Білоруська допоміжна поліція (, ) — білоруська поліційна формація, орган місцевої адміністрації, а згодом німецької поліції на окупованих білоруських етнічних землях. Функції відповідали німецькій поліції порядку ().
Невдовзі після окупації Білорусі було утворено Генеральний округ «Білорусь» в складі Райхскомісаріату Остланд. На його території було утворено перші підрозділи білоруської поліції, як частини місцевої влади — міської та повітової. Проте вже 1941 року білоруську поліцію було підпорядковано німецькому керівництву. Мінську білоруську поліцію було утворено на основі 1-го штурмового взводу (білоруського) — підрозділу, який був підпорядкований Абверу. Керівником білоруської поліції у міському окрузі та комендантом підофіцерських курсів білоруської поліції став колишній офіцер Війська Польського — капітан Францішак Кушаль.
Спочатку було сформовано дрібні підрозділи та постерунки, які підпорядковувалися німецькій Шутцполіції. Була мережа сільських постерунків (відділень поліції) та міських комісаріатів — найчастіше зі змішаними білорусько-німецькими підрозділами. Їхні завдання були типовими для поліції: охорона порядку, запобігання шкідництву та кримінальним злочинам, розшук злочинців та охорона населення від нападів партизан. Кількість місцевої поліції в Генеральному окрузі Білорусь зросла з 3682 в грудні 1941 до 6850 у квітні 1943.
Для боротьби проти радянських партизанів було створено батальйони шуцманів. Вважається, що було 12 таких батальйонів, в кожному з яких приблизно 350—450 осіб. Більшість командирів були німці, а мова команд — німецька, тому часто доводилося перекладати накази.
1942 року створено Білоруський батальйон охорони залізничних колій ().
Також окремим підрозділо був 13 білоруський батальйон поліції СД (служби безпеки). Підрозділ був у мундирах німецького зразка. 1943—1944 брав участь у багатьох акціях проти радянських партизан. 1944 року брали участь у охороні та ліквідації двох концентраційних таборів в Тростянцю і Колдичеві.
У серпні 1943 року Францішек Кушаль став головним координатором всієї білоруської поліції. Запроваджено патріотичне виховання та білоруську мову в службових справах. Проте і надалі оперативним командуванням займалися німці і більшість офіцерів були німцями. На той час у різних видах поліції було близько 20 тисяч поліціянтів.
Після окупації Білорусі Червоною армією учасники формації були репресовані.
Див. також Допоміжна поліція Третього Рейху Російська допоміжна поліція Українська допоміжна поліція
Джерела Беларусь пад нямецкай акупацыяй, Arche 5(68), kwiecień 2008. Алесь Гелагаеў. Беларускія нацыянальныя Вайсковыя фармацыі ў часе другое сусьветнае вайны. — Менск, 2002. Jarosław W. Gdański. Zapomniani żołnierze Hitlera. — Warszawa, 2005. Jerzy Grzybowski. Białoruskie formacje zbrojne w służbie niemieckiej // Przegląd Historyczno-Wojskowy 2/2008. Jury Hryboŭski. Dywersanci z nieistniejącego państwa // Komandos 4/2004.