Стівен Роберт Ірвін (, 22 лютого 1962— 4 вересня 2006) — австралійський натураліст та тележурналіст, автор багатьох фільмів про живу природу, найвідоміші з яких «Crok Files» та «The Crocodile Hunter Diaries». Світову популярність Ірвіну приніс серіал (The Crocodile Hunter), де він показував різноманітні трюки з рептиліями, іноді з ризиком для власного життя.

Біографія Стівен Роберт Ірвін народився 22 лютого 1962 року в Верхній Фернтрі Галлі, штат Вікторія, Австралія. Його батьки переїхали з родиною до Бірва, штат Квінсленд, і відкрили «Парк рептилій Бірва» в 1970 році.

З дитинства Стів навчився ловити рептилій і допомагав ловити дрібних крокодилів. Після закінчення школи штату Калаундра Ірвін приєднався до програми уряду Квінсленду з відлову та переселення крокодилів на півночі штату. До 1980 року парк дикої природи було перейменовано на «Парк рептилій та фауни Квінсленду». Стів розробив методи відлову та управління крокодилами, які використовуються для боротьби з цими рептиліями по всьому світу. Був умілим серфером.

Стів отримав керування парком 4 жовтня 1991 року. Того ж року познайомився з телевізійним режисером Джоном Стейнтоном, який згодом став його хорошим другом і фінансовим партнером. Стів познайомився з Террі Рейнс, туристкою, яка приїхала до парку, і 4 червня 1992 року вони одружилися в Юджині, штат Орегон у США. Террі підтримувала заняття Стіва і невдовзі після одруження пара вирушила на зйомки документального фільму про дику природу на півночі Квінсленду. Фільм перетворився на серіал «Мисливець на крокодилів». У них народилося двоє дітей: дочка Бінді та син Роберт.

Стів і Террі невпинно працювали над покращенням та розширенням парку дикої природи і в 1998 перейменували його на «Австралійський зоопарк». 11 лютого 2000 року мати Ірвіна, Лін, загинула в автомобільній аварії.

У 2001 році уряд Австралії нагородив Стіва Ірвіна Медаллю Століття за «заслуги у сфері глобальної охорони природи та австралійського туризму».

У 2002 році він і Террі заснували організацію з охорони дикої природи Wildlife Warriors Worldwide. Пізніше вона стала незалежною благодійною організацією. Стів брав участь у кількох медіа-кампаніях. Він з ентузіазмом приєднався до Австралійської служби карантину та інспекції, щоб просувати суворі карантинні вимоги Австралії, спрямовані на захист її природи від інвазійних видів.

Трагічно загинув 4 вересня 2006 року під час зйомок фільму про підводний світ Австралії у Національному парку «Великий бар'єрний риф» неподалік міста Порт-Дуглас. За словами очевидців, Стіва під час занурення вдарив у груди величезний скат-шипохвіст проколовши серце і легені. Гелікоптер з бригадою медиків прибув на найближчий острів, куди після 30-хвилинного рейсу було доставлено тіло Ірвіна, але лише для того, щоб засвідчити смерть чоловіка«Daredevil Irwin dies doing what he loved» theage.com.au, 11 April 2012. Його смерть настала майже миттєво. Інцидент зі скатом був зафіксований на відеоплівку, але усі копії було знищено за запитом родини загиблого.

Родина та друзі Стіва Ірвіна провели приватну похоронну службу в Калундрі 9 вересня 2006 року. Потім відбулася публічна церемонія прощання, на яку зібралося 5 тис. осіб, зокрема прем'єр-міністра Австралії.

Ажіотаж навколо смерті Федеральний парламент Австралії зробив паузу, щоб вшанувати пам'ять Стіва Ірвіна, який, за словами прем'єр-міністра Джона Говарда, помер за «типово австралійських обставин». Понад 300 млн людей у ​​всьому світі дивилися поминальну службу за ним. Новинні вебсайти Австралії були перевантажені через різке збільшення відвідувань.

