The Joshua Tree () — п'ятий студійний альбом ірландського рок-гурту U2, спродюсований Даніелем Лануа та Браяном Іно, і виданий 9 березня 1987 року на лейблі Island Records. На відміну від експериментального ембієнтного звучання своєї попередньої роботи, на The Joshua Tree U2 прагнули до більш безкомпромісного рок-звучання в межах традиційної структури пісень. Музичний стиль альбому зазнав вплив американської та ірландської народної музики, а лірика наповнена свідомим політичним підтекстом та прикрашена духовними образами. The Joshua Tree демонструє ставлення гурту до США з позиції «любов-ненависть», в соціальному плані.
Натхненні гастролями по Америці, її літературою та політикою, U2 обрали саме цю країну як тему для своєї нової платівки. Запис розпочався в січні 1986 року в Ірландії, і, крім двох професійних студій, вона також проходила в домашніх умовах, що сприяло створенню спокійної, творчої атмосфери. Деякі події під час сесій — участь гурту у благодійному турне A Conspiracy of Hope, смерть Грега Керролла (гастрольного менеджера U2), і подорож Боно до Центральної Америки — допомогли сформувати свідомий тон альбому. Запис був закінчений в листопаді 1986 року, пост-продакшн тривав до січня 1987 року. Протягом всього запису, U2 прагнули до підходу, який отримав назву «кінематографічність в музиці» щоб викликати у слухача почуття присутності, зокрема, на теренах Америки. Також музиканти обіграли цю ідею у фотографії на обкладинці альбому, де вони зображені на тлі пейзажів американської пустелі.
The Joshua Tree отримав захоплені відгуки від критиків, очолив чарти багатьох країн та розійшовся рекордним накладом. На думку редакторів Rolling Stone, альбом перетворив гурт «з героїв в суперзірок». Альбомні хіт-сингли «With or Without You», «I Still Haven't Found What I'm Looking For» і «Where the Streets Have No Name» стали візитною карткою гурту. В 1988 році альбом отримав дві премії «Греммі» у номінаціях «Альбом року» і «Найкраще вокальне рок-виконання дуетом або гуртом». В 1987 році був організований тур на підтримку альбому. The Joshua Tree регулярно фігурує в числі найважливіших альбомів в історії рок-музики і є одним з найбільш продаваних у світі, з більш ніж 25 мільйонів проданих примірників. У 2007 році вийшло спеціальне ювілейне перевидання альбому з різними бонусами.
Передумови До The Joshua Tree U2 випустили чотири студійні альбоми і були міжнародно успішним гуртом, зокрема, завдяки своїм концертним виступам (вони гастролювали щорічно протягом 1980-х років). Гурт зміцнив міжнародний успіх та піднявся на нову творчу щабель після видання альбому The Unforgettable Fire в 1984 році, подальшого турне та участі в благодійному концерті Live Aid в 1985 році, крім того все це підігріло інтерес до їх наступного альбом серед публіки. U2 почали писати новий матеріал в середині 1985 року, по закінченні турне Unforgettable Fire TourKing, Philip.; Nuala O'Connor. (режисери) (1999). Classic Albums: U2 — The Joshua Tree (рос.). (Документальний фільм). Isis Productions. Процитовано 20 червня 2014..
Менеджер гурту Пол МакГіннесс говорив, що The Joshua Tree виник з «великого роману» гурту з Америкою, оскільки U2 щороку здійснювали п'ятимісячне турне по Сполученим Штатам у першій половині 1980-х. Напередодні альбомних сесій вокаліст Боно читав твори американських письменників, таких, як Норман Мейлер, Фланнері О'Коннор та Раймонд Карвер, щоб зрозуміти, за словами редактора Hot Press Нейла Стоукса, «тих, на околиці обітованої землі, відрізаних від американської мрії». Після гуманітарного візиту в Ефіопію разом зі своєю дружиною Алі в 1985 році, Боно сказав: «Проводячи час в Африці та побачивши людей у ямах злиднів, я все ще бачив дуже сильний дух у народу, багатство духу, якого я не побачив, коли я повернувся додому… я бачив лише розбещену дитину західного світу. І я почав думати: „Вони мають фізичну пустелю, але у нас є інші види пустель“. І це привернуло мене до пустелі, вона була якимось символом».
