Богатирець Касіян Димитрович (5 листопада 1868, Кабіно — 26 червня 1960, Чернівці) — протоієрей, духовний отець православної церкви Буковини, належав до москвофільського напрямку.
Народився у Вишковецькому уїзді австро-угорського коронного краю Буковина у селянській родині. Закінчив німецьку гімназію та здобув вищу освіту у Чернівецькому університеті. У 1896 році здобув звання «доктора богослів'я». Після здобуття ступеню був рукоположений та займався пастирською та просвітницькою діяльністю. Його зусиллями було видано Русько-православний календарПам'яті січового стрільця Івана Овадюка з с. Чорногузи .
Як активний прихильник москвофільського руху Касіян Богатирець був заарештований під час Першої світової війни, спочатку засланий до міста Ліні, потім перевезений у Відень на політичний процес. На процесі Касіяна Богатирця було засуджено до смерті, але він у своїй останній промові проголосив «я ще Австрію переживу»Володимир Старик Від Сараєва до Парижа. Буковинський Interregnum 1914—1921, Черновцы, 2009. Після смерті імператора Франца-Йосифа Богатирця було амністовано і він повернувся додому.
У 1917—1918 році він брав активну участь у громадської діяльності, зокрема у народному вічі, яке проголосило про бажання буковинців приєднатися до Російської республіки у складі автономної України..
У 1920-ті роки відійшов від політичної діяльності, займав посаду священника у Кіцмані. Брав участь у роботі по об'єднанню закарпатських уніатів з Російською православною церквою у еміграціїПротоиерей Кассиан Богатырец (Богатырец Кассиан Дмитриевич) (1868—1960) .
Після 1940 року на пенсії. Помер у Чернівцях.
Примітки
Джерела Мирович Р. Памяти мужественного соотечественника // Журнал Московской Патриархии. 1971. № 3. С. 6-8. Буркут И. Г. Русины Буковины: историческая судьба этнонима // Мысль. Теория. Практика. Публицистика. Общественно-политический журнал Партии коммунистов Республики Молдова. [Кишинев]. № 2 (24). Май. 2004. 65-71.