Інтернаціона́льний стиль — провідний напрямок модерністської архітектурної думки періоду 1930-1960-х рр. Піонерами інтернаціонального стилю були Вальтер Гропіус, Петер Беренс і Ханс Хопп в Німеччині, найбільш яскравими і послідовними представниками — Ле Корбюзьє (Франція), Людвіг Міс ван дер Рое (Німеччина-США) і Якобус Ауд (Нідерланди). Естетика інтернаціонального стилю вимагала відмови від національних культурних особливостей і всіляких різновидів історичного декору на користь прямих ліній та інших чистих геометричних форм, легких і гладких поверхонь зі скла і металу. Улюбленим матеріалом став залізобетон, в інтер'єрах цінувалися широкі відкриті простори. Це була архітектура індустріального суспільства, яка не приховувала свого утилітарного призначення і здатності економити на «архітектурних надмірностях». Неофіційним девізом руху був, запропонований Місом ван дер Рое, парадокс: The less is more («чим менше, тим більше»). У повоєнний час типовим втіленням ідеалів інтернаціонального стилю були геометрично відточені хмарочоси Міса ван дер Рое, Філіпа Джонсона і Бей Юймін. Ле Корбюзьє еволюціонував у бік більш скульптурного підходу до архітектури, при якому підкреслювалася груба структура бетону (так званий «бруталізм»). Інтернаціональний стиль проник в архітектурно консервативні країни, де з'явилися свої «поети залізобетону» — П'єр Луїджі Нерві в Італії та Оскар Німейєр в Бразилії. Віддали данину естетиці цього напрямку і такі індивідуалістичні майстра «органічної архітектури», як Френк Ллойд Райт і Алвар Аалто. Відхід від інтернаціонального стилю почався в 1950-х рр. в творах Еро Саарінена, а в 1970-і рр. з критикою на обмеженість і «нудоту» цього підходу обрушився засновник архітектурного постмодернізму — Роберт Вентурі.
Архітектори Алвар Гуго Аалто Луїс Барраґан Велтон Беккет Джеффрі Базелі Роберту Бурле Маркс Йосиф Ембертон Ейлін Грей Вальтер Гропіус Арне Якобсен Філіп Джонсон Луїс Кан Вільям Ліскейз Еріх Мендельсон Людвіг Міс ван дер Рое Оскар Німейєр Бей Юймін Фріц Пеутз Ернст Плішке Ральф Рапсон Герріт Рітвельда Рудольф Шиндлер Ар'є Шарон Єжи Солтан Рафаель Соріано Карлос Рауль Вільянуева Ллойд Райт
Приклади