Тимофі́й Григо́рович Лубене́ць (21 лютого 1855, м. Кролевець, нині Сумської області — 14 квітня 1936) — український педагог і діяч народної школи. Послідовник Костянтина Ушинського.
Біографічні дані
1873 року закінчив Чернігівську земську вчительську семінарію.
у 1883—1889 роках викладав російську мову та арифметику у 1-й Київській гімназії.
Від 1889 року — інспектор народних училищ при управлінні Київського навчального округу, потім — директор народних училищ Київської губернії.
Виступав за проведення загального обов'язкового початкового навчання, а також за навчання рідною мовою, за зв'язок школи з життям. Велику увагу приділяв проблемі народного вчителя.
Праці
Автор наукових праць і посібників із питань початкової освіти, навчання рідною мовою. Серед них:
«Книга для первоначального чтения в школе и дома» (1889). «Зёрнышко» (книги 1—2, Санкт-Петербург, 1910—1912). «Краткая русская грамматика» (Київ, 1911). «О наглядном преподавании» (Київ, 1911). «Педагогические беседы» (Санкт-Петербург, 1913). «Русский букварь» (Київ, 1917). «Як батьки повинні поводитися з дітьми» (Харків, 1931). «Читанка» (1883, 1917).
Література — С. 369. — С. 230. — С. 296.
Примітки
Посилання Скарби Педагогічного музею: «Читанка» Тимофія Лубенця
Міхно О. Тимофій Лубенець: Вірую в силу і твердість освіти. Освіта України. 2020. №12. 23 березня. С. 14-15. https://cutt.ly/wJVrWM3