Викрива́ч (, , , ) — це особа, найчастіше працівник, яка публічно або конфіденційно розкриває інформацію про незаконну, аморальну, небезпечну, неетичну або шахрайську діяльність всередині приватної чи державної організації. На відміну від деляторів (донощиків), викривач діє, керуючись суспільним інтересом та загальним благом, прагнучи зупинити правопорушення або попередити суспільство про загрозу.
В Україні правовий статус викривача закріплений у Законі України «Про запобігання корупції». Викрива́ч відповідно до українського антикорупційного законодавства — це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання. На відміну від конфіденційних співробітників, викривач діє в суспільних інтересах, часто інформує про зловживання за місцем роботи і має окремі законодавчі гарантії захисту безпеки та трудових прав.
Законодавство гарантує викривачам можливість повідомляти про корупцію анонімно. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) адмініструє Єдиний портал повідомлень викривачів, що забезпечує криптографічний захист данихЗакон України «Про запобігання корупції», стаття 53-1..
Поняття Розмежування понять «викривач», «інформатор» та «донощик» у правовій і соціологічній площині базується на мотивах особи, її офіційному статусі та наявності суспільного інтересуFrancis Chateauraynaud, « Lanceur d'alerte », in Casillo et alii (dir.), Dictionnaire critique et interdisciplinaire de la participation, Paris, GIS Démocratie et Participation, 2013..
Викривач () — особа, яка повідомляє про зловживання владою, небезпеку для суспільства чи порушення закону заради захисту суспільного блага. У світовій практиці підхід до цього інституту є ширшим: викривачем зазвичай вважається людина «із середини» організації, яка повідомляє про будь-які правопорушення, а не лише корупційні. Натомість українське законодавство має специфічну подвійність: Закон «Про запобігання корупції» звужує предмет викриття виключно до корупції (зберігаючи при цьому світовий принцип людини «із середини»), тоді як Кримінальний процесуальний кодекс навпаки розширює коло викривачів, формально визнаючи таким будь-якого заявника у корупційних кримінальних справах.Закон України «Про запобігання корупції», стаття 1. Інформатор (, confidential human source) — термін із криміналістики та розвідувальної діяльності, що позначає особу, яка конфіденційно надає інформацію правоохоронцям (в українському законодавстві це регулюється інститутом конфіденційного співробітництваКримінальний процесуальний кодекс України, стаття 275.). На відміну від викривача, інформатор частіше керується прагматичними міркуваннями, співпрацюючи за матеріальну винагороду або в рамках угоди про пом'якшення покарання за власні злочиниLyman, D., Micheal. Criminal Investigation: The Art and the Science. 6th ed. Columbia College of Missouri. Pearson, 2010. p. 264. Донощик (стукач) — термін із яскраво вираженим негативним забарвленням, який стосується особи, що таємно повідомляє владі про дії інших людей, керуючись корисливими мотивами, особистою неприязню або бажанням вислужитися. Історично це поняття тісно пов'язане з тоталітарними та авторитарними режимами, де доноси використовувалися як інструмент політичних репресій та усунення інакодумців (наприклад, у радянську добу). У сучасному законодавстві донощик не має правового статусу, а його дії зазвичай засуджуються суспільною мораллю. Англійський термін whistleblower (дослівно — «той, хто дме у свисток») походить від практики британських поліцейських та спортивних суддів XIX століття, які свистком попереджали про злочин або порушення правилMarcia P. Miceli, Janet P. Near: Blowing the whistle: The organizational and legal implications for companies and employees. Lexington Books, New York 1992, ISBN 0-669-19599-5, S. 8.. Громадський активіст Ральф Нейдер популяризував термін у 1970-х роках для позначення викривачів корпоративних зловживань, уникаючи негативних слів на кшталт «snitch» (стукач)Nader, Petkas, and Blackwell, Whistleblowing (1972)..
Французький термін lanceur d'alerte («той, хто запускає тривогу») був створений у 1996 році соціологами Франсісом Шаторейно та Дідьє Торні у праці «Похмурі попередники» (Les Sombres précurseurs). Метою було концептуально відокремити щирих викривачів від донощиківFrancis Chateauraynaud & Didier Torny, Les Sombres précurseurs : Une Sociologie pragmatique de l’alerte et du risque, Éditions de l'EHESS, 1999, ISBN 2-7132-1331-2..
Нідерландське слово klokkenluider («той, хто б'є у дзвін») походить від історичної традиції бити на сполох у міські дзвони в разі пожежі, повені чи нападуDefinitie "klokkenluider", Van Dale Groot woordenboek van de Nederlandse taal..
Німецька використовується термін Hinweisgeber («той, хто дає підказку»), хоча англіцизм Whistleblower закріпився у правовій та медійній практиціAnatol Stefanowitsch: Whistleblower. Sprachlog, 15. Januar 2011..
