Ко́сть (Костянти́н) Горді́йович Гордіє́нко (Головко́) ( ? — , Кам'янська Січ, нині село Республіканець Херсонщини) — кошовий отаман Запорозької Січі, гетьман дубоссарський (з 1714 року), військовий і політичний діяч, який попри особисту неприязнь до Івана Мазепи уклав воєнний союз із Мазепою і Гетьманщиною у війні проти Петра I. Створив та очолив Кам'янську Січ. До 1728 р. очолював Олешківську Січ, сподвижник та співавтор Конституції Гетьмана Війська Запорозького Городового Пилипа Орлика.
Походження Фахівець з історії запорожців Дмитро Яворницький вважав, що кошовий Гордієнко родом з Полтавщини, дослідник польського походження Аполлон Скальковський припускав, що Кость був родом з Волині, з українського шляхетського роду Гординських. На користь першого варіанту свідчить той факт, що прикладати прізвище до ймення батька було звичаєм на Лівобережній Україні, а не на Волині.
На надмогильній плиті кошового отамана було висічено частину герба Костя Гордієнка — вістря стріли. Гординські від XV ст. уживали герб, в основі якого також перебувала фігура стріли.
Біографія Навчався в Києво-Могилянській колегії, пізніше вступив до Війська Запорозького Низового.
Був козаком Платнирівського куреня Запорозької Січі. 12 разів його обирали Кошовим Отаманом Запорозької Січі. Обіймав цю посаду 1702 року, з грудня 1703 до 27 травня 1706 р., а також з грудня 1707 до квітня 1709. У 1710—1728 рр. — Кошовий Отаман Кам'янської та Олешківської Січі.
Кость Гордієнко відверто виступав проти московського гніту, відкрито відстоював права й вольності Війська Запорозького перед Петром I, чим заслужив довіру та повагу запорожців.
1702 — надіслав листа царю Петру I, у якому писав про належність Запорожцям земель по Самару, особливо після будівництва біля Чортомлицької Січі фортеці Кам'яний Затон. Тим же була мотивована й відмова присягнути на вірність Петру I та спроба спільно з кримським ханом Девлет II Ґераєм виступити проти Москви. Для цього до Бахчисараю було відправлено посольство на чолі із супруном Стеблевським. Проте османський великий візир Хусейн-паша не схвалив цих планів, сприявши поваленню хана з трону.
Петро послав на Запоріжжя своїх підручних підмовляти Козацтво, щоб скинуло Гордієнка, і 1703-го замість нього було обрано Герасима Крису.
Попри особисту неприязнь до Гетьмана Івана Мазепи, у 1709 року підтримав його й разом із запорожцями перейшов на його бік. При зустрічі зі Шведським Королем Карлом XII, Кость Гордієнко виголосив промову латинською мовою. Послідовно виступав за шведсько-український союз та проти наступу московитів на козацькі вольності.
Після смерті Івана Мазепи у місті Бендери спільно з Пилипом Орликом брав участь у складанні Бендерської конституції («Конституції Пилипа Орлика», «Договір і постанови між гетьманом Орликом і Військом Запорозьким 1710 року»).
Син Костя, Василь Гордієнко, після взяття Батурина (1708) був захоплений московитами у Верхньому Салтові й невдовзі після звільнення помер. Після Полтавської битви (1709) московити знову мали намір заарештувати його, але, через відсутність можливості зробити це, викопали й обезголовили труп, після чого повісили на дереві.Леонід Логвиненко. Молитва за Василя Гордієнка // Україна молода, № 112, 24.06.2009
У 1711 році як кошовий брав участь у поході Пилипа Орлика на Правобережну Україну, з метою звільнення України від московської навали. Похід, на жаль, закінчився невдачею.
Після руйнування Кам'янської Січі московською каральною експедицією Шеремєтєва в 1711 р. Кость Гордієнко разом із запорожцями перебрався на територію Кримського ханства (землі у гирлі Дніпра), де осів в Олешках і заснував Олешківську Січ, яку очолював до 1728 р.
Після вимушеної еміграції Пилипа Орлика, в 1714 році обійняв посаду гетьмана Дубоссарського. Неодноразово залагоджував конфлікти запорожців із кримським ханом і турецьким султаном.
З 1729 року не брав участі в політичній діяльності, але своїм авторитетом стримував Запорожців від повернення під владу московитів. Похований у Кам'янській Січі.
Вшанування пам'яті
Був урочисто похований запорожцями з мушкетними та гарматними залпами на території Кам'янської Січі (тепер село Республіканець Бериславського району Херсонської області). Могила з унікальним кам'яним пам'ятником-хрестом збереглася до наших днів.
57-мій окремій мотопіхотній бригаді присвоєно ім'я кошового отамана Костя Гордієнка (з 2014 року) Вулиця Костя Гордієнка у містах Дніпро, Львів, Миколаїв, Первомайськ, Полтава, Кривий Ріг. Провулок Костя Гордієнка у місті Київ
Примітки
Література
Логвиненко Леонід. Молитва за Василя Гордієнка Станіславський В. В. Гордієнко Кость // Кащенко Адріан. Кость Гордієнко-Головко — останній лицар Запорожжя . Також — оригінал видання 1919 року Чухліб Т. В. Ідея відмови кошового отамана Запорозької Січі К.Гордієнка від протекції Москви в умовах Північної війни 1700—1721 рр. Чорноморська минувшина: Збірник — 2009. — Вип. 4. — С. 18-24.
Посилання Гордієнко // Гордієнко Кость //