Кубок африканських націй 2006 року — 25-та континентальна футбольна першість, організована Африканською конфедерацією футболу. Змагання проходили з 20 січня до 10 лютого 2006 року у Єгипті. Шістнадцять команд, включаючи господаря турніру, збірну Єгипту, змагалися спочатку у груповому турнірі, а потім у матчах на вибування за титул футбольного чемпіона Африки. Всього було зіграно 32 матчі, в яких забито 73 м’ячі (в середньому по 2,28 м’яча за матч).

Єгипет здобув чемпіонський титул, п’ятий у своїй історії, перемігши в серії післяматчевих пенальті збірну Кот-д’Івуару з рахунком 4:2, третє місце, як і на попередньому турнірі в 2004 році, посіла Нігерія. Найкращим бомбардиром турніру став камерунець Самуель Ето'о, гравець іспанської «Барселони», який забив п’ять м’ячів. Найкращим гравцем турніру був визнаний єгиптянин Ахмед Хассан.

Кваліфікаційний турнір Кубка Африки проводився спільно з кваліфікацією до чемпіонату світу 2006 року; до фінального розіграшу Кубка Африки потрапляли три найкращі команди з кожної кваліфікаційної групи. Лівія, яка посіла у групі четверте місце, пройшла кваліфікацію завдяки тому, що третє місце в її групі зайняв Єгипет, який до Кубка Африки потрапляв автоматично як країна-господар.

Єгипет, який уже був господарем Кубків Африки 1959, 1974 і 1986 років, приймав континентальну першість вчетверте. Матчі тритижневого турніру проходили на стадіонах Каїра, Александрії, Порт-Саїда та Ісмаїлії. Всі ці міста розташовані на півночі країни довкола нільської дельти. Збірна Єгипту брала участь у розіграші Кубка Африки у двадцятий раз, встановивши таким чином рекорд кількості появ у фінальних змаганнях континентальної першості. Напередодні цього турніру рекорд кількості здобутих чемпіонських титулів поділяли три команди — Гана, Єгипет та Камерун — що досі ставали чемпіонами Африки по чотири рази.

Офіційним талісманом турніру став нільський крокодил на ймення Кроконіл, одягнений у строкате давньоєгипетське вбрання і корону фараонів Верхнього і Нижнього Єгипту, з червоно-біло-чорним триколором єгипетського прапора на череві.

Кубок африканських націй 2006 року дав шанс визнаним фаворитам африканського футболу — збірним Єгипту, Камеруну, Марокко, Нігерії, Південної Африки та Сенегалу, яким цього разу не вдалося потрапити до чемпіонату світу, реабілітуватися в матчах проти дебютантів світової першості — збірних Анголи, Гани, Кот-д’Івуару і Того, які влітку того ж року мали представляти Африканський континент на чемпіонаті світу у Німеччині.

Економічні показники Економічний ефект від проведення турніру став істотним для Африки, але дуже скромним в порівнянні з доходами, які приносять континентальні першості у сусідній Європі. Телекомпанії заплатили за право трансляції матчів Кубка 5 млн. євро. Для порівняння — продаж прав на телетрансляцію матчів європейського чемпіонату 2004 року у Португалії принесла організаторам 550 млн євро.

Премії, які сплачувались командам-учасницям, становили від 100 тис. євро команді, яка не вийшла за межі групового турніру, до 300 тис. чемпіону Африки. Для порівняння: на Євро-2004 премія за участь у фінальному розіграші становила 3,5 млн євро.

Вхідні квітки на матчі Кубка коштували від 10 єгипетських фунтів (1,43 євро) до 900 фунтів (85,94 євро); їхня ціна значно варіювалася залежно від стадіону та матчу.

Спортивний телеканал «Євроспорт» здійснював прямі трансляції 27 з 32 матчів Кубка на країни Європи, Північної Африки і Близького Сходу дев’ятнадцятьма різними мовами. В арабських країнах усі 32 матчі транслювалися телекомпаніями «Аль-Джазіра-Спорт» і АРТ.

