Все́волод Іва́нович Ткаче́нко (, с. Дернівка, Баришівський район, Київська область — , м. Бориспіль) — український перекладач, поет, дипломат, енциклопедист, літературо- і країнознавець, «євразієць».

Життєпис Закінчив факультеті іноземних мов (перекладацьке відділення) Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Був на перекладацькій, культурно-освітній і редакторській роботі, державній і дипломатичній службах, зокрема: 1969—1972 — під час надання технічної допомоги працював перекладачем французької мови в Алжирі. 1994—2005 — на дипломатичній роботі в Міністерстві закордонних справ України. Мав дипломатичний ранг радника першого класу МЗС України.Перекину кладку  — Січеслав, № 3 (9) 2006. 1999—2002 — перший секретар Посольства України в країнах Бенілюксу.

Помер 18 травня 2018, випавши з вікна го поверху готелю в Борисполі, де був на щорічному фестивалі ронделя — жанру поезії, що має 13-рядкову структуру вірша. Серед ночі він вирішив подихати свіжим повітрям. Поручні в номері були низькі, він не втримався і випав з вікна.

Похований у селі Дернівка Баришівського району на Київщині.

Творчість Захоплювався перекладом ще зі студентства Талант Всеволода Ткаченка оцінив перекладач Григорій Кочур, рекомендувавши його до Спілки письменників України:

Вже на початку 1970-их років, самотужки вивчаючи історію, культуру, літератури й традиції народів Африки, перекладав вірші поетів 19-ти африканських країн. За порадою Григорія Кочура перекладач і поет упорядкував антологію «Поезія Африки» (Київ, 1983), де вперше було представлено розмаїття поезії африканського континенту. Ця антологія незабаром здобула помітний резонанс за межами України, стала подією в житті сучасного українського художнього перекладу.

Автор численних статей про зарубіжні літератури й письменників та країни світу в Українській літературній енциклопедії та Енциклопедії сучасної України, а також у періодичних виданнях.

Координатор серії видань «Об'єднана Європа — українським дітям» (ВЦ «Просвіта») та літературно-мистецького і громадсько-політичного часопису творчих сил глибинної України «Ятрань».Всеволод Ткаченко — Захід-Схід.

Автор численних україномовних перекладів з французької, англійської, іспанської, португальської, російської та кримсько-татарської класичної і сучасної поезії.

Автор перекладів: з французької перекладав твори П'єра-Жана Беранже («Пісні», 1970, 1980), Артюра Рембо («П'яний корабель», 1995), Робера Десноса («Вірші для слухняних дітей», 1985; «Троє цуценят покидають Париж», 1991; «Баєчкопісеньки і квітопісеньки», 2008), Моріса Карема («Доброта», 2004), «Антології кохання»; з португальської Н. Нето; з іспанської «Поезія та проза чилійського опору», «Поезія Африки» (Київ, 1983);

Книга перекладів поезії Артюра Рембо «П'яний корабель» (1995) здобула перекладачеві широке коло шанувальників і прихильників.

Перекладав також поезію Жоашена дю Белле, П'єра де Ронсара, Марселіни Деборд-Вальмор, Віктора Гюґо, Жерара де Нерваля, Альфреда де Мюссе, Поля Верлена, Еміля Верхарна, Шарля Бодлера, Ґійома Аполлінера, Луї Араґона, Поля Елюара, Жака Превера, Рене Шара, Рене-Ґі Каду, Жоржа Брасенса, Жака Бреля, Леопольда Седара Сенґора, Ж. Ґ. Пільона, А. Гебер, Р. Ляньє, Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова, Ешмирзи, Ш. Алі та багатьох інших.

У 2011 році вийшов перший том персональної антології французької любовної лірики Всеволода Ткаченка «Сад божественних поезій. Тематична антологія XI-ХХ віків» (Київ, «Просвіта»).

Радіожурналістика

Від 2008 автор і ведучий програми «Поезія без кордонів», від вересня 2010 — «Література без кордонів» на радіоканалі духовного відродження «Культура» Національної радіокомпанії УкраїниВсеволод Ткаченко: «Любов рухає також письменниками і митцями»  — Українська літературна газета, № 20 (52) 7.10.2011..

Громадська діяльність Член Національної спілки письменників України з 1997.

Від 2006 був головою творчого об'єднання перекладачів Київської міської організації НСПУ, керівником поновленої Робітні художнього перекладу.

Відзнаки 1993 — лауреат українсько-французької Літературної премії імені Миколи Зерова (1993) за найкращу інтерпретацію творів французької літератури (віршів Артюра Рембо). 2008 — лауреат Міжнародної літературної премії «Тріумф» ім. М. Гоголя — за значний внесок у пропаганду української літератури та публікації в журналі «Ятрань». 2008 — лауреат Міжнародної премії «Сад божественних пісень» ім. Г. Сковороди — за переклади поезій класиків французької літератури. 2012 — лауреат державної Літературної премії ім. Г. Кочура за перший том перекладів антології французької любовної лірики «Сад божественних поезій. Тематична антологія XI-ХХ віків» 2014 — лауреат премії журналу «Всесвіт» «Ars translationis» («Мистецтво перекладу») ім. М. Лукаша.

Примітки

Посилання

Довідник НСПУ

Ґійом д'Аквитан. Я напишу нову канцону. Переклад Вс. Ткаченка. (Аудіо) Ґійом д'Аквитан. Канцона. Переклад Вс. Ткаченка. (Аудіо) П'єр-Жан де Беранже. Весна і Осінь. Переклад Вс. Ткаченка. (Аудіо) Беатріса де Ді. Пісня. Переклад Вс. Ткаченка. (Аудіо) Джауфре Рюдель. Далека принцеса. Переклад Вс. Ткаченка. (Аудіо)