Особливості та значення
Викриття може здійснюватися через внутрішні канали (повідомлення керівництву або відділу комплаєнсу) чи зовнішні (звернення до правоохоронних органів, медіа, неурядових організацій)Chalouat, Iheb; Carrión-Crespo, Carlos; Licata, Margherita. Law and practice on protecting whistle-blowers in the public and financial services sectors. International Labour Office, Geneva, 2021.. Викривачі користуються повагою серед частини громадськості, оскільки вони забезпечують прозорість і, виступаючи як джерела інформації, наражають себе на небезпеку, ризикують переслідуванням або іншими серйозними наслідками для свого життя та роботи. Викривачі часто зазнають мобінгу, а їхні трудові договори розривають. У цьому проявляється амбівалентність поведінки суспільства та правової держави: хоча викривачі здебільшого отримують підтримку громадян і, таким чином, можуть спиратися на моральну легітимність, їхнім діям часто протистоїть незаконність — отже, моральне виправдання та юридичні наслідки не збігаються. Особливо у вкрай резонансних темах, таких як торгівля зброєю, організована злочинність або корупція на урядовому рівні, траплялися випадки, коли викривачі ставали жертвами замовних вбивств, раптово помирали з нез'ясованих причин у відносно молодому віці або ж нібито вчиняли самогубство. Тому в деяких країнах викривачі користуються особливим законодавчим захистом.
Надана інформація зазвичай має чутливий характер і може завдати шкоди репутації осіб та установ. Також були випадки, коли уряди або глави урядів змушені були піти у відставку через такі публікації, як, наприклад, у випадку Вотергейтського скандалу. Тому видавничі медіа, організації або платформи розкриття інформації, такі як Wikileaks, зазвичай намагаються ретельно перевірити достовірність і автентичність інформації перед її публікацією.
Правовий захист
Україна Імплементація Директиви (ЄC) 2019/1937 в Україні здійснюється шляхом розвитку національного антикорупційного законодавства. Ключові положення щодо гарантій захисту викривачів були запроваджені Законом України № 198-IX від 17 жовтня 2019 року, яким внесено зміни до Закону України «Про запобігання корупції». Цим актом визначено правовий статус викривача, встановлено гарантії конфіденційності та захисту від переслідування, а також передбачено функціонування внутрішніх і зовнішніх каналів повідомлення про корупційні правопорушення. Реалізацію державної політики у цій сфері забезпечує Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).
Викривача заборонено звільняти, переводити на нижчу посаду, позбавляти премії або піддавати мобінгу. У разі судового спору діє презумпція правомірності рішень викривача. Крім того, якщо розмір корупційного злочину у 5000 разів перевищує прожитковий мінімум, викривач має право на винагороду у розмірі 10% від грошового розміру предмета злочину (до 3000 мінімальних заробітних плат)Закон України «Про запобігання корупції», стаття 53-7..
Крім цього були прийняті нормативні акти Національного агентства з питань запобігання корупції, що визначають порядок функціонування внутрішніх і зовнішніх каналів повідомлення та роботу Єдиного порталу повідомлень викривачів, як-от: Порядок організації роботи з повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами, у Національному агентстві України з питань державної служби, його територіальному органі, а також підприємстві, установі і організації, що належать до сфери його управління.
З 6 вересня 2023 року НАЗК запустило Єдиний портал повідомлень викривачів, на якому громадяни України можуть інформувати про факти хабарництва, які їм вдалося зафіксувати.
Європейський Союз
23 жовтня 2019 року була ухвалена Директива (ЄС) 2019/1937 «Про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства Союзу»Directive (UE) 2019/1937 du Parlement européen et du Conseil du 23 octobre 2019 sur la protection des personnes qui signalent des violations du droit de l’Union.. Згідно зі статтею 5 Директиви, «особа, яка сприяє повідомленню» – це фізична особа, яка повідомляє або публічно розголошує інформацію про порушення, отриману в контексті своєї робочої діяльності.
Вона вимагає від підприємств із понад 50 працівниками та державних органів створити безпечні внутрішні канали для повідомлень. Встановлено трирівневу систему звітування: внутрішні канали, потім державні органи, і як крайній захід — вихід у медіа. Доводити, що санкції проти працівника не пов'язані з його викривальною діяльністю, повинен роботодавецьProtection des lanceurs d’alerte: nouvelles règles adoptées à l’échelle de l’UE, Parlement européen, 16 avril 2019.. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі Гужа проти Молдови (2008) постановив, що суспільний інтерес у розкритті інформації про корупцію може переважати обов'язок державного службовця зберігати таємницюGuja v. Moldova, Application no. 14277/04 (ECHR 2008)..
Франція Франція імплементувала сучасні механізми захисту Законом «Сапен-2» (Loi Sapin II) у 2016 році, який дав єдине юридичне визначення викривача як особи, що діє сумлінно і безкорисливоArticle 6 de la loi n° 2016-1691 du 9 décembre 2016 relative à la transparence, à la lutte contre la corruption et à la modernisation de la vie économique.. У березні 2022 року закон був посилений для імплементації Директиви ЄС 2019/1937: захист поширився на «фасилітаторів» (профспілки та громадські організації), запроваджено фінансову допомогу для покриття судових витрат викривача, скасовано кримінальну відповідальність за збір інформації законним шляхом, а штраф за позов-кляп (SLAPP) проти викривача зріс до 60 000 євроLOI n° 2022-401 du 21 mars 2022 visant à améliorer la protection des lanceurs d'alerte, JORF n°0068 du 22 mars 2022.. З 2018 року в країні діє неурядова організація «Дім викривачів» (Maison des Lanceurs d'Alerte)Maison des Lanceurs d'Alerte, site officiel: mlalerte.org..
Німеччина