Кримінальні спра́ви проти соратників Юлії Тимошенко, які були відкриті в період правління президента Януковича (в 2010—2014 роках) — кримінальні справи було відкрито проти двох десятків міністрів та високих чиновників Другого Уряду Юлії Тимошенко (який діяв в 2007—2010 роках), та проти десятків інших політичних соратників Юлії Тимошенко.

Ці справи були відкриті, починаючи з травня 2010 року, після приходу до влади президента Віктора Януковича. Ці справи вважають політично вмотивованими Євросоюз, США, Росія, всесвітні правозахисні організації, представники українського громадянського суспільства, представники українських церков (окрім УПЦ МП), організації української діаспори — про політичну мотивацію щодо цих справ вказано в численних зверненнях та заявах Європарламенту, ОБСЄ, ПАРЄ, які активно висвітлюються в пресі Заходу та України.«Всі, хто сидить, і лише готується». Павло Вуєць. Сайт «Главком», 10.01.2011. Але члени політичної команди Віктора Януковича та прокуратура України стверджували, що «політична складова» відсутня.

Після втечі Януковича наприкінці лютого 2014 року усі ці карні справи (впродовж кількох місяців) були або закриті за відсутністю складу злочину, або фігуранти справ були виправдані судом, реабілітовані, звільнені з ув'язнення.

Соратники Тимошенко супроти яких були відкриті кримінальні справи з 2010 року Починаючи з травня 2010 року, було відкрито ряд справ супроти Юлії Тимошенко та її соратників, в їх числі члени колишнього уряду, губернатори, мери, народні депутати, громадські активісти. Станом на жовтень 2012 року, через арешти вже пройшли понад двох десятків соратників з «Кабміну Тимошенко» (половина з них перебуває в СІЗО по 8-12 місяців; в основному їм пред'явлено звинувачення в перевищенні службових повноважень):

1) Прем'єр-міністр — Юлія Тимошенко«Тимошенко требует от Януковича освободить „политзаключенных“» (16.02.2011, сайт «Новости Донбасса»). Відомий російський політик, колишній перший віце-прем'єр Росії Борис Нємцов назвав Тимошенко «головним політв'язнем України».

2-4) Міністр внутрішніх справ — Луценко. Заступник начальника департаменту карного розшуку МВС — Володимир Тарасенко. Головний оперуповноважений інспектор МВС — Олег Павленов.

5) Міністр оборони — Іващенко.

6) Міністр фінансів — Данилишин.

7-8) Міністр природних ресурсів — Філіпчук. Заступник міністра охорони навколишнього природного середовища — Борис Преснер.«Дела против четырех членов правительства Тимошенко направлены в суд». Сайт «ukrainepress.ru», 31.1.2011.

9) Міністр будівництва (і колишній мер Львова) — Куйбіда.

10-15) Керівники Митної служби: голова митної служби України — Макаренко, начальник енергетичної регіональної митниці — Олександр Конєв, заступник начальника енергетичної регіональної митниці — Тарас Шепітько, головний інспектор енергетичної регіональної митниці — Сергій Гарячий, начальник відділу Київської регіональної митниці — Олена Нітун, ведучий інспектор Київської регіональної митниці — Олександр Новиков.

16) Губернатор Харківської області Арсен Аваков — майже рік (2011—2012) вимушений був перебувати в Італії, де йому надали політичний притулок; і лише після обрання його депутатом парламенту України (восени 2012 року) — повернувся в Україну.

17-18) Губернатор (керівник держадміністрації) Дніпропетровської області (колишній міністр транспорту і зв'язку) — Бондар. Олександр Давидов — колишній заступник міністра транспорту і зв'язку.

19) Заступник міністра юстиції — Корнійчук.

20-21) Голова Державного казначейства України — Слюз, заступник голови — Грицун.

22-23) Заступник голови «Нафтогазу» (державна монополія з торгівлі нафтою і газом) — Ігор Діденко. Марія Кушнір — заступник головного бухгалтера «Нафтогазу».

24-25) Керівники Держкомітету з державного матеріального резерву: голова Держрезерву Михайло Поживанов (з 2010 року живе в Австрії); заступник голови Держрезерву Микола Синьковський.

26) Директор ДП «Укрмедпостач» — Микола Петренко.

27) Керівник «Укравтодора» (в 2005—2006, 2008—2010) — Вадим Гуржос.

