Вірджинія Елізабет «Джіна» Девіс (, 21 січня 1956, Ворхем, Массачусетс) — американська акторка, продюсерка, сценаристка, феміністка і колишня фотомодель. Найбільш відома за ролями у фільмах «Муха» (1986), «Бітлджус» (1988), «Турист мимоволі» (1988, лауреатка «Оскару» за найкращу жіночу роль другого плану), «Тельма і Луїза» (1991) і «Довгий поцілунок на добраніч» (1996). Також відома за роллю Маккензі Аллен в телесеріалі «Жінка-президент», за яку отримала «Золотий глобус» у 2006 році. Джина Девіс входить до «Менса» — спільноти людей з високим IQ.
Життєпис Народилася в Ворхемі, штат Массачусетс.
Мати працювала вчителькою міської школи, батько інженером. Мати прищепила Вірджинії Елізабет прагнення до лідерства і наполегливість у досягненні поставленої мети. Дівчинка мала хороші оцінки, була найкращою в класі. Завдяки любові до читання і наук Девіс пізніше отримає членство в «Менс» — найстарішій організації для людей з високим IQ.
У школі Девіс проявила музичні таланти. Акомпанувала на органі церковному хору. Іноді співала. Після школи вирушила до Бостона і вступила до університету, зосередивши сили на вивченні театрального мистецтва.
1979 року закінчила Бостонський університет, після чого переїхала до Нью-Йорка.
З 25 березня 1982 по 26 лютого 1983 Девіс була одружена з ресторанним менеджером Річардом Еммоло, з 1 листопада 1987 по 17 жовтня 1990 — з актором і режисером Джеффом Голдблюмом, з 18 вересня 1993 по 21 червня 1998 — з режисером Ренні Гарліном.
1 вересня 2001 року Девіс одружилася з пластичним хірургом Резом Джаррахом, у шлюбі народила трьох дітей: дочка Алізе Кешвар (нар. 10 квітня 2002) і близнюки Кіан Вільям і Каїса Стівен (нар. 6 травня 2004). У 2018 Реза подав на розлучення після майже 17 років шлюбу через «непримиренні розбіжності». У Голлівуді подейкують, що молодший на 15 років Реза зраджував дружині. Джарраха не тільки відмовився платити аліменти, а й, домагаючись спільної опіки над трьома синами, вимагав платити аліменти йому.
Кар'єра
У Нью-Йорку Девіс підписала контракт з модельним агентством Zoli і працювала фотомоделлю, перш ніж в 1982 році дебютувати на телебаченні.
Джину Девіс помітив режисер Сідні Поллак і запропонував їй невелику роль у фільмі «Тутсі» (1982). У 1983 році вона отримала регулярну роль другого плану в недовгому ситкомі «Буффало Білл» з Дабні Колеман і Джоанною Кессіді. У 1985 Девіс виконала першу головну роль у ситкомі «Сара», спробі повторити успіх «Шоу Мері Тайлер Мур», проте серіал закрили після одного сезону.
Після ролей у фільмах «Муха» (1986) і «Бітлджус» (1988) Девіс отримала премію «Оскар» як найкраща акторка другого плану за роль в картині «Турист проти волі», на подив багатьох критиків. У 1991 році вона зіграла у феміністичній класиці-драматичному фільмі «Тельма і Луїза» зі Сьюзен Сарандон, за цю роботу була номінована на «Оскар». У наступні роки знялася в кількох комерційно успішних фільмах, але в 1995 році фактично закінчила кар'єру роллю в картині «Острів головорізів», яка провалилася в прокаті. При бюджеті понад 100 млн фільм зібрав усього 10 млн і був занесений в «Книгу рекордів Гіннесса» як найпровальніший фільм усіх часів. У 2000-2001 Девіс знялася в провальному ситкомі каналу ABC «Шоу Джини Девіс», який закрили після одного сезону. У неї також була роль другого плану у фільмі «Стюарт Літтл» в 1999, і його продовженні «Стюарт Літтл 2» в 2002. Вона з'явилася в епізоді серіалу «Уїлл і Грейс» в 2004, а в 2005 отримала головну роль президента США Маккензі Аллен в телесеріалі «Жінка-президент», за яку отримала «Золотий глобус» у 2006 і була номінована на «Еммі». Серіал знову не мав успіху і був закритий після неповного першого сезону з 19 епізодів. У 2009 році Девіс спробувала повернутися на телебачення, зігравши в пілоті серіалу «Захисниця» для каналу CBS, однак згодом продюсери замінили її на Еллі Вокер. У 2013 вона знялася в ще одному телевізійному пілоті, але і він виявився невдалим.
