Фатьянівська культура — археологічна культура бронзової доби.
Існувала у 2000-1500 роках до н. е.. Була поширена від Балтійського регіону до басейнів Волги й Ками із центром у Владимиро-Суздальському межиріччі.
Фатьянівська культура входила до складу великої культурно-історичної спільності — бойових сокир культур або шнурової кераміки культур, що були поширені серед предків слов'ян, балтів й германців.
Названа за могильником біля села Фатьянове Даниловського району Ярославської області.
Походження Передбачувана прабатьківщина племен фатьянівська культура — територія між Дніпром і Віслою.
Вважається, що племена фатьянівської культури є представниками одної з гілок давніх балтів.
Антропологічний тип — європеоїдний.
Локальні варіанти У фатьянівській культурі виділяється кілька локальних варіантів:
верхньоволзький, московсько-клязьмінський, середньоволзький, або балановський, що відокремлюють у окрему балановську культуру; названо за Балановським могильником, інші.
Пам'ятки Основні пам'ятники — ґрунтові могильники, родові цвинтарі, зазвичай розташовані на пагорбах. Померлих ховали в скорченому положенні в спеціальних спорудженнях (з дерева, бересту, прутів), чоловіків в основному на правому боці, головою на захід, жінок — на лівому, головою на схід.
Артефакти Артефакти поховань різноманітні: зброя (кам'яні висвердлені бойові сокири, мідні сокири, списи, стріли й інше); знаряддя з каменю, кості, рідше міді (клиноподібні сокири, ножі, шкребки, шила, шпильки, голки, долота, мотики й інше); прикраси (намиста із зубів, костей птахів, мушлю, бурштину); численний глиняний посуд; посудини є кулястими, орнаментовані нарізним і штампованим візерунком, на донцах — солярні знаки; зустрічаються кості домашніх і диких тварин (залишки їжі в могилах).
Господарство Основне заняття племен Фатьянівської культури: скотарство (свині, вівці, велика рогата худоба, коні), можливо землеробство; підсобні заняття — полювання, рибальство й збирання. розвинена металургія міді.
Суспільний лад — патріархально-родової.
Могили родових старійшин виділялися розмірами й багатством інвентарю.
Вірування — культ предків, ведмежий і солярний культи.
Джерела
Крайнов Д. А. Древнейшая история Волго-Окского междуречья. — М., 1972; Крайнов Д. А. Фатьяновская культура // Эпоха бронзы лесной полосы СССР. — М., 1987. — (Археология СССР); Шитов В.Н. Фатьяновская культура, Энциклопедия Мордовия.