28-30) Кількох посадовців неодноразово викликали на допит, щоб відкрити кримінальну справу, зокрема, першого віце-прем'єр міністра Турчинова, але справи не були відкриті. Також під тиском щодо відкриття кримінальних справ стосовно родичів — залишили БЮТ відомі політики: керівник Київської організації БЮТ Анатолій Семинога; керівник «Просвіти» Павло Мовчан.

31) В листопаді 2012 року генпрокуратура заявила про кримінальні справи проти відомого екс-депутата від БЮТ Андрія Шкіля (за те, що Шкіль як лідер УНА-УНСО, організовував протести 9 березня 2001 року, в акції «Україна без Кучми»). В грудні 2012 Шкіль вимушений був виїхати до Чехії.

32-39) Також кримінальні справи були відкриті проти активістів «Податкового майдану 2010 року», який проводили організації дрібних підприємців в тісній співпраці з Тимошенко-БЮТ. Наприкінці 2010 року та напочатку 2011 року — було ув'язнено вісім представників руху підприємців «Спільна справа», які проводили «Податковий Майдан 2010 року» в співпраці з Тимошенко.

40-42) Також кримінальні справи були заведені на ряд кандидатів в мери від «Батьківщини» на місцевих виборах 2010 року. А після місцевих виборів-2010 внаслідок тиску — мери міст Запоріжжя, Кременчука, Новомосковська (які були обрані від «Батьківщини») вийшли з «Батьківщини» та заявили про свою безпартійність.

43-47) 12 жовтня 2011 року, генпрокуратура України заявила про намір ініціювати відновлення кримінальних справ (які були закриті в 2003—2005 роках) щодо родичів Тимошенко (зокрема, щодо свекра Юлії Тимошенко — 75-річного Геннадія Тимошенко, який помер в травні 2012 року; щодо чоловіка Юлії Тимошенко — Олександра Тимошенко, який отримав політичний притулок в Чехії з січня 2012 року); щодо співробітників корпорації «Єдині енергетичні системи» (по справі ЄЕСУ щодо поставки будматеріалів в Росію в 1996—1997 роках): Євген Шаго, Антоніна Болюра, Лідія Сокольченко.

Початок процесу реабілітації репресованих 15 квітня 2014 в Верховній Раді була винесена на голосування Постанова № 4367 про реабілітацію 12 засуджених по політичних мотивах (Богдан Данилишин, Валерій Іващенко, Ігор Діденко, Анатолій Макаренко, Тарас Шепітько, Вадим Гуржос, Олександр Конєв, Сергій Гарячий, Володимир Тарасенко, Олег Павленов, Олена Нітун, Олександр Новиков), але Постанова набрала лише 212 голосів (при потребі 226).

ЗМІ про комплекс «кримінальних справ супроти соратників Тимошенко» В Україні про проблему «переслідування урядовців та соратників Тимошенко» повідомляють численні статті в ЗМІ : «Затримання тривають. За що саджають чиновників Тимошенко». Сайт журналу «Фокус», 14.1.2011. «Всі, хто сидить, й тільки готується» (сайт «Главком», 10.01.2011), «Війна назавжди» (сайт «Главком», 09.04.2012), «Янукович та АРЕШТОкратія» (сайт «Власти нет», 31.12.2010), Заява Львівської облради (4.1.2011, сайт «meta.ua» и сайт «Львівський портал»), «За неугодных власти — тех, кто встретил Новый год и проведет Рождество в СИЗО!» (6.1.2011, сайт «Николаевский портал»). «Кореспондент: Перше іноземне попередження» (25.1.2011, сайт «korrespondent.net»).

В Росії на цю тему теж писали доволі часто, але практично завжди подавали неповну, викривлену інформацію — не вдаючись в деталі, цитували заяви генпрокуратури України про розтрати в мільярди доларів, але «деталі цих справ» показали б, що жоден чиновник з уряду Тимошенко не звинувачений в хабарях, не отримав ніяких прибутків чи майна. Їх звинувачують, як правило, в «перевищенні влади». Також навіть непереконливі «збитки від перевищення влади» у справах рахуються не мільярдами доларів, а сумами в десятки тисяч разів меншими. Наприклад, екс-міністра Луценка звинуватили у проведенні концерту на свято міліції — усього за два роки там було витрачено близько 80 тис. доларів, причому (як випливає з кримінальної справи) гроші дійсно пішли на оплату концертів, а Луценко не мав з цього ніякого зиску. Але ці «ключові деталі» в цих статтях замінені на загальні звинувачення: «Генпрокуратура йде по кабінету Юлії Тимошенко». Сергій Сидоренко (сайт газети «Коммерсант», 24.12.2010). «На Україні тривають арешти міністрів уряду Тимошенко» (сайт «vesti.ru», 26.12.2010). «Україна йде на посадку: „помаранчевим“ міністрам знайшли місце в тюрмі». Олег Базак. Сайт газети «Московський комсомолець», 27.12.2010. На Україні заарештований екс-глава МВС Луценко. 26.12.2010., «Українського екс-міністра Луценка звинувачують у заволодінні державним майном». 26.12.2010. «Хто і за що заарештований з опозиції». 3.1.2011. «Механічні апельсини. За розтрату 2,5 млрд доларів арештовані 8 міністрів кабінету Тимошенко». Сайт «Центр Азія» 26.12.2010.