Протягом кількох тижнів після смерті Стіва Ірвіна на пляжах Квінсленда було знайдено щонайменше 10 мертвих та понівечених скатів з відрізаними хвостами. Це спричинило припущення, що їх убили шанувальники Стіва Ірвіна як акт помсти. Хоча, рибалки регулярно відрізають скатам хвости, щоб запобігти вжаленням.

Посмертне вшанування

Багато австралійців вважали Стіва Ірвіна національним надбанням. Ранкові газети Австралії присвятили свої перші шпальти новинам про його смерть.

Після його смерті судно MV «Robert Hunter», що належало екологічній групі Sea Shepherd Conservation Society, було перейменовано на MY «Steve Irwin».

Його воскову скульптуру розмістив музей мадам Тюссо у 2015 році.

У 2017 Стіву Ірвіну присуджено зірку на Алеї слави Голлівуду.

Після смерті королеви Єлизавети II у 2022, деякі австралійці забажали, щоб на 5-идоларових банкнотах був зображений Стів Ірвін замість наступного короля Чарльза III.

Фільмографія

Повнометражні фільми РікФільмПерсонажОпис2001Доктор Дулітл 2Він самКамео2002Мисливець на крокодилів: сутичкаГоловна рольХвилясте сафаріDirect-to-video2006Веселі ніжкиТрев (голос)Роль у пам'ять про Стіва Ірвіна

Телебачення РікСеріалПерсонажОпис1996–2007Мисливець на крокодилівВін сам78 епізодів1997Crocs Down UnderСпеціальний епізод1999–2001Croc Files56 епізодів2001The Ten Deadliest Snakes in the WorldСпеціальний епізод2002–2006The Crocodile Hunter Diaries96 епізодів2002Steve Irwin's Ghosts of WarСпеціальний епізодMystery Hunters1 епізодLights! Croc! Action!Спеціальний епізодUp Over Down Under2003Croc Hunter LIVE!2004Croc LiveIce BreakerConfessions of the Crocodile Hunter2005New Breed Vets with Steve Irwin6 епізодівSteve's Last AdventureСпеціальний епізод2006Steve Irwin's Great EscapesМінісеріал, 2 епізоди5 Takes: Pacific Rim1 епізод2007Ocean's DeadliestСпеціальний епізод ПосмертноCrikey! What an Adventure: An Intimate Look at the Life of Steve IrwinMy Daddy, the Crocodile HunterSecrets of the Crocodile2007–2008Bindi the Jungle GirlВін сам (архівні матеріали)Телесеріал Посмертно2018–2022Crikey! It's the Irwins

Оцінки діяльності Серіал «Мисливець на крокодилів» був дуже популярним (близько 500 млн глядачів по світу) і прем'єр-міністр Австралії Джон Говард назвав Стіва «однією з найбільших ікон охорони природи Австралії». Його образ використовувався урядом Квінсленду для просування туризму в штаті.

Діяльність Стіва Ірвіна проте не була одностайно схвалена. Жан-Мішель Кусто критикував його за тягу до видовищності. PETA відгукнулася про Стіва, що він «несправжній захисник природи», а його дії «часто є доволі суперечливими». Деякі групи захисту дітей, групи захисту прав тварин та телеглядачі Ірвіна розкритикували залучення його малого сина до шоу з крокодилами 2 січня 2004, назвавши це безвідповідальним та рівносильним жорстокому поводженню з дітьми. Цей інцидент спонукав уряд Квінсленду змінити закони щодо поводження з крокодилами, заборонивши дітям та непідготовленим дорослим входити до вольєрів для крокодилів.

У червні 2004 року було висунуто звинувачення у тому, що він турбував диких тварин (а саме китів, тюленів та пінгвінів) під час зйомок епізоду «Льодоруб» серіалу «Мисливець на крокодилів» в Антарктиді. Згодом справу було закрито без висунення звинувачень.

Стів Ірвін також публічно хвалебно висловлювався про Джона Говарда як «найвидатнішого лідера у світі», що зустріло критику в австралійських ЗМІ.

Примітки

Посилання Профіль у Australia Zoo Профіль на IMDb