Аннєнков Юрій Павлович (;  — 12 липня 1974) — російський та французький художник і графік, сценограф, художник кіно, літератор, мемуарист. Прихильник російського мистецького авангарду початку 20 ст. Емігрант.

Життєпис. Ранні роки Син народовольця П. С. Аннєнкова, народився в Петропавловську-Камчатському під час заслання батька. Родина перебралася в Петербург 1894 року. Навчався в 12-й Петербурзькій казенній гімназії. Брав участь у випусках нелегального журналу гімназії, де малював політичні карікатури, визнані небезпечними. Після виключення з казенної гімназії навчався в приватній гімназії Столбцова.

1907 р. — знайомство з художником Іллєю Рєпіним. Дача родини Аннєнковох була розташована поряд з садибою Рєпіна Пенати. Художник був мистецьким авторитетом для майбутнього митця, хоча він пішов власним шляхом.

1908 р. — студент Імператорського Петербурзького університету (юридичний факультет). Водночас відвідує майстерню художника Г. Зейденберга, де навчався також Марк Шагал.

1909 р. — забажав кар'єри художника, але провалив іспити до Імператорської академії мистецтв. Художнє навчання продовжив у майстерні польського художника Яна Ционглінського (1858 — 1913). З 1911 р. — в Парижі, де удосконалював майстерність. Серед його вчителів — Моріс Дені (1870 — 1943) та Фелікс Валлотон(1865 — 1925).

1913 р. — художній дебют на виставці «Незалежних» картинами «Пейзаж» та «Вечір». Повернення в Петербург. Дебют як театрального художника у виставі Миколи Євреінова «Nomo sapiens» в театрі «Криве дзеркало». 1917 р. — вступ в мистецьке товариство «Світ мистецтва», робота в ньому до 1924 р.

Період до 1917 р. Революційна лихоманка Багато і плідно працює графіком у різних виданнях і портретистом. 1918 р. — створив книжкову графіку до першого видання поеми «Дванадцять» Олександра Блока в модерновому стилі, що стала мистецьким явищем року.

1920 р. — разом М В. Добужинським Мстиславом Валеріановичем и В. А. Щуко декорував як театральний художник містерію «Гимн освобождённому труду», на вірші Йосифа Гришашвілі, на площі перед фондовою Біржею в Петрограді (Петербурзі). 1921 р. — як театральний художник і режисер створив театральне дійство «Взятие Зимнего дворца» на колишній Палацові площі в Петербурзі (тоді площа імені Урицького).

Еміграція у Францію 1924 р — відбув для участі у XIV Міждународній художній виставці у Венецію, після якої перебрався у Париж разом з дружиною, пані Гальпері, що була балериною та актрисою в театрі Н. Ф. Балієва «Летучая мышь». Вже у 1925 р. художник брав участь в Міжнародній виставці сучасних декоративних та промислових мистецтв у Парижі. Після 1934 р. захопився кінематографом, створил декорації и костюми до більш ніж 50 кинострічок. У 1955 р. був номинантом на премію «Оскар» Американської академії кіномистецтва за костюми до фільму «Мадам де…» (реж. Макс Офюльс, 1953).

1945—1955 рр. — президент «Синдикату техніків французького кінематографу».

Помер в Парижі.

Вибрані твори

Сценографія 1913 р. — декорації до вистави Євреінова «Nomo sapiens» в театрі «Криве дзеркало». 1920 р. — разом з Добужинским Мстиславом Валеріановичем и В. А. Щуко декорував як театральний художник містерію «Гимн освобождённому труду», на вірші Йосифа Гришашвілі, на площі перед фондовою Биржею в Петрограді (Петербурзі). 1921 р. — як театральний художник і режисер створив театральне дійство «Взятие Зимнего дворца» на колишній Палацові площі в Петербурзі (тоді площя імені Урицького) . 1921–1924 рр. — створив декорації до вистав «Самое главное» та «В кулисах души» Євреінова, «Бунт машин» Олексія Толстого для БДТ та ін. Серед сценографічних і режисерських творів цього періоду — вистава «Скверный анекдот» за твором письменника федора Достоєвського в Ермітажному театрі. В еміграції з 1924 р. у Франції — виконав декорації до більш ніж шістдесяти французьких вистав, балетів та опер.

Портрети Відомий портретист доби. Серед тих, кого портретував художник -

Бенуа Олександр Миколайович (1870 — 1960), емігрант Анна Ахматова (1889 — 1966) Мейєрхольд Всеволод Емільйович (1874 — 1940), театральний режисер Гржебін Зіновій Исаєвич (1877—1929), російський художник-графік і видавець Євреінов Миколай Миколайович (1879 — 1953), російський та французький режисер, драматург, емігрант письменник Замятін Євген Іванович(1884 — 1937), емігрант Шкловський Віктор Борисович (1893—1984), російський і радянський письменник, літературознавець, критик, кіносценарист Петров Микола Георгій Іванов поет Кузмін Михайло Олексійович (1872 — 1936) дружина художника, пані Гальпері Пастернак Борис Леонідович (1890 — 1960) Ремізов Олексій Михайлович (1877 — 1957), російський письменник, емігрант Сологуб Федір Кузьмич (1963 — 1927), російський поет-символіст, письменник, драматург Ходасевич Владислав Феліціанович (1886 — 1939) російський поет і літературний критик, емігрант письменник Максим Горький (1868 — 1936) нарком Луначарський Анатолій Васильович(1875 — 1933) воєнком Троцкий Лев Давидович(1879 — 1940), висланий з території СРСР У 1924 році на всесоюзному конкурсі став лауреатом першої премії за портрет Леніна, померлого на той час (Ленін для портрету — не позував).

Друковані твори Анненков Ю. П. Дневник моих встреч. Цикл трагедий. В 2-х тт. — New York: Inter-Language Literary Associates / Международное Литературное содружество, 1966. Анненков Ю. П. Дневник моих встреч. Цикл трагедий. В 2-х томах. — Л.: Искусство, 1991. ISBN 5-210-02156-4. ISBN 5-210-02157-2. Анненков Ю. Дневник моих встреч. — М.: Захаров, 2001. — 512 с. — ISBN 5-8159-0121-0 Анненков Ю. П. Дневник моих встреч: Цикл трагедий / Под общей ред. проф. Р. Герра. — М.: Вагриус, 2005. — 732 с. ISBN 5-9697-0115-7.

Джерела Театрально-декорационное искусство в СССР. 1917—1927. — Л., 1927 (рос). Бабенчиков, Михаил Васильевич, «Ю. П. Анненков» // Мастера современной гравюры и графики. — М.—Л., 1928. Борисовская, Н. А./ Гордон, Е. С. (Hrsg.): «Русские художники от А до Я». Москва: Слово 2000. ISBN 5850502319. S. 10. (рос) Вострецова, Л. Н.: «Живопись 1920—1930». Москва: Советский художник 1988. ISBN 5269002221 (рос).

Див. також Музей-садиба Рєпіна «Пенати» Еміграція Радянське мистецтво Театрально-декораційне мистецтво Персоналії, пов'язані із Санкт-Петербургом

Примітки

Посилання Репродукции около 100 рисунков и картин Прозаические произведения (онлайн-текст) Список работ в кино на imdb.com