Владимир Руждьяк (; 21 вересня 1922, Загреб — 9 листопада 1987, Загреб) — хорватський співак (баритон), оперний режисер і композитор.
У 1946 році закінчив Музичну академію в Загребі у М. Рейзера (спів). Дебютував у 1946 році у Національному театрі у Загребі (співав там у 1947—54 роках). Соліст оперних театрів у Гамбурзі (1954—72, з перервами, з 1969 — «камерзінгер»), Сан-Франциско (1961), Нью-Йорку («Метрополітен-опера», 1962—64), Лондоні (1966). З 1970 року — професор по класу співу у загребській Музичній академії. Гастролював у багатьох країнах, у тому числі у СРСР (1967), брав участь у музичних фестивалях.
Серед партій — Нікола Шубич-Зрінський (однойменна опера Івана Зайца), Євгеній Онєгін, Князь Ігор, Ріголетто, Жермон, Фігаро; Голо («Пеллеас і Мелізанда» Клода Дебюссі). Виступав у концертах. Поставив опери «Порін» Лисинського, «Пеллеас і Мелізанда»; «Попелюшка» Джоаккіно Россіні та інші.
Твори сюїта для малого оркестру (1948), п'єса (музична казка) для оркестру Їжаковий будиночок (Jezeva kucica); квінтет для духових (1949); для хору з оркестром — Істрійська сюїта (1948), Нічні пісеньки (Nocne pjesmice, 1950), Пригірські пісні (1951); хори a cappella; романси, дитячі пісні; обрядові народні пісні для голосу з фортепіано.
Література (S. G.), Uz 25. obljetnicu umjetnickog rada Vladimira Ruzdjaka, "Sveta Cecilija", 1972, No 2. Музыкальная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор. Под ред. Ю. В. Келдыша. 1973—1982.