія вікінзьких осель та міст, могили та поховання вікінгів, рунічні камені, підводна археологія (підняття та реконструкція вікінзьких човнів) етимологія, ономастика — нордичні топоніми та гідроніми (назви річок-озер та населених пунктів, що залишилися від вікінгів дотепер).

Географія первісного розселення Первісний ареал розселення племен «вікінгів» — Балтійське узбережжя Норвегії, Швеції та Данії.

Оскільки вікінги здійснювали географічну експансію переважно водними шляхами, в європейській історіографії панує точка зору, що ця експансія стала можливою лише завдяки винаходу специфічного «транспортного засобу» — корабля вікінгів.

Уклад життя та господарство Землі, заселені вікінгами, були гористі та лісисті — і мало придатні для хліборобства. Общини вікінгів мешкали малими оселями, керували якими так звані «ярли» — найбагатші землевласники. Деякі вікінги мали рабів («тралів»), але здебільшого всі вони були вільними («карлами»). За ментальністю вікінги мали жорстокий норов, були міцні тілом, звиклими до труднощів. Вони дбали за укріплення свого шлюбу та родинних зв'язків, були взірцевими батьками своїх родинЕвгения Шмелёва, «Генетики: викинги были примерными семьянинами» , 9 декабря 2014, Телеканал «Моя Планета» .

Вікінги одягалися в товстий та теплий одяг. Часто свій одяг вони змащували різними смолами, щоб захиститися від води та зберегти тепло. Під час походів надягали кольчугу та сталеві шоломи. Досі не доведено те, що вікінги носили шоломи з рогами, бо всі знайдені шоломи були округлими і лише ритуальні шоломи були у формі птахів та інших тварин. Часто волосся вікінгів не вміщалося під шолом через те, що вони його не стригли, так само як і бороди, це вважалося ганебно. Тільки справжні воїни носили довге волосся та бороду, зрадникам та тим, хто втікав з поля бою, обпалювали волосся.

З початку 700-х років у зв'язку з ростом населення (демографічний вибух) кількість вільної придатної для господарювання землі почала зменшуватися. До того ж, у вікінгів існувала традиція, згідно з якою наслідування землі і всього майна переходило тільки до першого сина, інші ж — другі і треті сини — не одержавши нічого, вирушали на пошуки нових родючих земель. Були це воїни-пірати, чия зброя складалася із важкого меча й сокири, якими вікінги володіли майстерно: вони грабували кораблі, мирні поселення, монастирі й навіть окремі міста. Зазвичай вікінги зганяли на берег і забивали худобу, вели людей у рабство, а тих, хто пручався, вбивали.

«Доба вікінгів» — це час морського і річкового піратства і работоргівлі.

Мореплавство як вирішальний чинник

Вікінги були майстерними суднобудівниками, і кораблі вікінгів— бойові довгі кораблі і торгові кнори та бірдини були найдосконалішими суднами свого часу. Оскільки в скандинавському суспільстві було заведено ховати воїнів разом з їхніми човнами, археологи мають непогане уявлення про характеристики кораблів вікінгів. В Осло, Роскілле і деяких інших містах відкриті спеціалізовані музеї. До найвідоміших зразків довгих кораблів вікінгів, що дійшли до наших часів належать Гокстадський і Озеберзький кораблі. Обидва були виявлені понад сто років тому і нині експонуються у Музеї кораблів вікінгів в Осло. Із саг відомо, що в бій кораблі ходили під стягом із зображенням чорного ворона. Флот вікінгів складався переважно з бойових кораблів, які через свою форму називалися довгими кораблями, і з торгових суден— кнорів та бірдинів. Бойові кораблі і торгові судна дозволяли чоловікам відвідувати заморські країни, а переселенці і дослідники перетинали море в пошуках нових земель і багатств. Численні річки, озера та інші водні шляхи Скандинавії давали вікінгам простий і зручний спосіб пересування. У Східній Європі в умовах численних волоків були поширені човни-довбанки, які були розраховані для заходу в мілководні річки і причалу до пологих берегів, що дозволяло вікінгам дуже швидко пересуватися і заставати своїх ворогів зненацька. Військова тактика

793 рік — вікінги пограбували англосаксонський монастир святого Кутберта на північному сході острова Ліндісфарн. 794 рік — вікінги напали на монастир у Джарроу у північно-східній Англії. 795 рік — були здійснені набіги на монастир на острові Йона та в Ірландію. 799 рік — було здійснено набіги на південний захід Франкії. 800 рік — вікінги освоїли Шетландські та Оркнейські острови. 810 рік — данці напали на Фризію. 812 рік — початок громадянської війни за датський трон. 830 рік — почастішали набіги на Франкію та Британські Острови 834 рік — відбуваються набіги на Дорестад Фризія. 839 рік — вікінги заснували королівство в Ірландії зі столицею в Дублині. 841 рік — вторгнення в долину нижньої Сени, захоплення та розграбування Руана. 844 рік — вікінги досягли Лісабона на Піренейському півострові і пограбували Тулузу. 845 рік — вікінги пограбували Гамбург та Париж. 850 рік — дані здійснили набіг на Англію. 860 рік — вікінги відкрили острів Ісландія; стали відбуватися набіги на Північну Африку та Італію. 861 рік — вікінги дісталися Пампелуни в Піренеях і полонили місцевого правителя. 865 рік — напад вікінгів на Нортумбрію. 867 рік — «Велика армія» заволоділа Нортумбрію, страчував короля Нортумбрії Еллу.

870 рік  — вікінг Інгольф Арнарсон засновує перше поселення в Ісландії (Рейк'явік).

