Густав Бізанц (, 30 серпня 1848, Кути — 3 жовтня 1925, Львів) — архітектор, педагог, ректор Львівської політехніки.

Біографія Народився 30 серпня 1848 року в селі Кавчий Кут (тепер Кути під Стриєм). У Львові закінчив реальну школу.Zajączkowski W. C. K. Szkoła Politechniczna we Lwowie. Rys historyczny jej założenia i rozwoju, tudzież stan jej obecny. — Lwów : nakł. Szkoły Politechnicznej, 1894. — S. 142. Протягом 1868—1873 років навчався у Технічній академії у Львові (нині Національний університет «Львівська політехніка»). Серед викладачів був зокрема архітектор, майбутній ректор політехніки Юліан Захаревич. Ще будучи студентом, 1872 року влаштувався асистентом Захаревича на кафедру будівництва. Від 1876 — завідувач новоствореною «кафедрою архітектури II» (пізніше відома як «кафедра наземного будівництва»). 9 жовтня 1878 року отримав звання професора надзвичайного, а від 1883 — звичайного. 1879 року з метою навчання відвідав Італію і Німеччину, а 1882 року — Бельгію і Францію. Протягом 1883—1898 і 1901—1903 років обирався деканом архітектурного факультету. Десятиліттями очолював комісію так званого «другого державного екзамену» на відділі будівництва. Після смерті ректора Політехніки Домініка Зброжека, від 1 липня 1889 року до кінця вересня виконував обов'язки ректора. Знову обраний ректором на 1898—1899 навчальний рік.

Поза навчальним закладом був членом екзаменаційних комісій авторизованих архітекторів, будівельних інженерів та «інженерів культури», член екзаменаційної комісії майстрів-будівничих.Czterdzieści lat pracy nauczycielskiej! // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 5. — S. 49. 1877 року став членом Політехнічного товариства у Львові.Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 86. 1910 року був одним з організаторів, створеної товариством виставки польських архітекторів у Львові.Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 386. Взяв участь у публічній дискусії на шпальтах фахової преси щодо критики виставки краківськими архітекторами.Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 123—125. — ISBN 83-88372-29-7. Взяв участь у П'ятому з'їзді техніків, який відбувався 8—11 вересня 1910 року у Львові, де зачитав реферат «Про законодавче регулювання посади архітектора в Австрії».V-ty Zjazd Techników Polskich we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1910. — № 43. — S. 528. Член Кола польських архітекторів — об'єднання, яке виникло в рамках Політехнічного товариства. 1912 року обраний другим заступником президента Кола.Kronika // Architekt. — 1912. — № 3—4. — S. 34; Kronika // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 55.

В архітектурній творчості Бізанц застосовував різноманітні стилі історизму — неоренесанс, необароко, неоготику, неороманський стиль. Є автором низки громадських та культових споруд, прибуткових будинків, особняків. Автор статей з питань будівництва в часописах «Allgemeine Bauzeitung» та «Czasopismo Techniczne». Член редакції останнього з них у 1889—1890 роках.Kucharzewski F. Piśmiennictwo techniczne polskie // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 31. — S. 380. Автор підручника «Budownictwo», активно використовуваного в Галичині до 1920-х років, кілька разів перевиданого. Книга являла собою літографський відбиток рукописного тексту. Видання 1908 року складається з двох томів і містить 1500 ілюстрацій. Підручник є унікальною польськомовною хрестоматією будівельних матеріалів, технологій, конструкцій, які були актуальні до впровадження індустріальних методів будівництва, масового використання стальних і залізобетонних конструкцій.Жук І. Професор… — С. 144—145. Серед зацікавлень Бізанца були також питання стандартизації розмірів цегли. З його ініціативи фабрика Кароля Шульца у Львові почала випускати цеглу тричетвертного розміру.Жук І. Професор… — С. 145.

