Сергій Лукич Нагни́біда (16 вересня 1898 — † 21 січня 1987) — поручик Армії УНР (полковник в еміграції).
Життєпис Народився на Полтавщині. Останнє звання у російській армії — прапорщик.
У 1920 р. був молодшим старшиною у 5-й Херсонській дивізії Дієвої армії УНР.
У 20—30-х рр. служив контрактовим офіцером у польських Військово-повітряних силах. Останнє звання у польській армії — капітан, посада — відповідальний за матеріально-технічне забезпечення авіаційної бази № 3.
У вересні 1939 р. був інтернований у Румунському королівстві.
З 1951 р. жив на еміграції у США.
Похований у Баунд-Бруці.
Джерела
Некролог//Сурмач. — 1987. — С. 100 Руккас А. Участь українців — контрактних офіцерів польської армії у вересневій кампанії 1939//Київська Старовина. — Київ. — 2003. — Ч. 3. — С. 99. Paliienko M., Rukkas A., Sribnyak I. Major Wojska Polskiego, pułkownik Armii URL Sergiusz Nahnybida (1898—1987): karty biografii // Przegląd Archiwalny Instytutu Pamięci Narodowej. Warszawa, 2022. T.15. S.183-202. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/45725 Палієнко Марина, Руккас Андрій, Срібняк Ігор. Життєвий шлях полковника Армії УНР Сергія Нагнибіди (1898—1987): родинне оточення, військова кар'єра, громадсько-політична діяльність в еміграції // «Terrae motor, solis caelique stator». Monografia zbiorowa z okazji 550. rocznicy urodzin wybitnego polskiego astronoma Mikołaja Kopernika. Warszawa-Paryż: Międzynarodowe Konsorcjum Naukowo-Edukacyjne im. Luciena Febvra, 2023. S.101-112. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/48283