В 1985 році Боно взяв участь у проекті Стівена Ван Зандта Sun City, спрямованим на боротьбу з апартеїдом, під час якого провів деякий час з Кітом Річардсом та Міком Джаґґером. Коли Річардс та Джаггер грали блюз, Боно був збентежений своїм недостатнім знайомством з цим жанром, оскільки більшість музичних знань U2 почалася з панк-року за часів їхньої юності в середині 1970-х. Боно зрозумів, що у U2 «не було традицій», і він відчував, як ніби його гурт був «з космосу». Це надихнуло його написати пісню з яскраво вираженим блюзовим впливом «Silver and Gold», яку він записав разом з Річардсом та Ронні Вудом. До того часу в U2 була антипатія до музичних коренів, але після співпраці з американським гуртом The Waterboys та їх ірландськими колегами Hothouse Flowers музиканти відчули сенс ірландської народної музики, змішаної з американським фолком. Дружні відносини з Бобом Діланом, Ваном Моррісоном та Річардсом спонукали U2 озирнутися назад до коренів рока і зосередили Боно на його навичках композитора та автора текстів. Він пояснив: «Раніше я думав що написання слів було старомодним методом, таким чином я робив начерки. Записував слова на мікрофон. Для The Joshua Tree я відчував, що прийшов час, щоб написати слова, які означали щось із мого досвіду». Ділан розповів Боно про вплив ірландської музики на свою власну творчість, і надалі Боно показав свій власний інтерес до музичних традицій виконавши дуетом пісню «In a Lifetime» разом з кельтським фолк-гуртом Clannad.
Гурт хотів дотримуватися фактур The Unforgettable Fire, але на відміну від нього, на якому часто мало місце несфокусоване експериментування, вони прагнули створити більш важкий, різкий звук в межах більш строгих структур пісні. Гурт називав цей підхід роботою з «основними кольорами» рок-музики: гітарою, басом та ударними. Едж був більш зацікавлений у європейській атмосфері The Unforgettable Fire і спочатку неохоче пішов за прикладом Боно, який, натхненний інструкцією Ділана «повернутися до витоків», шукав більше американський, блюзовий звук. Незважаючи на відсутність консенсусу по музичному напрямку, члени гурту погодилися, що вони відчували себе роз'єднаними з домінуючими в той час синті-попом та новою хвилею і хотіли продовжувати робити музику, яка контрастує з цими жанрами. Наприкінці 1985 року U2 переїхали в недавно куплений будинок Ларрі Маллена-молодшого, щоб почати працювати над матеріалом, написаним під час попереднього турне. Цей матеріал містив демо-версії, які пізніше стали піснями «With or Without You», «Red Hill Mining Town», «Trip Through Your Wires» і «Womanfish». Едж згадував цей час, як складний період з почуттям «руху в нікуди», попри те, що Боно визначив Америку як тему для альбому.
Історія створення
Успішне співробітництво з Браяном Іно і Даніелем Лануа на записі The Unforgettable Fire спонукало U2 запросити їх знову. Ларрі Маллен був радий працювати з ними, тому що, за його словами, це «перші продюсери U2, зацікавлені звучанням ритм-секції». Звукорежисером виступив Марк Елліс, більш відомий як «Флад». U2 були вражені його роботою з Ніком Кейвом; крім того, Гевін Фрайдей порекомендував Боно Елліса, спираючись на співпрацю з ним в часи існування гурту Virgin Prunes Проверено 9 апреля 2016.. U2 попросили Елліса створити «відкрите, атмосферне звучання… з повним сприйняттям місця, в якому ти знаходишся», прохання, як їм тоді здавалося, не зовсім звичайне.