Був членом журі архітектурних конкурсів, зокрема у конкурсі проєктів гуртожитку Політехніки на вулиці Горбачевського, 18 у Львові (1894)Księga pamiątkowa Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki we Lwowie. — Lwów, nakładem Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki, 1897. — S. 172., будинку Політехнічного товариства у Львові (1905)W. Ż. Konkurs na budowę domu Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 3. — S. 27., каплиці в Хоминцях (1905)Lewicki J. Między tradycją… — S. 189., нової ратуші у Стрию (1906)Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju // Gazeta Lwowska. — 28 marca 1906. — № 71. — S. 4; Konkurs na projekt nowego ratusza w Stryju // Słowo Polskie. — 27 marca 1906. — № 132. — S. 3., будинку Торгівельно-промислової палати у Львові (1907)Budowa gmachu Izby handlowej i przemysłowej // Gazeta Lwowska. — 19 lutego 1907. — № 40. — S. 4; Budowa gmachu Izby handlowej i przemysłowej // Nowa Reforma. — 18 lutego 1907. — № 80. — S. 3., прибуткового дому Бромільських у Львові на проспекті Шевченка (1909)Konkurs na dom Bromilskich // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 20. — S. 247; Konkurs na dom czyszowy we Lwowie // Architekt. — 1909. — № 7. — S. 133—134., казино у Львові (1910)Konkurs na gmach Kasyna miejskiego we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 7. — S. 93; Konkurs na gmach kasyna we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 1. — S. 20., прибуткових будинків на вулицях Коперника і Банківській (1910)Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 13. — S. 192; Konkurs na szkice domów czynszowych we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 6, 7, 8. — S. 126., дому управління залізниці на вулиці Листопадового чину (1911)Konkurs na szkice gmachu dyrekcyi kolei państw. we Lwowie // Architekt. — 1911. — № 1. — S. 17; Rozstrzygnięcie konkursu na szkice gmachu administr. kolei państw. we Lwowie // Architekt. — 1911. — № 3. — S. 49., будівлі Львівського університету (1913)Konkurs na budowę nowego gmachu uniwersyteckiego we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 11—12. — S. 134; Rozstrzygnięcie konkursu na gmach uniwersytetu we Lwowie (wyciąg z protokołu) // Architekt. — 1913. — № 5—6. — S. 69., ратуші в Дрогобичі (1913).Konkurs na projekt ratusza w Drohobyczu // Architekt. — 1913. — № 5—6. — S. 90; Konkurs architektoniczny // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 16. — S. 187; Protokół Sądu konkursowego dla planów ratusza w Drohobyczu // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 31. — S. 368; Konkurs na projekt ratusza // Przegląd Techniczny. — 1913. — № 22. — S. 308.

Вийшов на пенсію 1910 року.Жук І. Професор… — С. 149. 5 березня того ж року з цієї нагоди відбулись урочисті проводи у приміщенні Політехнічного товариства.Czterdzieści lat… — S. 51. Помер 3 жовтня 1925 року. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.Nicieja S. Lwów. Ogród snu i pamięci. Dzieje Cmentarza Łyczakowskiego oraz ludzi tam spoczywających w latach 1786—2010. — Opole: Wydawnictwo MS, 2011. — S. 276. — ISBN 978-83-61915-07-2.

Родина Густав Бізанц народився в сім'ї німецьких колоністів у селі Кавчий Кут (тепер Кути під Стриєм). Батько — Йоган Бізанц, орендар землі. Мати Зузанна, до шлюбу Валентін.Degener L. Bisanz Gustav // Wer ist's? — 1911. — T. 5. — S. 117. Коріння Бізанців походило з околиць французького міста Безансон. Звідти, переслідувані як гугеноти, представники родини перебрались до Швейцарії, пізніше на захід Німеччини. В Галичині з'явились на початку XVIII століття з першою хвилею німецьких колоністів. Bisanz — германізований варіант цього прізвища.Жук І. Професор… — С. 142.

У Львові Густав Бізанц проживав спочатку на вулиці Липовій (тепер Устияновича). Пізніше збудував для родини віллу на вулиці Кшижовій, 72 (тепер Генерала Чупринки).Wajda L. O Hance i jej rodzinie. Wspomnienia ciąg dalszy // Cracovia Leopolis. — 2007. — № 2 (50). — S. 25. — ISSN 1234-8600. 28 квітня 1896 року одружився з Марією Гроссе, родом із Кракова з родини німецьких купців. Мав двох доньок — Софію ( 2 травня 1897 року) і Зузанну ( 23 липня 1899 року), а також сина Юліуса ( 9 квітня 1904 року). 1924 року Софія одружилася з архітектором Адамом Мсцівуєвським.Ćwiklińska B. Konkurs architektoniczny na pensjonat w Krynicy (1926). Jego postaci i pokłosie // Almanach Muszyny. — 2005. — S. 162. — ISSN 1234-6276.