Оцінки Росії

Треба зазначити, що посадовці Росії фактично не коментують кримінальні справи щодо соратників Тимошенко та членів її Уряду (хоча російські ЗМІ жваво обговорюють цю тему). Офіційна Росія обмежується закликами про звільнення самої Ю. Тимошенко — високопосадовці Росії зробили ряд заяв про невинуватість Тимошенко в «газовій справі 2009 року», та про відсутність претензій до Тимошенко «по справі ЄЕСУ та Міноборони Росії».

Президент та прем'єр-міністр Росії зробили ряд заяв про «політично мотивований суд над Юлією Тимошенко»; також 11 жовтня 2011 року, МЗС Росії зробив офіційну заяву (див. сайт МЗС Росії): «Не можна не брати до уваги той факт, що керівництво багатьох держав і світова громадськість сприймають весь цей судовий процес як ініційований виключно з політичних мотивів».сайт МЗС Росії

Директор «української філії Інституту країн СНД» (російський державний інститут з вивчення проблем СНД) Володимир Корнілов зазначив, що «якщо Київ і далі буде ігнорувати думку Євросоюзу, Росії та Сполучених Штатів у „справі Юлії Тимошенко“, то може вийти так, що Брюссель почне підходити до України як до другої Білорусі».«Former U.S. Ambassadors Recommend New Secretary of State Against Meeting With Yanukovych: Criminal Plutocracy Rules Ukraine». Site «censor.net»,1.2.2013.

Оцінки «кримінальних справ проти соратників Тимошенко» в Євросоюзі, США

Про переслідуванні політичних соратників Тимошенко, членів її уряду — є чисельні резолюції та заяви Європарламенту, ПАРЄ, ОБСЄ, високопоставлених політиків Євросоюзу і США, заяви міжнародних демократичних організацій.

13 січня 2011 Чехія «надала політичний притулок» екс-міністру економіки Богдану Данилишину. 6 січня 2012 року Чехія надала політичний притулок Олександру Тимошенко. З 2010 року Михайло Поживанов знаходиться в Австрії, він запросив політичного притулку в Австрії, але рішення по ньому досі не ухвалене.«Політичні біженці України — породження сучасної влади». Жуков Денис. 2.4.2012.

22 червня 2011 (напередодні початку суду над Тимошенко) — посол Великої Британії в Україні Лі Тернер — дав інтерв'ю газеті «День», де застеріг владу України від переслідування опозиції: «Ми уважно стежимо за розвитком кримінальних справ проти колишніх урядовців… ми стурбовані припущеннями про можливі політичні мотиви цих справ… Зараз ми чітко пояснили представникам української влади, що будь-яке враження про вибірковість та непропорційність застосування правового впливу може значно і на тривалий час нашкодити міжнародній репутації України».

Оцінки після вироку Тимошенко (після 11 жовтня 2011 року) 11 жовтня 2011 року (в день винесення вироку Юлії Тимошенко) Адміністрація президента США закликала «звільнити Ю. Тимошенко та інших політичних лідерів і колишніх урядовців». Обама вимагає звільнення Тимошенко. Сайт «Українська правда», 11.10.2011. 13 жовтня 2011 року співголова групи підтримки України в Конгресі США Мерсі Каптур зареєструвала проєкт резолюції про «переслідування лідера опозиції Юлії Тимошенко та її соратників».США вимагають випустити українських політв'язнів. Сайт «Главком», 31.10.2011.

Шість резолюцій Європарламенту (2010—2012) присвячені «Справам Юлії Тимошенко та інших членів колишнього уряду» 9 червня 2011 «Європейський парламент» прийняв вельми важливу резолюцію по Україні «Справи Юлії Тимошенко та інших членів колишнього уряду»: