Патри́ція Кили́на, справжнє ім'я — Патриція Нелл Воррен (; — ) — українська та американська письменниця, поетеса й перекладачка німецько-норвезько-ірландського походження. Членкиня Нью-Йоркської групиМартусь О. [Українські поетеси Америки: Віра Вовк, Ліда Палій, Оксана Лятуринська, Наталія Левицька-Холодна, Патриція Килина, Марія Ревакович] // Голос України. 14 листопада 1996. Свої твори писала українською та англійською мовамиРоман Бабовал. Патриція Килина (1936—2019). Біо-бібліографічна довідка . Віртуальна антологія Нью-Йоркської групи. 2006Патриція Килина // Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості. Упорядник: Віра Просалова. Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. 516 стор.: С. 199—200Маркусь В. [Килина Патриція] // Енциклопедія української діяспори: Т. 1, Кн. 1. Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. Нью-Йорк; Чикаго, 2009. 450 стор.: С. 353. ISBN 0-88054-145-8; ISBN 9780880541459Warren, Patricia (pseud: Patricia Kilina (Patrycija Kylyna)) // Encyclopedia of Ukraine: Volume V: St-Z. Editor: Danylo Husar Struk. Toronto: University of Toronto Press. 1993. 900 p. ISBN 9781442651272 Books of Ukrainian poetry edited by or with contributions from Warren 1979—2002 // Finding aid to the Patricia Nell Warren papers, 1921—2013 Coll2013-071. oac.cdlib.org. 2019 Воррен Патриція-Нелл // .
Деякі літературознавці співвідносять поетичну творчість Патриції Килини у царині української літератури, як і поетичну творчість решти Нью-Йоркської Групи, із творчістю українських поетів-шістдесятниківГ. О. Яковенко. Феномен Патриції Килини в колі поетів Нью-Йоркської групи // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. 2013. № 4(1). С. 180—186. (дзеркало на nspu.com.ua).
Її другий роман «Лідер забігу» (1974) став першим твором сучасної гей-художньої літератури, який потрапив до списку бестселерів «Нью-Йорк таймс». Її третій роман «Вишукана танцівниця» (1976) став першим бестселером, у якому зображено гей-священика та досліджено гей-життя в маленькому містечку.
У червні 2019 року Патриція Килина була однією із перших п'ятдесяти американських «піонерів, першопрохідців та героїв», внесених до Національної стіни пошани ЛГБТК у межах Національного монумента Стоунволл (SNM) у готелі Стоунволл-інн у Нью-Йорку.
Походження псевдоніму Патриція Нелл Воррен взяла своє прізвище-псевдонім Килина з імені однієї з героїнь «Лісової пісні» Лесі УкраїнкиЮрій Ковалів. Моя доля — бути блискавкою…. vsesvit-journal.com. 30.05.2020.
Життєпис Патриція Нелл Воррен () народилася в американській родині Конрада Воррена, у штаті Монтана. Родина мала німецько-норвезько-ірландське коріння. Здобувши середню освіту, вступила до Мангеттенвільського коледжу () неподалік від Нью-Йорка, де студіювала середньовічну літературу. По закінченні студій працювала редакторкою у нью-йоркському літературному журналі «Reader's Digest».