Стадіони

Єгипетський оргкомітет відібрав для проведення матчів континентальної першості шість стадіонів: два у Каїрі, два в Александрії і по одному в Порт-Саїді та Ісмаїлії. Матч-відкриття турніру між господарем чемпіонату Єгиптом і збірною Лівії, а також фінальний матч проходили на столичному стадіоні «Каїро-Інтернешнл» місткістю 74 100 глядачів. Місткість решти стадіонів принаймні вдвічі менша. Каїр, столиця Єгипту і його найбільше місто, на річці Ніл біля верхівки її дельти: Стадіон «Каїро Інтернешнл» місткістю 74 100 глядачів, побудований в 1960 році. Це найбільшій стадіон у Єгипті та один з найбільших у світі. Стадіон має бігову доріжку, але переважно використовується для футбольних змагань. Перед Кубком Африки стадіон було відремонтовано й оновлено. Він розташований за вісім кілометрів від каїрського міжнародного аеропорту і приблизно за 14 км від центра Каїра. Стадіон став ареною церемоній відкриття і закриття чемпіонату; на ньому було проведено 9 матчів: п'ять з шести матчів групи A, один з шести матчів групи B, один чвертьфінальний і один півфінальний матч, а також фінал. Стадіон Каїрської військової академії місткістю 28 500 глядачів. Розташований за два кілометри від столичного аеропорту і за 25 км від центру міста. 16 закритих коментаторських кабінок для радіо- і телевізійних трансляцій було обладнано напередодні чемпіонату на додаток до трьох існуючих коментаторських місць. На стадіоні відбулося 8 матчів: один з шести матчів групи A, п'ять з шести матчів групи B, один чвертьфінал і матч за третє місце. Александрія, портове місто в дельті Нілу на середземноморському узбережжі: Стадіон «Харрас Ель-Хедуд» — найбільший стадіон Александрії місткістю 22000 глядачів. На ньому було зіграно 7 матчів: п'ять з шести матчів групи C, один чвертьфінальний і один півфінальний матчі. Стадіон «Александрія» з максимальною місткістю 19 676 глядачів, побудований в 1929 році. Розташований за три кілометри від аеропорту і за 6 км від міського центру. На цьому стадіоні проходив єдиний матч групового турніру групи C між Замбією і Південною Африкою. Порт-Саїд, місто біля північного кінця Суецького каналу на середземноморському узбережжі за 200 км на північний схід від столиці: Стадіон «Порт-Саїд» місткістю 22 000 глядачів. На ньому відбулося 6 матчів: п'ять з шести матчів групи D, а також один із чвертьфіналів. Ісмаїлія, місто біля середини Суецького каналу за 120 км на північний схід від столиці: Стадіон «Ісмаїлія» місткістю 16 500 глядачів. Тут відбувся єдиний матч групового турніру групи D між Ганою і Зімбабве.

Склади команд

Виклик африканських футболістів до збірних своїх країн для участі в Кубку Африки створило додаткові труднощі для європейських футбольних клубів, які, і без того відчуваючи значні проблеми з комплектацією через підготовку збірних до чемпіонату світу, що мав відбуватися влітку того ж року, до трьох тижнів поспіль мусили обходитися без значної кількості своїх африканських гравців. Незважаючи на протести, Африканська конфедерація футболу продовжувала наполягати на збереженні традиційної дворічної періодичності розіграшів африканської першості.

В розіграші Кубка Африки 2006 року взяли участь чотири гравці чемпіонату України: гвінеєць Ісмаель Бангура з київського «Динамо», нігерійці Айла Юсуф (також з «Динамо») і Джуліус Агахова з донецького «Шахтаря», а також гравець полтавської «Ворскли» і збірної Тунісу Суфіане Мелліті. Чемпіонат Росії на Кубку Африки представляли також чотири гравці: ганці Баба Адаму з самарських «Крил Рад» і Ларьєа Кінгстон з грозненського «Терека» та нігерійці Йозеф Енакаріре з московського «Динамо» і Чіді Одіа з ЦСКА. Переважна більшість гравців на цьому розіграші Кубка Африки представляли клуби вищого дивізіону чемпіонатів Англії і Франції.

Максимальна кількість гравців, заявлених для участі у змаганнях, на цьому чемпіонаті була збільшена з 22 до 23.

Кваліфікація

Вперше в історії розіграшів Кубків Африки для визначення учасників фінальних змагань були використані результати кваліфікаційного турніру зони КАФ до чемпіонату світу. Тоді як до світової першості потрапляли лише найкращі команди кваліфікаційних груп, до участі в Кубку Африки допускалися три найкращі команди з кожної групи. Єдиним винятком стала Лівія; вона посіла в групі четверте місце, але внаслідок того, що Єгипет, якій зайняв в тій же групі третю позицію, кваліфікувався автоматично як господар турніру, також потрапила до фінального розіграшу.

Рішення про об’єднання кваліфікаційних турнірів Кубка Африки і чемпіонату світу стало поступкою КАФ гравцям африканських збірних, більша частина яких грає в європейських клубах з і без того насиченим ігровим календарем.

