Давід Тенірс-молодший (, хрестини 15 грудня, 1610, Антверпен — 25 квітня, 1690, Брюссель) — фламандський художник доби бароко, що зробив вдалу адміністративну кар'єру. Створював також портрети, натюрморти, картини побутового жанру, релігійні і міфологічні картини. Часто співпрацював з іншими художниками.
Навіть як художник він брався за різні справи. Серед його робіт — маленькі копії двохсот сорока трьох творів різних митців з галереї ерцгерцога, передані граверам Антверпена заради створення ілюстрованого увражу, присвяченого мистецькій колекції управителя країни і патрона митця. Увраж став практично першим ілюстрованим каталогом приватного зібрання австрійського аристократа в Європі.
Тенірс звертався до імператора заради отримання дворянського стану і права на герб, нагадуючи тому, що наприклад, невельможні за походженням антверпенці Пітер Пауль Рубенс і Антоніс ван Дейк таки отримали звання лицарів. У відповідь прийшов лист, де умовою визнання його лицарем ставлять відмову Тенірса від продажу його картин. Тенірс цю умову не виконав.
Життєпис
Народився в Антверпені, що здавна був значним мистецьким центром. Походив з родини художника Давіда Тенірса старшого, який і дав сину перші художні навички. Він старший син з чотирьох дітей художника та Дімфи Вілде. Точної дати народження не збережено, хрещення відбулося 15 грудня 1610 р. в Антверпені. За припущеннями, хлопець пройшов виучку в майстернях Рубенса та Адріана Брауера. Але документальних підтверджень цьому не знайдено.
Звання майстра і перший шлюб 1632 року Давіда Тенірса прийнали до гільдії художників міста Антверпен як майстра. 1637 року він узяв шлюб з Анною Брейгель, дочкою художника Яна Брейгеля-старшого, онучкою відомого нідерландського митця Пітера Брейгеля-старшого. Син подружжя, Давід Тенірс ІІІ, теж став художником, але не досяг успіху і рівня батьківських творів.
Перший меценат
Але більш значимою для кар'єри Тенірса була посада охоронця мистецької збірки губернатора Південних Нідерландів, яку художник посів 1647 року. Перебрався він і в Брюссель, де ерцгерцог Леопольд Вільгельм Австрійський робить його надвірним художником. Вельможа витрачав значні грошові суми на придбання нових творів, які вивезли з Британії на хвилі драматичних політичних подій там. Так, він став володарем частки картин, придбаних на аукціонах розпродажу майна страченого короля Англії Карла І та убитого герцога Букінгема. Так Тенірс зустрівся з уславленими картинами, які створили — Джорджоне Тінторетто Тиціан Рубенс Антоніс ван Дейк. Зустріч з шедеврами світового мистецтва не вплинула на художню манеру митця. Але копії з картин він створив, аби передати їх граверам для створення ілюстрованого увражу «Театр живопису» 1660 року. Ерцгерцог сповістив про свого надвірного художника вельможним родичам — і Тенірс отримав значну кількість замовлень з-за кордону. Серед замовників митця — іспанський король Філіп IV, Вільгельм II Оранский, шведська королева Христина.
Другий меценат. Другий шлюб
Меценат художника Леопольд Вільгельм повернувся до Австрії, куди вивіз і власну мистецьку збірку (пізніше вона стане надбанням Музею історії мистецтв у Відні). Але охоронцем галереї у Відні став ван дер Барен.
В Південних Нідерландах — новий губернатор, ним став позашлюбний син короля Іспанії Філіпа IV та акторки Марії Кальдерон — Дон Хуан Австрійський. Він прихильно ставився до художника і матеріальний успіх останнього змінився мало. 11 травня 1656 р. померла Анна Брейгель. Восени того ж року Тенірс узяв шлюб вдруге з сестрою секретаря ради Брабанту — Ізабеллою де Френ. Через шість років (у 1662) він придбав заміський замок поблизу Вілворде у Елени Фурман, другої дружини Рубенса та її другого чоловіка Яна Баптиста ван Брукховена. Замок відтоді став резиденцією Давіда Тенірса влітку.
1663 року митець був серед засновників Академії мистецтв в Антверпені і став першим її директором.
Смерть Останні роки життя пройшли в хворобах і сварках. По смерті другої дружини (Ізабелли де Френ) дорослі діти від першого шлюбу розпочали судовий процес проти батька з метою перерозподілу майна. Судова тяжба тривала до 1692 року і закінчилася лише через два роки по смерті митця (25 квітня 1690 р.)
У родині митця по різному вказували рік його смерті заради отримання більшого прибутку від продажу його картин, адже твори зростали в ціні, якщо митець щойно помер.
Тенірс як митець Тенірс починав як майстер релігійних композицій («Повернення блудного сина»). Досить часто звертався до сюжету «Спокуса Св. Антонія», але спроби комбінувати реалістичні деталі з фантастично-страхітливими образами на кшталт Босха не завжди вдалі.
