Севе́рин Антоній Пото́цький з Підгаєць (; , (1762 — 1829) — граф, крайчий великий коронний, молодший брат етнографа, письменника і археолога графа Яна ПотоцькогоPotoccy (02) ; дійсний таємний радник, сенатор, опікун Харківського навчального Округу.
Життєпис Народився у 1762 році в сім'ї Юзефа Потоцького і Анни Терези Оссолінської.
У дитячому віці був відправлений на навчання до Швейцарії, де отримав освіту в університетах Женеви та Лозанни. Після повернення у 1779 році до Польщі був прийнятий до королівського двору. В 1793 році, наприкінці царювання Катерини II, Северин Потоцький переїхав до Санкт-Петербургу.
Став близьким другом молодого російського імператора Олександра I; 4 червня 1801 року був призначений в таємні радники з велінням бути присутнім у 3-му Департаменті Правлячого Сенату, 8 вересня 1802 року призначений членом комісії про училища у відомстві Міністерства народної освіти.
Був першим опікуном Харківського університету. Перебуваючи за кордоном, займався викликом для нового університету професорів іноземців; йому університет зобов'язаний своїм першим викладацьким складом. Зробив немало щедрих пожертвувань для його розвитку, його можна назвати ідеальним опікуном університету (внесок у розвиток освіти в Харкові величезний).
Закінчив службу у званні члена Державної Ради, куди був призначений 17 січня 1810 року, в чині дійсного таємного радника, який отримав 2 жовтня 1827 року. В останні роки свого життя брав участь в різноманітних торгових та промислових операціях, заснував поблизу Одеси маєток Северинівку.
Міхалу Собанському продав «Ладижинський ключ»: місто Ладижин, села Білоусівка, Четвертинівка, Хутори Ладижинські, Лукашівка, Маньківка, Митківка, Паланка, Струлів, Уляниця.Anusik Z. Sobański Michał h. Junosza (1755—1832) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999. — T. XXXIX/3, zeszyt 162. — S. 436.
Помер у Москві 3 вересня 1829 року.
Нагороди та почесні звання 1784 рік — польський орден Орден святого Станіслава 26 квітня 1791 року — польський орден Білого Орла 22 вересня 1802 року — орден Володимира 2 ступені 30 серпня 1810 року — орден Святого Олександра Невського 1802 рік — почесний любитель Академії мистецтв 17 грудня 1828 року — почесний член АН в Санкт-Петербурзі
Сім'я Діти: Ванда (1788—1876) Леон (1789—1850) Северина (1790—1871) — дружина Ізидора Собанського; мала роман у Львові з генералом Юзефом КаліновскимZięba Ф. Sobańska z Potockich Seweryna (po 1794—1871) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999. — T. XXXIX/3, zeszyt 162. — S. 415—417. наймолодша дочка за ПСБ. Пауліна (1793—1856) Емма — дружина військовика Пйотра Стшижевського.
Вшанування пам'яті У місті Харків є вулиця Северина Потоцького. Також є провулок Северина Потоцького.
У с. Северинівка встановлено памʼятний знак С. Потоцькому.
Примітки
Джерела Русский биографический словарь: В 25 т. / под наблюдением А. А. Половцова. — 1896—1918.
Посилання Полтава історична Seweryn Potocki z Podhajec h. Pilawa (Srebrna) (ID: 16.78.460) .