Сень (, , , ) — місто в Хорватії, на Адріатичному узбережжі, в Ліцько-Сенській жупанії . Одне з двох найбільших міст провінції (разом з Госпичем).
Загальні відомості Сень розташований на Адріатичному шосе за 150 км на північ від Задара, за 22 км на південь від Нові-Вінодолскі і за 42 км на південь від Рієки.
Поруч з Сенем знаходиться перевал Вратник, що відокремлює гори Горського Котара від Велебіта. По той бік перевалу проходить шосе Загреб — Задар — Спліт (А1), сучасний автобан, що зв'язує узбережжі Адріатики з Загребом і континентальною Хорватією.
За 20 кілометрів на південь від Сеня знаходиться національний парк Північний Велебіт. Природні умови навколо міста сприяють сильним вітрам, особливо північно-східному вітру «бора». Сень — популярне туристичний місце. Також місто дуже популярне серед яхтсменів і любителів віндсерфінгу.
У середині серпня в Сені проводиться традиційний маскарадний карнавал, що привертає в місто велику кількість гостей.
Історія
Поселення на місці міста існувало з доісторичних часів. Під ім'ям Аттіенітіс воно згадано в грецьких джерелах, що датуються IV століттям до н. е. При римлянах поселення отримало ім'я Сенія і використовувалося ними як фортеця у війнах проти іллірійців.
В VII ст. на далматинське узбережжя прийшли слов'яни, які асимілювали місцеве населення.
Єпархія в Сені заснована в 1169 р. В 1271 р. Сень став власністю могутньої княжої сім'ї Франкопанів.
У середні століття Сень разом з островом Крк був одним з головних центрів розвитку глаголичної писемності та церковного глаголичного обряду.
В XV ст. різко зросло військове значення Сеня, розташованого в стратегічному місці, перед перевалом Вратник, провідного вглиб Хорватії. Відбиваючи атаки, як венеційців, так і турків, місто витримало незліченну кількість облог. Для оборони Сеня в 1558 р. на навколишньому пагорбі була споруджена фортеця Нехай. Під час воєн з турками на морі Сень став столицею ускоків — знаменитих піратів-партизанів, яким Франкопани дозволили влаштуватися в місті, вважаючи їх союзниками у війнах проти турків і Венеції.
В XVII ст. Сень увійшов до складу Габсбурзької імперії, що сприятливо позначилося на рості і розвитку міста. Сень став одним з найбільших портів Адріатики, стрімко розвивалася торгівля, суднобудування. В XIX ст. після відкриття залізниці Карловац — Рієка значення Сеня як портового міста почало падати, основний вантажопотік перемістився в Рієку.
Після Першої світової війни Сень увійшов до складу Королівства сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівства Югославія. У другу світову війну історичний центр міста серйозно постраждав від бомбардувань. Після другої світової війни місто стало частиною СФРЮ, а після її розпаду в 1991 р. став частиною незалежної Хорватії.
Населення Населення громади за даними перепису 2011 року становило 7 182 осіб. Населення самого поселення становило 4 810 осіб.
Динаміка чисельності населення громади :
Динаміка чисельності населення центру громади:
Населені пункти Крім поселення Сень, до громади також входять: Алан Билєвине Буниця Црний Кал Ябланаць Клада Красно Кривий Пут Луково Мелниці Мрзлий Дол Пиявиця Подбило Призна Сенська Драга Стариград Стиниця Столаць Света Єлена Светий Юрай Великі Брисниці Велюн-Приморський Волариці Вратаруша Вратник Врзичі
Клімат Середня річна температура становить 13,01°C, середня максимальна – 26,56°C, а середня мінімальна – -0,02°C. Середня річна кількість опадів – 1156,00 мм.значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
Пам'ятки
Фортеця Нехай (Nehaj) — символ міста. Будівництво фортеці закінчено в 1558 р. Зараз у фортеці — музей. Палац Вукасовічей — палац XIV ст. . Перебудований в XV ст. . Поєднує в собі елементи готики та ренесансу. Зараз в будівлі — міський музей. Кафедральний собор св. Марії- побудований в XII ст. .
Див. також Єпархія Госпич-Сень
Примітки
Посилання