Між 870 і 890 роками — вікінги відкривають гирло Північної Двіни джерело не вказано 2249 днів (Біармія). 872 рік — Гаральд I Прекрасноволосий, об'єднавши частину норвезькі землі, стає першим королем Норвегії. 875 рік — вікінги вперше відвідали Гренландію.

878 рік — англосаксонський король Вессекса Альфред Великий розбиває дан при Ейджінгтоні (Есцедуні).

885 рік — величезний флот вікінгів обложив Париж. 886 рік — утворилась область датського права 891 рік — вікінги під проводом Сігурда спочатку в битві на річці Гейле (поблизу Монатсеря) розбивають військо короля східних франків Арнульфа, але потім зазнають поразки в битві при Левені. 911 рік — Сен-Клер-сюр-Ептський договір передав до рук норманського вождя Роллона територію Нормандії. 912 рік — Інгвар Старий став першим князем Русі 917 рік — вікінги на чолі з Інгвартом напали на Абасидів 936 рік — Кнуд I Гардекнуд став першим правителем усієї Данії. 937 рік — відбулася битва при Брунабурзі. Перемога англосаксонського короля Етельстану над данами та норвежцями. 945 рік — Гаральд I Синьозубий стає королем Данії. 965 рік — Гаральд I Синьозубий приймає християнську віру. 968 рік — пірати-вікінги не вперше розорили Галісію, вбили єпископа Компостельського. 980 рік — відновилися набіги на Англію. 980 рік — за наказом короля в Данії зводяться королівські фортеці біля Треллеборга та Фюрката. 980 рік — перша згадка про князювання Рогволода в Полоцьку. 986 рік — вікінги досягли берега Північної Америки Вінланд. 991 рік — відбувається битва при Молдоні в Англії, в якій вікінги Олафа I Трюггвасона вбивають Ярла Біртнота. 999 рік — Олаф I Трюггвасон навертає норвежців у християнську віру.

1000 рік — відбувається морська битва у Свольдера, в якому Олаф I Трюггвасон гине. 1000 рік — почалися спроби вікінгів колонізувати Вінланд. Близько цього року приймає християнство Ісландія 1013 рік — Свен Вілобородий остаточно завоював Англію. 1013 по 1042 — данці правлять Англією. 1036 рік — відбувається битва при Стікластадірі в Норвегії, в якій гине король Олав II Святий. 1036-1042 — роках ярл Інгвар Мандрівник здійснив останній варязький похід у Каспійське море, і, можливо, побував у Східній Грузії. 1059 рік — нормандці вторглися на Сицилію в травні і атакували Мессіну , взявши її без бою. Потім Роберт, Рожер і Ібн ат-Тімнах, що прийшов їм на допомогу, рушили в центральну частину острова, де взяли ряд міст. Незабаром у Апулії виникли проблеми і Роберт поспіхом повернувся на материк. Перед від'їздом він збудував фортецю Сан-Марко-д'Алунціо - перший нормандський замок на Сицилії. 1066 рік, 25 вересням — норвезький король Гаральд Суровий, зять конунга Ярослейва Хромого, вторгся в Англію і був убитий у битві при Стемфорд-Бріджі.

Суспільний лад

Суспільний устрій в епоху вікінгів зовсім не надавав усім рівних можливостей. Хоча класові відмінності не носили абсолютного характеру, маси були чітко відділені від тих, хто мав владу.

Раби, або серви, належали до нижчого прошарку суспільства, хоча вони не обов'язково були такими від народження. Банкрути, полонені, діти рабів — виконували найбруднішу роботу на фермах своїх господарів. Їх продавали і купували, як рухоме майно. Все, звичайно, залежало від господаря: життя раба могло і не бути безпросвітним. У деяких випадках раб навіть міг наполегливою працею здобути свободу.

На наступній сходинці знаходились карли, або вільні селяни, які наймались на роботу до землевласників або господарів, а іноді володіли власними шматочками землі. До цього ж класу належали ремісники, рибалки, дрібні торговці і наймані солдати.

Власники великих угідь належали до верхівки суспільства, аристократії. Їх називали ярлами, або князями. Найамбіційніші з них мріяли про королівську корону. Вони могли добитися успіху або, володіючи достатньою кількістю срібла, або використавши войовничість для розширення свого впливу. В будь-якому разі для досягнення своєї цілі представникам цього стану випадало йти на ризик.

Тому саме аристократи та їхні діти були справжніми вікінгами. Для таких людей «бути вікінгом» означало в супроводі своїх прибічників вирушити в далекі країни, здійснити там героїчні вчинки і повернутися додому з тріумфом і багатими трофеями. Награбоване можна було перетворювати в дари, привертаючи на свій бік дедалі більше нових прихильників з числа молодих, міцних селянських парубків. Це був свого роду трамплін, який давав змогу здійснити стрибок у вожді, і навіть на трон невеликого королівства.

Політична активність та державотворення Окрім вже вищеназваних країн (середньовічних феодальних королівств) Данія, Швеція та Норвегія, вікінги заселили острів Ісландію, де була пізніше створена держава, моноетнічне населення якої повністю складається з нащадків вікінгів або норманів.

Англія 793 рік — пограбування монастиря Ліндісфарн норманами — початок «періоду вікінгів» на англійських землях.

838 рік — новий напад на Англію данців. Частішають напади вікінгів.

866 рік — починається планомірне завоювання данськими вікінгами Англії від Лондону та від острова Танет в гирлі Темзи. Англія на північ від Темзи стає країною, заселеною данцями (Денло), над якою данці панують з «п'ятьох замків» (в Східній Англії і Мерсії з 870 по 917 роки, в Нортумбрії з 876 по 926 роки). «П'ятьма замками» були міста Лінкольн, Ноттінгем, Дербі, Лестер і Стемфорд.