Архітектурні проєкти Ескіз курзалу в Цехоцинку. Здобув перше місце на конкурсі ескізів, оголошеному Товариством заохочення красних мистецтв 1875 року. Участь у проєктуванні головного корпусу Львівської політехніки під керівництвом Юліана Захаревича у 1872—1876.Czterdzieści lat… — S. 50. Пізніше, у 1903—1904 роках керівництво спорудженням двох додаткових крил.Жук І. Професор… — С. 147; Czterdzieści lat… — S. 51. Мурована греко-католицька церква Покрови Пресвятої Богородиці в Задарові (1881).Księga pamiątkowa Towarzystwa… — S. 200; Zajączkowski W. C. K. Szkoła Politechniczna… — S. 142. Житловий будинок на нинішній вулиці Устияновича, 10 у Львові (близько 1890). I місце на конкурсі проєктів будівлі Міського промислового музею у Львові 1890 року.Gazeta Warszawska. — 19 lutego 1890. — № 46. — S. 3. Стилістично проєкт відносився до неоренесансу. Загальний уклад фасаду був близький до Музею мистецтва і промисловості у Відні і мав деякі паралелі з будинком Львівської політехніки.Жук І. Професор… — С. 149; Lewicki J. Między tradycją… — S. 141. Для реалізації однак обрано позаконкурсний спільний проєкт Юзефа Каетана Яновського і Леонарда Марконі.Сьомочкін І. В. Будинок Художньо-промислового музею у Львові (до питання про авторство проєкту) // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1995. — № 3. — С. 30; Gazeta Narodowa. — 25 sierpnia 1898. — № 235. — S. 2. Будівля Промислової школи на нинішній вулиці Театральній, 17. Проєкт Бізанца обрано на конкурсній основі. Реалізовано у 1890—1892 роках. Триповерхова споруда з високим цоколем, у плані являє собою чотирикутник 48×46 м із внутрішнім двором. Система планування — коридорна, із розміщенням приміщень по один бік коридору. У підвалах запроєктовано квартири службовців, майстерні, котельні. Фасад вирішено у формах необароко та неоренесансу. Перший його ярус обшитий каменем, другий і третій — нетиньковані, з червоної цегли. В радянський час фасад від проспекту Свободи перебудовано. Втрачено мансардний дах. Дерев'яна каплиця для санаторію у Брюховичах під Львовом (1893). Власна вілла на нинішній вулиці Генерала Чупринки, 72 (1900—1903). Фасади оздоблено у стилі модернізованого бароко німецького зразка.Архітектура Львова… — С. 352. Конкурсний проєкт будівлі реальної школи у Стрию (ІІ місце, співавтор Вінцент Равський-молодший).Śp. Inż. Wincenty Rawski // Czasopismo Techniczne. — 1927. — № 19. — S. 305. Каплиця закладу для душевнохворих на Кульпаркові.Дорош А. Ю. Мешканці Нового Світу // Галицька брама. — 2007. — № 3-4 (147—148). — С. 17.

Друковані праці Ekonomia budownicza / spisał K. Stelzer. — Lwów : Tow. wzaj. pom. nauk. słuch. Pol., 1878. Budownictwo lądowe / spisał J. Bałaban. — Cz. I i II. — Lwów, 1884. Studie über ein Zellengewölbe // Allgemeine Bauzeitung. — Wien, 1888. Budownictwo lądowe część I i II / spisali A. Zachariewicz i K. Teodorowicz. — Lwów, 1893. Budownictwo lądowe część III i IV / spisali A. Kühnel, T. Obmiński i M. Teodorowicz. — 1896.

Примітки

Джерела

Łoza S. Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa: Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 29. Orgelbrand S. Encyklopedja powszechna z ilustracjami i mapami. — Warszawa: Wydawnictwo towarzystwa akcyjnego odlewni czcionek i drukarni S. Orgelbranda synów. — Т. 2. — S. 468.