Наталія Олександрівна Гебдовська (15 червня 1910, Харбін — 19 листопада 2004, Київ) — українська радянська акторка театру і кіно. Брала участь у зйомках кінострічок Олександра Довженка. Почесна громадянка міста Березань (2002).
Життєпис Народилася 15 червня 1910 року в місті Харбіні (нині КНР). Дитячі роки провела в Березані. У 1934 році закінчила Київський музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка.
Вперше знялася у кіно (в масових епізодах) у фільмі «Джальма» (1927). Брала участь в роботі над картинами О. Довженка «Іван» (1928, епізод, в титрах прізвище актриси відсутнє) і «Щорс» (масові епізоди).
Від 1926 року акторка Селянського пересувного театру.
З 1934 по 1937 рік — акторка Театру Червоної Армії.
У 1938 році грала в Донецькому театрі югого глядача.
Після радянсько-німецької війни працювала в Київському державному театрі імені Івана Франка, а також заступником голови Українського театрального товариства.
Мешкала у Києві. Померла на 95-му році життя 19 листопада 2004 року. Похована разом з родиною на Байковому кладовищі (ділянка № 8а).
Родина Чоловік — актор Київського державного театру російської драми Адольф Летичевський (1914—1941). Син — науковець-кібернетик, доктор фізико-математичних наук Олександр Летичевський (1935—2019). Онук — науковець-кібернетик, доктор фізико-математичних наук Олександр Летичевський ( 1960). Онук — актор Київського державного театру російської драми Фелікс Летичевський (1963—1996)Андромаха. Спогади, вірші.
Творчість Вибрана фільмографія
«Борислав сміється» (1927); «Багата наречена» (1937); «Зигмунд Колосовський» (1946); «Нескорені» (1945); «Далеке і близьке» (1957); «Партизанська іскра» (1957); «Тронка» (1971)«Тронка» «Національна спілка кінематографістів України»; «Камінний господар» (1971); «Пропала грамота» (1972); «Право на любов» (1977); «Підпільний обком діє» (1978); «Женці» (1978); «Хліб дитинства мого» (1978); «Капіж» (1981); «Два дні на початку грудня» (1981); «Високий перевал» (1981); «За покликом серця» (1985); «Володя великий, Володя маленький» (1985); «Кармелюк» (1985); «Загін спеціального призначення» (1987); «Нині прослався син людський» (1990); «Останній бункер» (1991); «Вперед, за скарбами гетьмана» (1993); «Острів любові» (1995);
Автор книг «Сповідь артистки». Київ, 1994 «І не згасне свіча Андромахи». Київ, 2004 «Андромаха, Спогади, вірші». Київ: Університетське видавництво «Пульсари», 2002..
Примітки
Посилання kino-teatr.ru