Чемери́ця бі́ла (Veratrum album L.) — багаторічна трав'яниста, з товстим коротким кореневищем рослина родини лілійних. Стебло пряме, 50—150 см заввишки, циліндричне, у верхній частині густо- і коротко-запушене. Листки великі, спіральне розміщені, численні, цілокраї, вздовж складчасті, зверху голі, зісподу — запушені, звужені внизу в широкі піхви; нижні листки яйцеподібно-еліптичні або еліптичні, верхні — ланцетні. Квітки полігамні, зсередини брудно-білі, зовні зеленуваті і злегка пухнасті, зібрані у волотеве суцвіття: нижні квітки двостатеві, верхні — чоловічі. Оцвітина проста, шестироздільна, з видовженоеліптичними або видовженооберненояйцеподібними, загостреним й, звуженими до основи і дрібнозубчастими по краю частками. Плід — яйцеподібно-еліптична, тригранна коробочка.

Цвіте у червні — липні.

Поширення

Чемериця біла росте в Карпатах на альпійських луках.

Заготівля і зберігання Для виготовлення ліків використовують кореневище з коренями чемериці (Rhizoma cum radicibus Veratri). Заготовляють сировину восени, після відмирання надземної частини рослини, рідше напровесні, викопуючи рослини лопатою. Зібрану сировину обтрушують від землі, звільнюють від стебел, миють у холодній воді, ріжуть на куски, розщеплюють при необхідності навпіл і сушать на сонці, а при несприятливих погодних умовах — у теплому приміщенні або в сушарці при температурі до 50°С. Сухої сировини виходить 20%. Строк придатності — 3 роки. Готову сировину зберігають у добре закритих бутлях або бляшанках, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин.

Хімічний склад

Чемериця біла має хімічний склад подібний до складу чемериці зеленоцвітої, але відрізняється дещо іншим вмістом: співвідношенням компонентів, що його складають.Кореневище та корінь рослини містять багато алкалоїдів, включаючи гіпотензивні ефірні алкалоїди та джервін.

Фармакологічні властивості Чемериця надзвичайно отруйна рослина, тому її здавна використовували для виготовлення сильнодійних отрут. Візантійський лікар Асклепіодот. Отрута складається з «коктейлю» алкалоїдів (більше десятка) та має паралітичні властивості: діє на нервову систему людини, спричинюючи блокаду передачі нервових імпульсів, зупинку дихання та серцебиття. Симптоми отруєння проявляються впродовж кількох годин після вживання рослини — це нудота, блювання, втрата координації рухів (сп'яніння), параліч і смерть. Алкалоїди відкладаються переважно в кореневищі: загальна кількість алкалоїдів у ньому може доходити до 2 %; вміст алкалоїдів в наземних частинах рослин — стеблах, листі, суцвіттях, насінні — відносно менший: в листі від 0,3 % до 1,4 %, в стеблах від 0,09 % до 1,4 %. Алкалоїди не розкладаються під час висушування, тому сухі рослини стають ще більш отруйними внаслідок підвищення концентрації алкалоїдів.

Посилання