Черне́че — село Балтської міської громади у Подільському районі, Одеська область в Україні.

Географія Розташоване за 10 км від центру громади — міста Балта. На сході межує з селом Новополь, на півночі з селом Волова та на заході з селом Перейма.

Історія Назву пов'язують з існуванням в сусідньому лісі православного монастиря-скіта. Під час набігів гайдамаків поселенці скіта покинули його і ховалися в слободі, що отримала назву Чернече.Сецинский Е. И. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии" ("Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 7 тт. (1895—1911).

За адміністративними поділами — з 16 сторіччя Брацлавський повіт, з 19 сторіччя — Балтський повіт, 20 сторіччя — Балтський район.

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933 та 1946—1947Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору. — Львів. Часопис, 2013. — с. 87. ISBN 978-966-2720-05-1. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 213 жителів села.

Станом на 1967 рік с. Карпівка та с. Чернече були об'єднані в одне село Чернече.Немецкие военные карты второй мировой войны, 1941

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», увійшло до складу Балтської міської територіальної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Балтського району, село увійшло до складу новоутвореного Подільського району.

Населення Згідно з переписом 1989 року населення села становило , з яких та .

За переписом населення 2001 року в селі .

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКіл-тьЧасткаукраїнська96496,21 %російська343,39 %румунська40,4 %Усього1002100%

Визначні пам'ятки Церква святого Михаїла, храм засновано у 1780 році, триверха на кам'яному фундаменті, дзвіниця була окремо від церкви. Розібрана через ветхість, в 1877 року збудована нова церква святого Михаїла — цегляна одноверха з залізним дахом, дзвіниця разом з церквою. Церква не збереглася.

Як і в більшості сіл району, тут знайдено поселення трипільської культури.

Відомі уродженці Леоницький Сергій Дем'янович (1909—1990) — Герой Радянського Союзу.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Одеська область)

Примітки

Джерела Сайт Верховної Ради України Сайт Центральної виборчої комісії Карта України Неофіційний сайт Балти Храми Поділля