Кубок Африки 2006 став першим розіграшем континентальної першості, на якому поточний чемпіон Африки мав проходити кваліфікацію разом з іншими учасниками; право автоматичної кваліфікації віднині надавалося лише команді країни-господаря турніру. Туніс, чемпіон Африки 2004 року, відмінно відіграв кваліфікаційний турнір, посівши перше місце у групі 5 і здобувши місце у фінальних змаганнях як Кубка Африки, так і чемпіонату світу.

Учасники За результатами кваліфікації місце у фінальному розіграші здобули такі команди: Команда Кваліфікація Кваліфікований автоматично як господар 20 (12 поспіль) 2004 4-разовий чемпіон Група 3 — 1-е місце 16 2002 чемпіон (1992) Група 2 — 1-е місце 15 2002 4-разовий чемпіон Група 2 — 2-е місце 15 (8 поспіль) 2004 2-разовий чемпіон Група 3 — 2-е місце 14 (6 поспіль) 2004 4-разовий чемпіон Група 4 — 2-е місце 14 (4 поспіль) 2004 2-разовий чемпіон Група 1 — 3-є місце 12 2002 друге місце Група 5 — 2-е місце 12 (5 поспіль) 2004 чемпіон (1976) Група 5 — 1-е місце 12 (7 поспіль) 2004 чемпіон (2004) Група 1 — 2-е місце 10 (4 поспіль) 2004 друге місце Група 1 — 1-е місце 10 2002 груповий турнір Група 5 — 3-є місце 8 (2 поспіль) 2004 друге місце Група 2 — 3-є місце 6 (6 поспіль) 2004 чемпіон (1996) Група 4 — 1-е місце 3 1998 груповий турнір Група 4 — 3-є місце 2 (2 поспіль) 2004 груповий турнір Група 3 — 4-е місце 2 1982 друге місце

Жеребкування Жеребкування Кубка африканських націй 2006 відбулося 20 жовтня 2005 року в Каїрі.

Перед жеребкуванням команди були розподілені по чотирьом кошикам згідно з їхнім поточним рейтингом. При визначенні рейтингу враховувались результати команд, показані на трьох попередніх розіграшах Кубка Африки 2000, 2002 і 2004 років. Чемпіон отримував 7 очок, фіналіст 5, півфіналісти по 3, чвертьфіналісти по 2, команди, що вибули із змагань на груповому етапі — по одному очку. Очки, здобуті командами на Кубку 2004, множилися на 3, на Кубку 2002 — на 2. Згідно з отриманою таким чином кількістю очок команди були розбиті на чотири кошика: 1-й, 2-й, 3-й і 4-й. Команди Замбії, Зімбабве, Кот-д’Івуару і Того, які набрали по 3 очки, були розподілені між 3-м і 4-м кошиками на підставі результатів кваліфікації до чемпіонату світу 2006: учасники світової першості Кот-д’Івуар і Того потрапили до 3-го кошика, Замбія і Зімбабве — до 4-го.

Таким чином, кошики для жеребкування набрали такого вигляду: Кошик 1: Єгипет, Камерун, Нігерія, Туніс Кошик 2: ДР Конго, Марокко, Південна Африка, Сенегал Кошик 3: Гана, Гвінея, Кот-д’Івуар, Того Кошик 4: Ангола, Замбія, Зімбабве, Лівія

Групи формувалися шляхом випадкового вибору по одній команді з кожного кошика. Таким чином рівні по силі команди мали бути рознесені по різним групам. Організатор турніру Єгипет був без жеребкування поміщений до групи А; поточний чемпіон Туніс — до групи C.

В результаті жеребкування склад груп набув такого вигляду: Група A Група B Група C Група DКошик 1 Кошик 2 Кошик 3 Кошик 4

Регламент змагань У фінальному розіграші Кубка африканських націй 2006 року брали участь 16 команд. Розіграш складався з групового турніру і матчів на вибування. Всього було зіграно 32 матчі, в яких було забито 73 голи.

Груповий турнір У груповому турнірі 16 команд-учасниць були розбиті на чотири групи (позначені латинським літерам A, B, C і D); всередині групи кожна команда грала один матч з кожною іншою. За перемогу в матчі групового турніру команда здобувала три очка, за нічию — одне очко, у разі поразки команда не здобувала очок. Команди посідали місця в турнірній таблиці згідно з кількістю набраних очок. У разі рівності кількості очок, набраних кількома командами, для визначення кращої застосовувалися такі критерії в такому порядку: кількість очок, набраних лише у матчах між цими командами;