Перце́ва м'я́та (Mentha piperita) — гібридний вид м'яти. Ця м'ята має приємний запах та у дикому стані ніде не росте. Це давня культурна рослина виведена в Англії в XVII столітті шляхом схрещування диких видів м'яти: м'яти водяної (Mentha aquatica) і м'яти колосистої (Mentha spicata).
Біологічні характеристики М'ята перцева — багаторічна трав'яниста рослина. Кореневище стелиться і дає пагони. Стебло чотиригранне, галузисте, близько 0,5 м заввишки. У культурі найвідоміші два різновиди: чорна м'ята з червоно-фіолетовими стеблами і жилками листка та біла м'ята із світло-зеленими стеблами і жилками. Листки супротивні, короткочерешкові. Квітки дрібні, червоно-фіолетові, розміщені кільцями, зближеними в густі колосоподібні суцвіття на верхівках стебла й гілок. Віночок зрослопелюстковий, лійкоподібний, дещо неправильний, з чотирма лопатями. Вся рослина дуже запашна.
У листках і суцвіттях міститься ефірна олія (0,8—3,5 %). її кількість залежить від умов розвитку рослини, часу збирання і сорту м'яти. Основними складовими ефірної олії є ментол і ментон. Крім того, до її складу входять цінеол, ментофуран, тимол, карвакрол, сесквітерпеновий біциклічний вуглець, сесквітерпеновий кетон і сесквітерпенові спирти невстановленої будови. Ефірна олія має приємний прохолодний смак і тонкий сильний аромат.
Використання
Листя м'яти і ефірну олію застосовують у багатьох галузях харчової промисловості для ароматизації напоїв, соусів, кондитерських і спиртних виробів, а також у парфумерії (зубні пасти, шампуні, гелі для душу, тощо).
Медичне застосування Лікарською сировиною є листки. Свіжу квітучу траву використовують у гомеопатії.
У медичній практиці — як болезаспокійливе і для зубних полоскань. З олії одержують ментол, який міститься у багатьох лікарських препаратах як дезинфікуючий і протизапальний засіб. 25—30%-ний розчин ментолу в ізовалеріаново-ментоловому ефірі (валідол) застосовують при стенокардії.
Листки м'яти приписують для поліпшення травлення (у зборах), як жовчогінне, проти спазмів кишки і нудоти. Майже аналогічно використовується настоянка м'яти.
На основі настоянки м'яти, м'ятної олії й ментолу виготовляють комплексні препарати: болезаспокійливої дії при невралгії, міозиті — Меновазин і мазі Гевкамен, Евкамон; для лікування ВДШ: Евкатол, Інгакамф, Пектусин, аерозолі — Каметон, Інгаліпт і Камфомен; заспокійливі препарати при неврозах серця, тахікардії, безсонні — Корвалол, Корвалдин, Валокормід, краплі Зеленіна, Валідол; літолітичної дії — Уролесан, Оліметин і Фітолізин.М'ята перцева. Застосування. лікування матеріал Портал stopbolezni.net про здоров'я та здоровий спосіб життя.
Вирощування
Під м'яту, ділянку орють на зяб на глибину 25—27 см, одночасно вносять органічні добрива з розрахунку 300—400 кг/100 м². Рано навесні поле боронують і культивують.
Свіжі непророслі кореневища висаджують вручну квадратно-гніздовим (45×45 см) способом. Після садіння ґрунт прикочують. Під час появи бур'янів, посіви 1—2 рази культивують на глибину 8—10 см.
Перцева м'ята майже не утворює насіння і тому розмножується вегетативно (поділом кореневища, стебел і навіть укоріненням листків). Рослина дуже вимоглива до вологості і родючості ґрунту. Високий урожай вона дає при вирощуванні на низинних ділянках з неглибоким заляганням ґрунтових вод та родючими легкими ґрунтами. При стійкому та достатньому сніговому покриві витримує морози — 18—30°С. У літні місяці оптимальна середньодобова температура для успішного росту м'яти становить 18—22°С. Часті дощі і висока температура повітря зумовлюють зниження вмісту ефірної олії.
Коріння м’яти перцевої біологічно накопичують радій, тож рослина може бути придатною для фіторемедіації радіоактивно забрудненого ґрунту.
В Україні науковці з Лубенської дослідної станції лікарських рослин (с. Березоточа) та Прилуцької дослідної станції (м. Прилуки) вивели ряд цінних сортів м'яти перцевої.
Збір М'яту збирають у липні — серпні у фазі бутонізації і початку цвітіння або дещо пізніше, при зацвітанні головних квіток. Після відростання можливе повторне збирання (вересень).
Див. також М'ята кучерява М'ята яблучна М'ята довголиста М'ята польова М'ята блошина М'ята водяна
Примітки
Посилання М'ята
М'ята перцева: застосування М'ята перцева — лікувальні властивості, рецепти матеріал сайту ФІТОТЕРАПЕВТ Природні дари для здоров'я М'ята корисні властивості, лікувальні властивості та протипоказання матеріал журналу Жіночий журнал для всіх вікік
Література М’ята перцева (селекція і насінництво) / Л.П. Шелудько. — Полтава: ВАТ «Полтава», 2004. — 200 с.