Як більшість фламандських митців XVII століття, Давід Тенірс-молодший був залучений до створення картонів — ескізів для майбутніх гобеленів, важливого різновиду ужиткового мистецтва Фландрії.
Під впливом творчості Адріана Бреуєра — звертається до створення побутових картин («Курець біля столу в корчмі», Лувр, «Блазень», Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва, «Флейтист»). Але подає селянських персонажів і бідних городян у більш стриманій, побутовій манері, але не приховує їх грубості, брутальності, відвертої вульгарності. Вони нудьгують, тиняються, грають в карти, до нестями тягнуть пиво чи марнують життя за алхімічними експериментами. Їх справи позбавлені майстерності і справжнього захоплення навіть коли вони грають на музичних інструментах чи танцюють.
Частка творів виконана з іншими майстрами, де кожний робив лише частину зображення. Так, картину «Перед кухнею» робило три майстри — саму кухню малював Тенірс квіти — Нікола ван Верендал натюрморт — Керстіан Люкс. Твір, що нині зберігає Дрезденська картинна галерея, має відразу три підписи фламандських митців, що засвідчили власну роботу над твором.
Вибрані твори
«Повернення блудного сина» «Мадонна з немовлям, Святими Єронімом, Стефаном та Моріцем» «Янгол звільняє апостола Петра з в'язниці», Дрезденська картинна галерея «Концерт» «Флейтист» «Гуляння біля постоялого двору» «Залицяння старого до молодиці», Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Київ «Кабінет шанувальника мистецтв», Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Київ «П'янички», Національна галерея (Прага) «Перед кухнею», Дрезденська картинна галерея «Алхімік» «Блазень», Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва «Гірський пейзаж», Ермітаж, Росія. «Музика з волинкою», Лувр «Курець біля столу в корчмі», Лувр «Спокуса Св. Антонія», різні варіанти «В майстерні художника», Лос-Анджелес «Портрет Конде» «Скелястий пейзаж з пілігримами», Національна галерея (Прага) «Вартові в кордегардії» «Бенкет в дванадцяту ніч», Прадо, Мадрид «Зубний лікар», Дрезденська картинна галерея «Художник в майстерні», Ермітаж, Росія «Сільський музика», Ермітаж, Росія «Пейзаж з печерою та циганами», Ермітаж, Росія «Пейзаж околиці Брюсселя», Ермітаж, Росія «Мавпи на кухні», Ермітаж, Росія «Портрет єпископа Антонія Триста та його брата ченця — капуцина Євгена з Генту», Ермітаж, Росія «Танок», садиба Архангельське, Москва «Конюх з конем», Воронеж, Обласний музей образотворчих мистецтв «Картярі», Казань «Курець», Музей західного і східного мистецтва (Одеса), Україна «Сільське свято», Саратов «Картинна галерея в Брюсселі», Смоленський художній музей «Пейзаж», Тула, Росія.
Монумент в Антверпені
Пам'ять про художника увічнили монументом в рідному місті Антверпен. Посеред площі — бронзова постать в розкішних шатах по моді XVII століття з аркушем в руці. Треба або добре знати, хто це, або читати фламандською, аби впізнати в бронзовій постаті саме художника. Скульптор наче навмисне подав його без відомих атрибутів художника (постать без пензлів і палітри).
Див. також
Живопис бароко Побутовий жанр Натюрморт Зінгеріс (кумедні тварини) Фламандське бароко Бален Бокхорст (значення) Арраси Брюсселя Антверпенська школа Живопис фламандського бароко
Джерела Гос. Эрмитаж. Каталог № 2, «Западноевропейская живопись», Л, «Искусство», 1981, с. 73-76 ГМИИ, «Каталог картинной галереи», М, «Изобразительное искусство», 1986, с.170 Каталог. «Дрезденская картинная галерея. Старые мастера», 16-е русское издание, Дрезден, 1979, с. 105. Helge Siefert: Zum Ruhme des Helden. Historien- und Genremalerei des 17. und 18. Jahrhunderts aus den Beständen der Alten Pinakothek. Bayerische Staatsgemäldesammlungen, München 1993 (Ausstellungskatalog, München, Alte Pinakothek, 23. April — 11. Juli 1993). Dominik Fugger: Der gnädige Blick. Das Bild des Menschen bei David Teniers d. J. In: Neue Zürcher Zeitung. Nr. 251, 19./20. Nov. 2005, S. 69. Margret Klinge, Dietmar Lüdke (Hrsg.): David Teniers der Jüngere 1610—1690. Alltag und Vergnügen in Flandern. Kehrer, Heidelberg 2005, ISBN 3-925212-63-9 (Ausstellungskatalog, Karlsruhe, Staatlichen Kunsthalle Karlsruhe, 5. November 2005 — 19. Februar 2006).
Примітки
Посилання