Харитоненки — рід українських цукрозаводчиків зі Слобожанщини, землевласників, купців, промисловців, благодійників, меценатів середини 19 — початку 20 століть. З 18 квітня 1899 отримав дворянський статус.
Історія Походили з військових обивателів Харківської губернії. Розквіт роду припав на покоління Івана Харитоненка, який у 1850 разом з Д. І. Сухановим відкрив власну справу у Сумах, заручившись кредитом московських купців. Торгівлю цукром почав комісіонером у петербурзьких купців Молво та братів Єлисеєвих, займаючись в Україні від імені своїх довірителів купівлею та продажем цього продукту. Перші цукрові заводи орендував у с. Улянівка та Старе (нині Старе Село) Сумського повіту.
У кінці життя володів у Харківській та Курській губерніях власними землями до 40 тис. дес. і орендував до 18 тис. дес.; мав 7 цукрових заводів, зокрема у Сумському повіті в с. Кияниця та Миколаївка-Вирівська (нині смт Миколаївка Сумського р-ну), в Охтирському повіті в с. Янковий Ріг (нині смт Киріківка Охтирського р-ну), у Богодухівському повіті в с. Пархомівка та Мурафа (нині Богодухівського р-ну Харківської області), у Гайворонському повіті в с. Червона Яруга (нині Ракитного р-ну Бєлгородської області) та в Сумах Павлівський Рафінадний завод. Заснував торговий дім «І. Г. Харитоненко з сином», головна контора якого знаходилась в Сумах; забезпечував цукром Центр, Південь, Сибір і Далекий Схід. Представництва торгового дому розміщувались у Москві, Баку, Томську, Владивостоці та за кордоном — Османська імперія, Іран.
На цукрових заводах Харитоненків, оснащених найновітнішим обладнанням, застосовувались передові технології цукроваріння. Незмінно високої якості продукція постійно утримувала нагороди на Всеросійських та міжнародних виставках: у Санкт-Петербурзі у 1870; у Москві у 1882, у Нижньому Новгороді у 1896; у Відні у 1873; у Філадельфії у 1876; у Ніцці у 1884; в Антверпені у 1885 та у Парижі у 1878 та 1889.
Постійна благодійна діяльність Харитоненків принесла процвітання Сумам і була, в свою чергу, відзначена вищими нагородами. У 1865 нагороджений золотою медаллю за значні пожертвування на влаштування в Сумах пожежної команди. При відкритті у Сумах окружного суду вніс 100 000 карбованців для налагодження його роботи, піклувався про розширення будинку суду.
Чоловіча лінія роду перервалася 1927 через самогубство Івана Харитоненка.
Галерея
Джерела та література О. М. Донік. Харитоненки //
Сумщина в іменах. Енциклопедичний довідник. Звагельський В. Б. — Суми, 2003.
Посилання
Харитоненки Формування нового типу особистості. Риси українського модернізатора Етика підприємництва. Благодійництво та меценацтво До 185-річчя від дня народження Івана Герасимовича Харитоненка Династії українських цукрозаводчиків До біографії Харитоненків. "Контракти" №5 02.02.2004 Фото Івана та Павла Харитоненків Будинок Харитоненка на Софійській Інтер'єри будинку Харитоненко Маєток Харитоненка в Натальївці Козлов А.Н. Колишня слава (Родовід Харитоненків)