Костянтин (Казимир) Васильович Щегоцький (; 31 березня (13 квітня) 1911, Москва,Російська імперія — 23 січня 1989, Київ, СРСР) — український радянський футболіст, нападник. Тривалий час був капітаном київського «Динамо».

Життєпис У футбол почав грати 1925 року в Москві в дитячій команді ЛПЧМ (Любителі побити чужий м'яч). У 1927—1929 — у команді «Гірник» (команда гірничого інституту), 1930 — «Тригорка», 1931—1932 — Автомобільне московське товариство (АМТ) (усі — Москва).

З 1933 до серпня 1938 і з 1940 до початку війни — в «Динамо» (Київ). 1935 року виступав за УПВО (Управління прикордонної та внутрішньої охорони) в першості Києва.

У серпні 1938 року безпідставно заарештований. Два з половиною місяці був під арештом у внутрішній в'язниці НКВС, потім — 1 рік провів у Лук'янівській в'язниці Києва в спецкорпусі для «ворогів народу». В результаті справа Щегоцького зависла в повітрі, але зрештою його випустили на волю, хоча і визнали винним в антирадянських зв’язках.

1940 року повернувся до «Динамо» (Київ). У роки війни грав за «Динамо» Казань (1942) і «Динамо» Ташкент (1943—1945). У 1946 виступав за «Харчовик» (Одеса).

У вищій лізі СРСР провів 44 гри (14 м'ячів) у 1936—1940 роках за «Динамо» (Київ).

Грав за збірну Москви у 1932, збірну Києва в 1933—1940 (5 ігор у чемпіонаті СРСР 1935), збірну УРСР у 1933—1938.

Учасник поїздки збірної УРСР до Франції 1935 року, переможних матчів київського і одеського «Динамо» зі збірною клубів Туреччини 1936 року, ігор у складі «Динамо» (Київ) і «Спартака» (Москва) зі збірною Басконії у 1937 році.

Упродовж 1933—1935 років виступав за збірну СРСР.

Досягнення

Досягнення гравця Командні Чемпіон Москви (1): 1930-весна. Бронзовий призер чемпіонату Москви (1): 1932. Чемпіон Спартакіади профспілок СРСР (1): 1932 (у фіналі не грав). Переможець всеукраїнської першості товариства «Динамо»: 1933. Срібний призер всесоюзного турніру товариства «Динамо»: 1933. Срібний призер всеукраїнської першості товариства «Динамо»: 1934. Срібний призер чемпіонату України серед збірних міст (1): 1934. Володар Кубка Української РСР (3): 1936, 1937, 1938 (у фіналі не грав). Володар Кубка сезону України (2): 1936, 1937. Срібний призер чемпіонату СРСР (1): 1936-весна. Бронзовий призер чемпіонату СРСР (1): 1937. Бронзовий призер чемпіонату України (1): 1941. Чемпіон Спартакіади республік Середньої Азії та Казахстану (2): 1943, 1944. Володар Кубка Узбекистану (3): 1943, 1944, 1945. Володар Кубка Ташкента (2): 1944, 1945. Срібний призер Спартакіади республік Середньої Азії та Казахстану (1): 1945. Володар Кубка Києва (1): 1947. Індивідуальні У списку «33-х найкращих» СРСР (1): 1933 (№ 2). У списку «55-х найкращих» СТ «Динамо» (1): 1933 (№ 1). У референдумі «Футболіст року в Україні» (4): 1933 (№ 1), 1934 (№ 3), 1935 (№ 5), 1936 (№ 1). У списку «33-х найкращих» України (1): 1935 (№ 1). Найкращий голеадор Кубка України (1): 1936. Орден «Знак Пошани» (1): 1937. Постфактум У списках найкращих футболістів України за десятиліттями: 1930-ті — № 1. У списку найкращих футболістів СРСР 70-ліття (1922—1992): № 48. У списку найкращих відтягнутих нападників «Динамо» (Київ) 90-ліття (1927—2017): № 2–12.

Статистика Статистика виступів в офіційних матчах: РокиЧСКСІнші турніриЗбірнаСРСРНеофіційні матчі.ЗбірніреспублікВсьогоІгриГолиІгриГолиТурнірІгриГолиІгриГолиТурнірІгриГолиІгриГоли1932 СПСС 1 0 1 01933 ТДКСУ 31 101 ЗбУ 3 4 7 151934 ЧУУ турнірі брали участь збірні міст.КСУ 34 41 1 1 ЗбУ 1 1 9 71935 6У чемпіонаті брали участь збірні міст. 0 3 0 ЗбУ 1 0 10 01936(в) 6 5 КУ 3 6 — —1936(о) 7 3 ВПД 1 2 17 161937 9 3 5 7 КУ 5 3 19 131938 7 1 2 1 КУВПД 21 10 12 31940 14 6 14 61941 8 2 ЧУ 2 0 10 21943 КУз 4 8 ЗбУз 4 9 8 171944 КУз 4 5 ЗбУз 4 7 8 121945 КУз 5 9 ЗбКаз 3 4 8 131946 КУ 2 4 2 4СУМА 57 20 7 8 — 41 54 4 1 — 16 25 125 108 Умовні позначення: ЧС — чемпіонат СРСР (м — серед збірних міст), ЧУ — чемпіонат України (м — серед збірних міст), СПСС — Спартакіада профспілок СРСР, КС — Кубок СРСР, КУ — Кубок України, КУз — Кубок Узбекистану, КСУ — Всеукраїнська першість товариства «Динамо», ТД — турніри всесоюзного товариства «Динамо», ЗбС — збірна СРСР, ЗбУ — збірна України, ЗбУз — збірна Узбекистану, ЗбКаз — збірна Казахстану; через «+» подано показники у двох, весняному й осінньому, чемпіонатах СРСР 1936 року; через квадратні дужки подано показники в Південній підгрупі II групи (умовно кажучи, в першій лізі) чемпіонату СРСР.

Після ігрової кар'єра У сезоні 1946 — головний тренер і водночас гравець «Харчовика» (Одеса), у 1947 — тренер «Динамо» (Київ), у 1948 (до липня) — головний тренер «Динамо» (Київ), у 1949—1951 тренував «Спартак» (Київ), 1957 — «Колгоспник» (Рівне), 1959—1960 — «Шахтар» (Сталіно), зі серпня 1960 — «Суднобудівник» (Миколаїв), 1966 — «Горинь» (Рівне).

Досягнення тренера Командні Срібний призер Динаміади України (1): 1934. Володар Кубка України (1): 1947. Срібний призер фіналу переможців українських зон класу «Б» чемпіонату СРСР (1): 1960. Орден «Знак Пошани» (1937), на честь 20-річчя фізкультурного руху в СРСР та перемогу над збірною Басконії у складі «Спартака» М — 1937.

Автобіографія Костянтин Шегоцький — один із трьох українських футболістів першої половини ХХ століття (разом із Олександром Скоценем і Миколою Дейчаківським), хто залишив по собі автобіографію. Його книжка має назву «У грі та поза грою» й написана у співавторстві зі спортивним журналістом К. Михайленком (Михайлом Кагановичем). За радянських часів вона витримала два видання: перше — 1972 року, друге (що містило фрагменти, дописані вже після смерті Шегоцького) — 1991-го. Навесні 2020 року з'явилося третє видання, за основу котрого взято оригінал 1972-го.

Примітки

Джерела

Досьє на сайті «Одесский футбол»