Згодом у 1957 році одружилася з українським та американським письменником Юрієм Тарнавським. У тому ж році, самостійно опанувавши українську мову, почала писати україномовну поезію. Свій перший вірш «Траґедія джмелів» вона прочитала 23 лютого 1958 року в Нью-Йорку на літературному вечорі літоб'єдання «Слово»Юрій Лавріненко. Літературна молодь нашого часу // Українська літературна газета. травень 1958. № 5 (35). С. 1-2.. Пізніше Килина продовжила друкувати поезії у видавництві НЙГ, у альманісі-збірнику НЙГ «Нові поезії» та в інших літературних українських діяспорських журналах та альманахах «Сучасність», Наше Життя, СловоПатриція Килина. Літній Грім // Слово: Т. 3 : Література. Мистецтво. Критика. Мемуари. Документи. Ред. кол.: С. Гординський, Г. Костюк (гол. ред.), та ін. Нью-Йорк: Об'єднання Українських Письменників в Екзилі. 1968. 533 стор.: С. 201, «Овид / Horizon»Овид / Horizon. eudusa.org. 2009 тощо. Поява її україномовної поезії наприкінці 1950-х і на початку 1960-х була в своїй більшості позитивно сприйнята українською діаспорною літкритикою, яка щедро хвалила Килинину поетику за її «мітотворність» та «мовний шарм»Царинник Марко. Мітотворча спадщина (рецензія на Патриція Килина. Леґенди і сни. Вид-во Нью-йоркської гру- пи, Нью-Йорк, 1964. 60 стор.) // Сучасність. 1965. № 12. С. 106—109.. Окрім власної україномовної поезії, Килина також перекладала з української англійською й разом зі своїм чоловіком англійською добірку українських народних дум «Ukrainian Dumy / Українські думи» (Toronto/Cambridge, 1979)Ольга Лучук. До історії видання українських дум у перекладі англійською мовою: фрагмент листування Юрія Луцького з Юрієм Тарнавським // Міфологія і Фольклор. № 3-4 (19) (2015). С. 118—132, а також ряд творів Василя Стефаника (журнал HorizonsHorizons. eudusa.org. 2009, Нью-Йорк, 1965), Михайла Коцюбинського (Englewood, CO, 1973),Богдана Плющ. Відтворення кольористики малої прози М. Коцюбинського в англомовних перекладах // Мова і культура. 2011. Вип. 14, т. 6. С. 329—335. Вадима Лесича та Емми Андієвської (Львів, 2000) тощо . Пізніше Килина описала свої роки в українській літературі у автобіографії-статті «Трагедія джмелів: мої роки як поет у засланні 1959—1973» (), надрукованій у 1995 році у часописі «Гарвардський ґейський та лесбійський оглядач» ().
Наприкінці 1960-х Килинині літературні устремління стрімко переходили від написання поезії українською й до написання худліту її рідною англійською. На момент розлучення Килини з Тарнавським у 1973 році через усвідомлення Килиною своєї орієнтації,див. Андрій Дрозда. «Поезія Нью-Йоркської Групи: модернізм в епоху американської контр-культури» // Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. Інформаційний бюлетень за 2015 рік. 2016. 240 стор.: С. 151—154 вона вже перестала писати українською й повністю перейшла на англійську, після чого написала ще кілька романів англійською.
Однією з ключових тем її англомовних романів були гомосексуальні стосунки та їх сприйняття в суспільстві. Найвідомішим роман на цю тематику став роман «Лідер забігу» (), що розійшовся загальним накладом 10 мільйонів примірників та був перекладений десятьма мовамиМарія Ревакович. Крізь іншу призму (Про феномен і поезію Нью-Йоркської групи) // Півстоліття напівтиші: Антологія поезії Нью-Йоркської групи. Упор. Марія Ревакович. Київ: Факт, 2005. 372 стор.: С. 17-40. ISBN 9789663590097Матеуш Свєтліцкі. "Змагання за ідентичність і суперечки про досвід. "The Front Runner' Патриції Нелл Воррен // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. 2018. Вип. 25. С. 75-82.
У 1976 році Воррен опублікувала свій третій роман «The Fancy Dancer». Це історія про священника-новачка у вмираючій сільській парафії, який закохується в гея-напівкровку із судимістю та «незаконними бажаннями». Це був перший бестселер, який зобразив гея-священника та дослідив життя геїв у маленькому містечку.
Померла Патриція Килина 9 лютого 2019 рокуПомерла Патриція Килина . litakcent.com. 11.02.20199 лютого 2019 року померла легенда української поезії та легенда американської прози Патриція Килина (Patricia Nell Warren). Ефір триб‘ют «Я, чужинка, розумію тільки по-водяному». UA: Українське радіо. 13 лютого 2019Померла відома американська та українська письменниця Патриція Килина. chytomo.com. 11.02.2019.
За кілька років до смерті, у 2010-х роках, Килина перенесла архів з оригінальними рукописами своїх україномовних та англомовних творів, епістолярну спадщину, важливі першодруки до Національного ґей та лесбійського архіву ONE, Бібліотек Університету Південної Каліфорнії ().
Особисте життя 1974 року Килина здійснила камінг-аут як лесбійка.