Маючи намір випустити альбом наприкінці 1986 року, в січні U2 організують студію в Danesmoate House, Ратфарнем, передгір'ї Віклов. Гурт планував створити на місці запису особливу атмосферу, як це було з замком Слейн на записі The Unforgettable Fire в 1984 році. Саморобна диспетчерська з пристроями запису та пультом мікшера була встановлена в їдальні, суміжній з вітальнею кімнатою, в якій відбувався запис. Великі двері, що розділяли кімнати, були замінені на скляне вікно з метою підтримки розслабленої, «нестудійної» атмосфери. Велика вітальня з високою стелею та дерев'яними підлогами створювала просто оглушливе звучання ударних. За свідченням Лануа: «це було голосно, але дійсно щільно та здорово, дуже музично». Лануа також здалося, що ця кімната була кращою, ніж у Слейн; він був вражений середньочастотними звуками, «в яких і живе музика», властивість, яка, на його думку, і стала вирішальною в успіху The Joshua Tree.
U2 використовували перевірений метод запису: прослуховування саундчеку, джеми, робота з книгою текстів Боно. Проте, після запису The Unforgetable Fire один з аспектів помінявся: тепер замість запису кожного інструменту окремо і їх подальшого зведення в єдиний мікс, всі композиції (окрім двох) були записані колективно, «вживу». Методи написання текстів також змінилися: творчий дует Боно і Еджа поступово виходить на передній план, пропонуючи основні ідеї тієї чи іншої композиції іншим учасникам гурту. Іно і Лануа працювали з гуртом в різний час за схемою «один продюсер на тиждень або два». Вони заохочували інтерес U2 до більш старих музичних жанрів, особливо до американської музики. Більш сучасні впливи укладали в собі структурне гітарне звучання в стилі The Smiths і My Bloody Valentine. Збагатився музичний словник гурту, що полегшило взаємодію з технічною командою. Однією з перших завершених композицій стала «Heartland», що з'явилася під час репетицій The Unforgettable Fire і згодом потрапила до альбому Rattle and Hum. Додаткові сесії в студії STS Studios в Дубліні з продюсером Полом Барреттом започаткували «Bullet the Blue Sky» і дали розвиток «With or Without You». «With or Without You» і «I Still Haven't Found What I'm Looking For» були завершені у короткий термін, вселивши в гурт впевненість у правильності обраного шляху.
U2 перервали запис альбому, щоб взяти участь у турі A Conspiracy of Hope, організованому Міжнародною амністією 1986 року. Ці виступи додали гуртові сил та енергії і дали можливість сфокусуватися на тому, про що вони хотіли сказати. На думку Адама Клейтона тур показав «„шорсткість“ матеріалу, в його нинішньому вигляді» та прагнення колективу, звернути увагу на «одноманітність та жадібність Америки, під керівництвом Рональда Рейгана». У липні Боно разом зі своєю дружиною Елі здійснив поїздки в Нікарагуа і Сальвадор, де на власні очі побачив страждання простого народу, з туги політичними конфліктами та американським військовим втручанням. Ці події лягли в основу композицій «Bullet the Blue Sky» і «Mothers of the Disappeared». Асистент та дорожній агент Боно, 26-річний Грег Керролл, розбився на мотоциклі в Дубліні, і пригнічений гурт вилетіла до Нову Зеландію на його похорон.
Запис The Joshua Tree відновився 1 серпня 1986 року в Дубліні на студії Windmill Lane і протривав аж до кінця року. Місцем запису також став і особняк, придбаний Еджем. «Mothers of the Disappeared» і «Bullet the Blue Sky» були завершені саме там. За свідченням Лануа, «велика частина матеріалу була записана саме в будинку Еджа, в той час як тональність майбутнього альбому була створена на сесіях в Danesmoate». Жовтень 1986 приніс U2 творчий підйом, який, проте, був пригнічений Лануа для того, щоб гурт встиг закінчити альбом у встановлений термін. У листопаді 1986 року запис був зупинений. Для кожної композиції існував попередній мікс (зроблений прямо під час її запису), який служив, за словами Лануа, «знімком в дорозі… оскільки іноді ви заходите занадто далеко». Роббі Робертсон, колишній гітарист The Band, який приїхав до Дубліна, щоб завершити свій сольний альбом, продюсером якого був Лануа, записав дві композиції спільно з U2, включивши їх до свого дебютного однойменного альбому.