Ба́лка Краве́цька — один з об'єктів природно-заповідного фонду Донецької області, геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення.

Балка Кравецька – частина регіонального ландшафтного парку «Клебан-Бик».

Розташування

Балка розташована в Краматорському районі Донецької області на відстані 0,8—1,0 км на південний схід від села Іванопілля в межах Костянтинівської міської громади.

Координати: 48° 27' 37" північної широти, 37° 47' 13" східної довготи .

Площа заказника — 15 га.

Назва

Жителі найближчих населених сіл Іванопілля та Плещіївка з покоління в покоління передають легенду про виникнення назви балки. Вони стверджують, що назва пішла від імені місцевого різьбяра Кравця, який у балці видобував каміння.

На плані Катерининської провінції від 1 березня 1768 року, по правому берегу Кривого Торця по іншу сторону від впадіння в нього річки Клебан Бик, нанесена козацька ставка Кривецька.

Загальна характеристика

Статус пам'ятки природи присвоєно розпорядженням Ради Міністрів УРСР № 780-р від 14 жовтня 1975 року.

Мета створення пам'ятки природи — збереження балки з унікальними відслоненнями араукаритової світи верхньокам'яновугільних відкладень з розривними порушеннями, які чітко видно на поверхні.

Основним завданням пам'ятки природи є: створення умов для збереження в природному стані унікальних у природоохоронному, науковому, пізнавальному та естетичному відношенні геологічних утворень; поширення екологічних знань серед населення регіону; підтримання загального екологічного балансу в регіоні. Існує думка, що формування балки розпочалося в середині девонського періоду палеозойської ери, коли на місці сучасного Донецького кряжу у земній корі утворилася величезна Дніпровсько-Донецька западина. З півночі та північного сходу підступало море. Воно хлинуло у западину – і на значній території утворилася мілководна лагуна.

Через мільйони років на площі близько 12 км утворилося нашарування різноманітних осадових порід. У кінці кам’яновугільного періоду уся ця місцевість піддавалась сильним горотворним рухам, в результаті чого горизонтальні шари були зім’яті і підняті на поверхню. Утворилися складчасті гори, в які була включена і та частина, де розташована Кравецька балка. Так насправді виникла балка, чи ні – невідомо, проте ясно, що причина її формування – природні катаклізми – тектонічні процеси, повітряні та водні ерозії.

Оголення у вигляді дрібно роздроблених частинок дерев араукарій, які змішані з пісковиком. Роздроблення скам'янілих стовбурів дерев сталося в результаті бурхливих тектонічних процесів, водної та повітряної ерозії. Гірські породи утворили складчасте гірське утворення, їх зміщення яскраво виражено. Явище досить рідкісне, особливо в Донецькому вугільному басейні.

У балці м'які грубозернисті пісковики були зім'яті і витіснені сірими і сіро-зеленими дрібнозернистими пісковиками, в результаті чого складки м'яких крупнозернистих пісковиків знаходяться майже у вертикальному стані.

Балка з правого боку впадає в Кривий Торець. Недалеко від місця впадання балка розділена на дві частини. Одна частина балки йде в напрямку північного заходу, друга частина балки йде в напрямку північного сходу.

Примітки

Джерела Донбас заповідний. Науково-інформаційний довідник-атлас / за заг. ред. С.С. Куруленка, С.В. Третьякова. Видання друге, перероблене та доповнене. – Донецьк, Донецька філія Державного екологічного інституту Мінприроди України, 2008. – 168 с. Заповедная природа Донбасса: Путеводитель / Сост. А.З. Дидова. - 2 изд., доп. - Донецк: Донбасс, 1987 - 168 с. Памятники природы Донетчины: Путеводитель / Р.Г. Синельщиков, С.П. Попов, Д.С. Иванишин, Н.Т. Янко. - Донецк: Донбас, 1979. - 95 с. Химченко В.А.Заповедными тропами Донетчины. Фотоальбом-путеводитель. - Донецк: "Донбасс", 2012. - 168 с.

Геологические памятники Украины: справочник-путеводитель / Коротенко Н.Е., Щирица А.С., Каневский А.Я. и др. - Киев: Наук.думка, 1985. - 156 с. https://web.archive.org/web/20120316054838/http://www.opendonetsk.com/ru/достопримечательности-области.html Балка Кровецька на мапі