Внесок в українську літературу Загалом творчість Патриції Килини у царині української літератури позитивно оцінила як іноземна літкритика (Юзеф Лободовський тощо), так і українська (Богдан Рубчак, Марії Ревакович, Олександр Астаф'єв тощо). Однак є й літературознавці, які у поезії Килини вбачають бездарного письменника, який «погано володіє українською мовою, та займається псевдофілософією» (Ґеорґій Ґрабович).
Після публікації у 1959 році кількох віршів Патриції Килини у черговому номері українського діаспорного часопису Нью-Йорку «Нові поезії» польський поет Юзеф Лободовський у статті «Молодий ліс на чужині» (), надрукованій у паризькому польськомовному виданні «Kultura», описав її вірші як «лірика проминання, меланхолія мінливости», однак зазначив, що її «лірична стихія ще не зовсім організована, [й] тяжіє до кристалізації»; Лободовський у підсумку зазначає, що «якщо ті вірші Килини, які мені відомі, вважати за дебют, його слід окреслити як щасливий»Юзеф Лободовський. Молодий ліс на чужині // Простір свободи. Україна на шпальтах паризької «Культури». Пер. з пол.: Софія Грачова, Олег Маєвський, Дзвінка Матіяш, Андрій Савенець, Христина Чушак, Тарас Щумейко, Сергій Яковенко; упорядкування, підготовка. тексту, вступна стаття та коментарі: Богуміла Бердиховська; післямова Григорій Грабович; відповідальний редактор: Юрій Прохасько. Київ: Критика, 2005. 527 стор.: С. 399—408. ISBN 966-7679-67-5Łobodowski, Józef. Młody las na obczyźnie. Kultura. 30/156. 1960: roky. S. 49-57. .
Через приблизно 10 років, у 1968 році, письменник та літературознавець Богдан Рубчак у статті «Міти чужинки. Уваги до творчости Патриції Килини» для українського діяспорного часопису Сучасність висновив, що хоча Килина й знає українську мову недосконало, вона все ж орудує нею надзвичайно вправно, й в той час як він «міг би назвати десятки імен [українських] поетів, які пишуть бездоганною українською мовою, але української мови не чують», на противагу їм Килина таки дійсно навчилася буквально «чути українську мову». Рубчак підсумовує свій аналіз, називаючи Килину «мітотворч[ою] поетк[ою], [чиї] твори побудовані на основі дійсности та паралельно до неї, але їхні верхи, їхні значеннєві обертони, підносять уяву читача до над дійсних та над часових сфер»Богдан Рубчак. Міти чужинки. Уваги до творчости Патриції Килини // Сучасність. 1968. № 1. С. 10-29; № 2. С. 33-60. (передрук в: Міти чужинки. Уваги до творчості Патриції Килини // Богдан Рубчак. Міти метаморфоз, або Пошуки доброго світу. Львів: Піраміда. 484 стор. 2012. ISBN 9789664412688). Через кілька років у 1983 році Рубчак у статті Доми як мушлі: українська еміґре поезія () з альманаху Нова земля, старі корені: досвід українців в Канаді () розвив думку далі, виснувавши, що Килинина «вірність українській літературі доводить що дім не завжди є якимось географічним розташуванням: дім може бути самою лише мовою чи культурою, з їх власними чіткими територіальними наказовостями»Bohdan Rubchak. [Homes as Shells: Ukrainian Émigré Poetry] // New Soil- Old Roots: The Ukrainian Experience in Canada. Edited by Jaroslav Rozumnyj. Winnipeg: Ukrainian Academy of Arts and Sciences in Canada, 1983. 334 p.: pp. 87-123 Maria Rewakowicz. Periphery versus Centre: The New York Group's Poetics of Exile // Canadian Slavonic Papers. No. 45 (2003). pp. 441-57 . Через кілька десятиліть у 2017 році у статті Перехрестя міфу та реальності у поезії Патриції Килини літературознавець Тадей Карабович прийде до схожого висновку й назве Килину поеткою, яка писала «на перехресті міфу та реальності»Перехрестя міфу та реальності у поезії Патриції Килини // Тадей Карабович. Міфопоетика Нью-Йоркської групи: монографія. Київ: Талком, 2017. 464 стор.: С. 302—310 (Серія «Студії з україністики». Випуск ХХІ). ISBN 978-617-7397-43-3.