У 2016 році на телеканалі Fox відбулася прем'єра 1 сезону телесеріалу «Той, що виганяє диявола», в якому Девіс виконала роль Анджели Ренс. В тому ж році акторка виконала головну роль в науково-фантастичному фільм Майкла Алмерейди «Марджорі Прайм», де її партнерами були Лоїс Сміт, Джон Гемм і Тім Роббінс. Перший показ стрічки пройшов на кінофестивалі «Санденс». Він отримав визнання критики. На сайті Rotten Tomatoes рейтинг схвалення картини становить 89 %.
У 2019 Девіс можна було побачити в серіалі «Блиск» на Netflix, а також почути в мультсеріалі «Ши-Ра і Непереможні принцеси», де вона озвучила героїню на ім'я Хунтара.
У 2020 році планувався вихід бойовика «Агент Єва» за участю акторки. Головну роль у фільмі виконала Джессіка Честейн. Також в картині зіграли Колін Фаррелл і Джон Малкович.
Активізм
Джина Девіс виступає за рівність для жінок у спорті і проти дискримінації жінок в навчальних закладах США. Також акторка пропагує рівність статей у Голлівуді й ЗМІ. За діяльність у цій галузі вона здобула почесний ступінь доктора витончених мистецтв в Бейтс-коледжі в травні 2009 року і Гуманітарну премію Джина Гершолта від Академії кінематографічних мистецтв і наук у 2019 році.
У 2011 році Девіс стала однією з небагатьох знаменитостей, які виступили з ініціативою щодо підвищення обізнаності про посуху в Східній Африці. Вона приєдналася до Уми Турман, Шанель Іман та Джоша Гартнетта в ТВ та інтернет-рекламі, щоб поширити факти про кризу.
У липні 1999 року Девіс була однією з 300 жінок, які боролися за місце в півфіналі олімпійської збірної США по стрільбі з лука для участі в літніх Олімпійських іграх 2000 року в Сіднеї. За підсумком відбору Девіс зайняла 24-те місце і отримала wild-card в Міжнародний конкурс «Золота стріла» в Сіднеї. Відомо, що знайомство Девіс зі стрільбою з лука відбулося в 1997 році.
Фільмографія
Фільми
Серіали
Призи й нагороди
Премія Оскар (1988): Найкраща акторка другого плану («Випадковий турист»). Номінація на Оскар (1991): Найкраща акторка («Тельма і Луїза»). Премія «Золотий глобус» (2005): Найкраща акторка на ТБ, драма («Головнокомандувач»). Номінація на «Золотий глобус»: 1991 — Найкраща акторка, драма («Тельма і Луїза»); 1992 — Найкраща акторка, комедія / мюзикл («Їх власна ліга»); 1994 — Найкраща акторка, комедія / мюзикл («Без слів»). Номінація на премію Гільдії кіноакторів (2005): Найкраща акторка драматичного серіалу («Головнокомандувач»). Номінація на премію Еммі (2006): Найкраща акторка в драматичному серіалі («Головнокомандувач»). Премія «Давид ді Донателло» (1992): Найкраща іноземна акторка («Тельма і Луїза»). Номінація на «BAFTA» (1991): Найкраща акторка («Тельма і Луїза»). Номінація на премію «Сатурн»: 1986 — Найкраща акторка («Муха»); 1996 — Найкраща акторка («Довгий поцілунок на ніч»); 1999 — Найкраща акторка другого плану («Стюарт Літтл»). Номінація на премію каналу «MTV»: 1992 — Найкраща акторка («Тельма і Луїза»); 1992 — Найкращий екранний дует («Тельма і Луїза»); 1993 — Найкраща акторка («Їх власна ліга»).
Примітки
Посилання